Формальною причиною перенесення спецоперації щодо затримання 33 бійців ПВК "Вагнер", які воювали проти України, стало бажання не зірвати перемирʼя на Донбасі. Про це йдеться у другій частині розслідування Bellingcat, оприлюдненій Insider.
За день до запланованого виїзду 33 "вагнерівців" із Росії в Мінськ, 23 липня 2020 року, два керівники українських спецслужб, що відповідали за проєкт "Авеню" – операції з вербування найманців у ПВК – начальник ГУР Міноборони Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький приїхали в Офіс президента для фінальної доповіді щодо операції.
Президент Володимир Зеленський тоді був зайнятий, тож зустрічався з Бурбою та Баранецьким голова Офісу президента Андрій Єрмак.
За словами опитаних джерел журналістів, Бурба зразу після зустрічі подзвонив керівникам проєкту з ГУР і сказав, що Офіс президента просить відкласти операцію на тиждень.
"До того моменту президент Зеленський щойно досяг угоди з Росією про припинення вогню на Донбасі, про що він оголосить того ж дня, 23 липня, на спільній пресконференції з президентом Швейцарії. Припинення вогню, яке все ще потребувало погодження "Нормандської четвірки", набувало чинності 27 липня 2020. Формальною причиною перенесення спецоперації нібито було те, що якщо вона буде проведена, як спочатку намічено, 25 липня, це зірве перемирʼя. Іншими словами, за цією логікою арешт "вагнерівців" за два дні до дати набуття чинності суттєво більше загрожував перемирʼю, ніж їх арешт через три дні після набуття чинності", – йдеться у розслідуванні.
Керівники проєкту, за даними журналістів, пояснили Бурбі, що затримка на тиждень неможлива і призведе або до втрати довіри з боку "вагнерівців", або до виникнення підозр серед білоруських чи російських спецслужб, або до обох варіантів зразу.
Бурба сказав Єрмаку, що шанси на успішну зміну графіку невеликі, але обіцяв подумати, що можна зробити, щоб послабити політичний тиск.
Наступного ранку, коли перша група з 33 осіб виїжджала з Москви, команда ГУР перебронювала квитки на пʼять днів пізніше, на 1 серпня. Бурба повідомив Єрмаку, що план виконується, але із затримкою, яка дозволить набути чинності перемирʼю.
"Ні президент Зеленський, ні його офіс не відреагували на прохання прокоментувати причини перенесення операції. Раніше Зеленський стверджував, що "це точно не була наша операція. Я точно розумію, що сама ідея операції – це була ідея, скажімо так, інших країн, точно не України"... Нагадаємо, однак, що на всіх стадія підготовки цієї операції Зеленського інформували про неї і що її фінальний план був підписаний міністром оборони", – підкреслили розслідувачі.
У розслідуванні наводяться думки опитаних колишніх оперативників ГУР Міноборони, які сказали, що однією з причин зриву операції могло стати упереджене ставлення президента і його апарату до Василя Бурби, який уже мав "тертя" з Офісом президента.
"Тріумфальне закінчення настільки важливої спецоперації зробило б його героєм в очах суспільства і надало політичної ваги, чого, нібито, хотіли уникнути в апараті Зеленського", – зазначили в The Insider.
"Вагнерівці" у Білорусі
На шляху до Мінська, вже на білоруській території, куратор "вагнерівців", оперативник ГУР Міноборони України "Артур Палич" повідомив одному з топнайманців про зміну плану і перенесення вильоту "до Венесуели" на 5 днів. Автобус із бойовиками направили у готель. Найманцям доручили не вживати алкоголь і не гуляти містом.
В готелі місця на всі дні не вистачило, тому 27 липня 32 з 33 бойовиків переселили в санаторій "Беларусочка". 33-ий найманець, єдиний з білоруським паспортом, лишився у родичів в Мінську.
