Міжнародна група розслідувачів Bellingcat оприлюднила першу частину звіту про можливий "злив" спецоперації із затриманням Україною бойовиків російської ПВК "Вагнер".
На думку розслідувачів, сценарій спецоперації "за своєю складністю та продуманістю залишає далеко позаду найкращі серіали HBO та Netflix".
"Ця спецоперація, що не має аналогів за своєю складністю і масштабом, повинна була завершитися примусовим приземленням літака з кількома десятками бойовиків на території України, проте в останній момент, коли "вагнерівці" вже прямували до мінського аеропорту, операцію було "перенесено" після зустрічі розвідників з політичним керівництвом, що закінчилося арештом найманців силами білоруського КДБ", – пишуть журналісти.
У першій частині розслідування йдеться про вербування бойовиків.
За даними розслідування, українська розвідка вивчала "вагнерівців" з 2014 року, зокрема дізналася про їхні методи вербування, взаємодію з ФСБ і ГРУ та ротацію між ПВК. На початку 2019 виникла схема спецоперації, метою якої було заманити бойовиків у пастку під виглядом вербування.
Спочатку йшлося про 4-5 осіб, яких збиралися виманити на територію Угорщини під приводом, що для роботи у новій ПВК треба пройти підготовку у спеціальному тренувальному таборі. На території Угорщині справді є такий табір і деякі бойовики вже проходили там підготовки. За планом, там найманців би затримали, екстрадували в Україну та судили.
"Ідея мала великі шанси на втілення, ринок ПВК у Росіє не є централізованим: хоча фінансована через Пригожина група Вагнера несе відповідальність за більшість зарубіжних операцій, є і менші компанії. Вони займаються переважно послугами, не повʼязаними з прямою участю у військових операціях, такими як охорона цінних вантажів чи активів російських компаній за кордоном. Саме під виглядом такої компанії і збиралися діяти українські розвідники", – стверджується у розслідуванні.
Після успішної спецоперації із затримання бойовика Цемаха в Росії план змінився. До вересня 2019 року ГУРМО зібрало персональні дані (місцезнаходження, працевлаштування, контактні дані) більш ніж тисячі найманців, більшість із яких воювали на сході України в якийсь момент між 2014 та 2018 роками. З цієї тисячі їх особливо цікавили ті, хто засвітився у якихось військових злочинах на території України, – це кілька десятків конкретних осіб.
Для правдоподібності було використано реальну ПВК МАР, створену в 2012 році в Санкт-Петербурзі, яка на час спецоперації припинила діяльність. Українська розвідка у вересні 2019 року зареєструвала аналогічний домен та сайт chvk-mar.org, щоб перехоплювати запити про набір персоналу, які надходили до ПВК МАР. В якості небойового завдання обрали нібито охорону нафтових об'єктів "Роснафти" на Близькому Сході. Місцевість обрали саме таку, де справді нафтові обʼєкти були розташовані біля лінії фронту і потенційно потребували захисту.
Щоб розкрутити сайт з набору у ПВК, на російських сайтах, де вже раніше вербували бойовиків, було розміщено низку розпливчасто сформульованих оголошень про вакансії. Оголошення були навіть на Avito. Розміщувалися вакансії у компанії, яка пропонує "послуги у сфері охорони державних та приватних компаній по всьому світу" із зарплатою 225 тисяч рублів.
Також був задіяний "кріт" із ГРУ під імʼям "Сергій Петрович". Це офіцер середньої ланки ГРУ, заарештований і завербований українською розвідкою в "ДНР".
Після обробки великої кількості нерелевантних заяв серед найманців, які не становили інтересу для України, вирішили змінити підхід.
У квітні 2020 року відповідальним за проєкт "Авеню" було призначено українського спецназівця, який раніше входив до складу контррозвідки СБУ і керував операцією з арешту бойовика "ДНР" Цемаха. Проаналізувавши отримані заявки та іншу зібрану інформацію, він доручив "Сергію Петровичу" провести співбесіду із деякими найперспективнішими кандидатами. Його завдання полягало в тому, щоб спробувати з'ясувати, чи можна використовувати будь-кого з них як довірених осіб для вербування інших значущих для України бойовиків, а потім уже використовувати для рекрутингу цих інших, за методом снігової грудки.
Для цього "Сергію Петровичу" було надано спеціальний телефон без SIM-картки та програму для підробки ідентифікатора абонента, який показував сирійський телефонний номер – найманцям сказали, що їхній куратор перебуває в Сирії.
Двоє з перших претендентів, які подали свої заяви про прийом на роботу у вересні 2019 року, схоже, підходили під опис, але один із них виглядав особливо багатообіцяючим: Артем Міляєв, 1981 року народження. Міляєв не лише написав, що отримав військовий досвід у Чечні, Донбасі та Сирії, а й зазначив, що був заступником командира штурмової бригади у "ДНР", де командував більш ніж 100 бійців. У своєму першому спілкуванні з "рекрутером" він пропонував набирати бійців з-поміж своїх старих підлеглих. Він був відомий своїм бойовим товаришам, а також українській розвідці під позивним "Шаман".