Один із найманців повідомив Bellingcat, що 28 липня близько 19 години він і його товариші помітили незвичний мікроавтобус біля "Беларусочки". У ньому впізнавалася машина стеження КДБ.
Бойовики припустили, що так і треба, і що таким чином білоруські спецслужби слідкують за тим, щоб вони залишили територію країни.
Однак у ту ж ніч, незадовго до світанку, спецназ групи "Альфа" КДБ Білорусі увірвався в санаторій, кинув світлошумові гранати через балкони і штурмом взяв номери найманців. З розмов КДБівців бойовики зрозуміли, що ті щиро переконані в тому, що "вагнерівців" у Білорусь відправили для повалення влади.
Потім КДБівці передали найманців ОМОНу, котрий відвіз їх в РОВД. 33-го найманця-білоруса затримали у його родичів пізніше того ж ранку.
Ближче до опівночі затриманим повідомили про арешт і висунення обвинувачень. Потім їх перевели в центральний відділок міліції і допитали.
Слідчі питали у "вагнерівців", чи знають вони кандидатів у президенти Білорусі Сергія Тихановського та Миколу Статкевича. Білоруські правоохоронці були впевнені, що найманців використовують, щоб повалити режим Олександра Лукашенка.
Україна просила видати бойовиків
Щойно зʼявилися новини про затримання "вагнерівців", українська влада намагалася переконати Мінськ видати затриманих. Згідно зі свідченнями найманців, деякі з них, але не всі, отримали від СБУ сповіщення про кримінальні звинувачення, висунуті проти них в Україні, через замовні листи на домашні адреси. Це формальна процедура для екстрадиції.
Звинувачення датовані днем затримання в Мінську, 29 липня.
30 липня міністр закордонних справ Білорусі викликав тимчасового посла України, щоб повідомити йому про арешт і запитати інформацію про злочини, які інкримінують затриманим.
3 серпня український генпрокурор направив у Білорусь запит про арешт 28 з 33 затриманих в очікуванні офіційного запиту стосовно екстрадиції. Офіційний запит про екстрадицію подали через 8 днів, 11 серпня 2020.
Одночасно українська влада неформально намагалась переконати видати найманців.
Реакція Росії
Російська влада після дня мовчання, 30 липня, заперечила звинувачення у тому, що РФ підтримувала держпереворот з метою повалення Лукашенка, і попросила надати інформацію про те, в чому звинувачують росіян.
"Ще 3 серпня 2020 кремлівські чиновники не знали істинну передісторію проблем 33 росіян. Один із затриманиз тоді найманців повідомив, що коли до нього приходив російський консул, він був не у курсі подій. І консул, І Пєсков (речник Путіна, – Ред.) заявлляи тоді, що затримані були співробітниками приватної охоронної компаніх, які перебували в Мінську транзитом на шляху до третьої країни у звʼязку з відрядженням", – йдеться в розслідуванні.
5 серпня 2020 Генпрокуратура Росії подала офіційний запит до білоруської прокуратури про передачу 32 затриманих росіян у Мінську.
Станом на 6 серпня 2020 Лукашенко ще не вирішив, кому віддавати найманців. Він запросив генпрокурорів України і РФ на перемовини.
Видача "вагнерівців" Росії
Через тиждень, припускають журналісти, російська влада розгадала, як 33 їхні найманці опинились в Білорусі. ФСБ вирахувала "український слід" через IP, з якого публікувалися оголошення про найм бойовиків на Avito і через українську реєстрацію одного з турагентств, які замовляли найманцям квитки.
Наступного дня Путін подзвони Лукашенку. Той не зразу прийняв його позицію і ще 9 серпня, у день виборів, стверджував, що не вірить російському наративу про прибуття найманців до "третьої країни".
Однак після масових протестів, які сколихнули Білорусь у звʼязку з оголошенням Лукашенка президентом, у того різко зросла потреба в підтримці Кремля.