У квітні 2020 "Сергій Петрович" спитав у "Шамана", скільки його людей з групи в 120 найманців можна найняти для проєкту ПВК "МАР". Потім "Петрович" запитав про досвідчених снайперів.
Згодом "Шаман" повідомив про те, що готові 10 бійців. У травні "Петрович" повідомив, що загалом треба найняти 56 людей.
До кінця травня фальшива ПВК отримала десятки нових заявок, усі вони посилалися на "Шамана" як на свого референта. Бланки заяв були складені так, щоб це виглядало як форми, які раніше використовували справжню ПВК "МАР", і на кожній формі було проставлено друк цієї ПВК із зазначеним ім'ям "директора з персоналу Алексєєва". Форми, які зрештою були заповнені більш ніж 200 заявниками, містили повні особисті дані, включно з поточною адресою, номерами телефонів та електронною поштою, зростом, вагою та розміри взуття, освітою та військовим досвідом. The Insider та Bellingcat ознайомилися з цими анкетами.
Від найманців ГУР МО отримало сотні сторінок докладних зізнань бойовиків про їхні ролі у війні на Сході України, на Близькому Сході і в Африці, а також імена командирів і фото нагород, виданих Кремлем, і навіть раніше невідомі фото і відео про військові злочини, включно зі збиттям українського військового вертольоту в 2014.
За даними Bellingcar і The Insider, багато хто із "завербованих" бойовиків повідомив інсайдерську інформацію про вторгнення Росії в Україну в 2014-2015 роках і допомогу ПВК "Вагнера" з боку Кремля. Станом на кінець травня 2020 року у "приватній армії" налічувалося 180 осіб. З них розвідники збиралися "вибрати кілька десятків головних військових злочинців", організувати переліт і посадити літак, коли він летітиме над українською територією.
"Резюме комбатантів містили прямі зізнання у військових злочинах і подробиці про те, як розвивалася гібридна війна Росії в Україні. Деякі бойовики повідомляли, що прибули на Донбас "під виглядом повстанців", інші описували свою присутність як пряме розгортання своїх регулярних підрозділів російської армії. Команда ГУР МО почала помічати серед заявників імена, які, як вони знали, уже розшукувалися їхніми колегами і СБУ", – повідомили розслідувачі.
Підолковник Олександр Кривенко, який теж захотів стати найманцем, розповів, як у 2014 році військомат в Астрахані попросив його сформувати батальон для бойових дій в Україні.
2 червня 2020 "Петрович", за легендою, був убитий у Сирії. Замість нього зʼявився новий куратор – "Артур Палич", який сказав, що найманців відправляють на роботу для охорони обʼєктів "Роснафти" у Венесуелі.
Як сказано у розслідуванні, через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через Білорусь. Найзручнішим був маршрут Мінськ-Стамбул, оскільки літак мав 28 хвилин перебувати в українському повітряному просторі.
У ході спецоперації було визначено два сценарії, які дозволяли законно посадити літак на території України: якщо комусь на борту стане погано (наприклад, серцевий напад) або якщо на борту існує загроза вибуху.
Як про план дізнався Зеленський
У другій половині червня було 180 найманців, готовий їхати у Венесуелу. З них обрали 40 осіб, яких планували затримати – їхні воєнні злочини були доведені.
180 людей поділили на чотири групи по 45 осіб. За легендою, усіх збирались відправити ув Венесуелу з перервою у кілька днів. Але відправити і захопити планували лише першу групу, адже саме там були "підходящі" бойовики. ГУР знадобилась допомога СБУ для складання списку цих важливих для України найманців. Щоб попросити про таку допомогу, довелось ставити до відома Офіс президента.
Журналісти з посиланням на ексспівробітників ГУР повідомляють, що президент Володимир Зеленський вперше дізнався про спецоперацію 15 червня 2020 року під час брифінгу, "загалом схвалив" та попросив надати докладний план, який 1 липня затвердив міністр оборони. Bellingcat і The Insider пояснюють, що схвалення президента було необхідним, оскільки операція спричинила б великий політичний резонанс.
"Двоє старших офіцерів, які відповідають за проєкт: Василь Бурба, директор ГУР, та Руслан Баранецький, заступник директора СБУ, регулярно проводили брифінги для президента про хід реалізації проєкту Авеню", – сказано в розслідуванні.
На цьому етапі ГУР співпрацювало з СБУ, і співробітники служби підтверджували, що серед "завербованих" були одні з найбільш розшукуваних терористів. Зокрема, найманці брали участь у боях під Іловайськом та Дебальцевим, були причетні до збиття українського військово-транспортного літака під Луганськом у червні 2014 року, а один стверджував, що супроводжував через кордон Росії та України БУК, з якого збили пасажирський Boeing.