З 10 серпня протягом кількох днів російські літаки, які використовують керівники ФСБ, зробили серію рейсів до Мінська. А 14 серпня Росія повідомила про отримання виданих найманців.
"Найманці, з якими ми спілкувалися, повідомили, що їх випустили в Росію лише 16 серпня 2020 і відвезли автобусом у підмосковний район, де їх помістили на 14-денний карантин. Примітно, що протягом двох тижнів бойовиків неодноразово допитували співробітники ФСБ, які намагались зʼясувати всю передісторію, починаючи з процесу вербування", – підсумували в розслідуванні.
Першу частину розслідування, в якій ідеться про підготовку виманювання найманців із Росії, читайте за посиланням.
Нагадаємо, у березні стало відомо про підготовку розслідування Bellingcat щодо можливого зриву масштабної спецоперації із затримання в Білорусі бійців російської ПВК "Вагнер", які брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ. Низка ЗМІ стверджувала, що стрічка вийде вже найближчим часом на Netflix.
29 липня 2020 року під Мінськом було затримано 33 найманців приватної військової компанії Вагнера. Україна просила Білорусь видати 28 затриманих у зв'язку з їх причетністю до "ДНР" та "ЛНР", але Лукашенко вирішив відпустити "вагнерівців" у Росію.
14 серпня стало відомо, що Білорусь віддала Росії 32 із 33 затриманих "вагнерівців". Після чого низка українських ЗМІ повідомили, що СБУ та Головне управління розвідки Міноборони готували операцію затримання членів ПВК "Вагнер".
Про операцію нібито було відомо українській владі, а внаслідок витоку інформації про неї довідалися білоруські спецслужби.
У Головному управлінні розвідки Міноборони цю версію спростували, заявивши, що поїздка бойовиків ПВК "Вагнер", під час якої їх затримали в Білорусі, є спецоперацією російських спецслужб. Глава Офісу президента Андрій Єрмак назвав це спланованою дезінформацією.
У вересні 2021 року американський телеканал CNN опублікував розслідування, в якому стверджується, що затримання "вагнерівців" планувалося 18 місяців як "продумана розвідувальна операція з боку України з відома та, ймовірно, за підтримки США".
У жовтні президент Володимир Зеленський заявив, що не причетний до так званої спецоперації вагнерівців. Він також сказав, що обговорював питання "вагнерівців" з Олександром Лукашенком по телефону, коли найманці на автобусах заїхали на територію Білорусі.
Після анонсування виходу розслідування найближчим часом парламентська ТСК щодо вагнергейту оприлюднила свій попередній звіт. Він підтвердив, що з 2014 року розвідка і СБУ документувала участь російських військових та найманців у війні проти України. В рамках цієї роботи фіксувалася, зокрема, участь окремих осіб та найманців.
У 2018-2020 роках українська розвідка почала проводити активні заходи щодо цих ПВК. Було створено сайт, через який почали набирати людей нібито для роботи з охорони нафтових об'єктів у Сирії та Лівані.
Сценаріїв із затримання "вагнерівців" було декілька. Одні передбачали їх арешт в Туреччині з подальшою екстрадицією, інші - посадку літака в Україні (під приводом проблем зі здоров'я у одного з пасажирів чи загрози терористичного акту, також розглядалася примусова посадка).
Операція планувалась на 25 липня, але її було відтерміновано на 30 липня. Хто ухвалив це рішення, ТСК встановити не змогла. Президент Володимир Зеленський цього не робив, а голова Офісу президента Андрій Єрмак не має відповідних повноважень, наголосила Безугла.
При цьому вона визнала, що в Росії та Білорусі могли знати про певні процеси заходу української розвідки, але встановити витік інформації з української сторони не вдалося.
ТСК припускає, що Білорусь зірвала затримання "вагнерівців", тому що її розвідка працювала в посиленому режимі напередодні президентських виборів.