У розслідуванні сказано, що спочатку планувався рейс на 47 осіб (серед них найманці без українського досвіду, щоб не викликати підозр). Але через складнощі з квитками список скоротили до 34, а решті бойовиків сказали, що вони полетять іншим рейсом.
СБУ активно допомагала операції, але формально треба було зробити так, ніби спецслужба випадково дізналась про бойовиків ("громадянин" мав подзовнити, після чого літак би посадили). Для цього була ще одна легенда: анонміний інформатор повідомив СБУ про незаконну вербовку найманців і назвав адресу і пароль електронної скриньки. Як тільки СБУ відрегує на таку "наводку", вона отримає весь компромат і зможе відслідковувати підготовку до відʼїзду бойовиків через квитки і план польоту. Також СБУ змогла б негайно зреагувати, коли "випадково", після попередження про вибух, літак із найманцями сів би у Борисполі.
Розслідувачі повідомляють, що 15 липня 2020 року було куплено 34 квитки з Мінська до Стамбула. Рейс мав вилітати за 10 днів і, за легендою, "розгортання" планувалося на три місяці. Один із членів групи не вилетів через хворобу.
Найманцям сказали зібратися на автовокзалі Москви 24 липня, звідки вони ввечері прибули до Білорусі автобусом і попрямували у бік аеропорту. Кожному, за даними журналістів, роздали фальшиві трудові договори, які надавали право на в'їзд до Білорусі. На цьому перша частина розслідування закінчується.
Нагадаємо, у березні стало відомо про підготовку розслідування Bellingcat щодо можливого зриву масштабної спецоперації із затримання в Білорусі бійців російської ПВК "Вагнер", які брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ. Низка ЗМІ стверджувала, що стрічка вийде вже найближчим часом на Netflix.
29 липня 2020 року під Мінськом було затримано 33 найманців приватної військової компанії Вагнера. Україна просила Білорусь видати 28 затриманих у зв'язку з їх причетністю до "ДНР" та "ЛНР", але Лукашенко вирішив відпустити "вагнерівців" у Росію.
14 серпня стало відомо, що Білорусь віддала Росії 32 із 33 затриманих "вагнерівців". Після чого низка українських ЗМІ повідомили, що СБУ та Головне управління розвідки Міноборони готували операцію затримання членів ПВК "Вагнер".
Про операцію нібито було відомо українській владі, а внаслідок витоку інформації про неї довідалися білоруські спецслужби.
У Головному управлінні розвідки Міноборони цю версію спростували, заявивши, що поїздка бойовиків ПВК "Вагнер", під час якої їх затримали в Білорусі, є спецоперацією російських спецслужб. Глава Офісу президента Андрій Єрмак назвав це спланованою дезінформацією.
У вересні 2021 року американський телеканал CNN опублікував розслідування, в якому стверджується, що затримання "вагнерівців" планувалося 18 місяців як "продумана розвідувальна операція з боку України з відома та, ймовірно, за підтримки США".
У жовтні президент Володимир Зеленський заявив, що не причетний до так званої спецоперації вагнерівців. Він також сказав, що обговорював питання "вагнерівців" з Олександром Лукашенком по телефону, коли найманці на автобусах заїхали на територію Білорусі.
Після анонсування виходу розслідування найближчим часом парламентська ТСК щодо вагнергейту оприлюднила свій попередній звіт. Він підтвердив, що з 2014 року розвідка і СБУ документувала участь російських військових та найманців у війні проти України. В рамках цієї роботи фіксувалася, зокрема, участь окремих осіб та найманців.
У 2018-2020 роках українська розвідка почала проводити активні заходи щодо цих ПВК. Було створено сайт, через який почали набирати людей нібито для роботи з охорони нафтових об'єктів у Сирії та Лівані.
Сценаріїв із затримання "вагнерівців" було декілька. Одні передбачали їх арешт в Туреччині з подальшою екстрадицією, інші – посадку літака в Україні (під приводом проблем зі здоров'я у одного з пасажирів чи загрози терористичного акту, також розглядалася примусова посадка).
Операція планувалась на 25 липня, але її було відтерміновано на 30 липня. Хто ухвалив це рішення, ТСК встановити не змогла. Президент Володимир Зеленський цього не робив, а голова Офісу президента Андрій Єрмак не має відповідних повноважень, наголосила Безугла.
При цьому вона визнала, що в Росії та Білорусі могли знати про певні процеси заходу української розвідки, але встановити витік інформації з української сторони не вдалося.
ТСК припускає, що Білорусь зірвала затримання "вагнерівців", тому що її розвідка працювала в посиленому режимі напередодні президентських виборів.