ГоловнаСвіт

Саміт Україна – ЄС. Європа стає ближчою

23-й саміт Україна-ЄС завершився підписанням цілої низки документів, просуванням у діалозі «промислового безвізу». Також були встановлені, що важливо, орієнтири на спільну роботу над безпековими викликами в регіоні, зокрема й у секторі енергетики. З-поміж підписаних є Угода про спільний авіаційний простір, програма з досліджень ЄВРАТОМу, новий раунд “Горизонт Європа”, участь України у програмі “Креативна Європа” на наступні сім років, що охоплює мистецьку, дослідницьку та академічну співпрацю.

До того ж у спільній заяві, зокрема, акцентується увага на тому, що ЄС висловлює всебічну підтримку реформам, які проводить Україна, а Угода про асоціацію між Україною та ЄС має взаємні зобов'язання обох сторін. Політичний акцент на цьому означає, що наша держава отримала інструмент, який може посилити переговорну позицію у взаємодії з державами-членами Євросоюзу. 

Спробуємо розібратися в усьому детальніше.

Фото: president.gov.ua

“Відкриваємо небо, культуру та безпеку”

Три президенти в Києві “відкривали небо”, або ж започатковували своєрідний “авіаційний безвіз”, закладаючи цілі інтеграції України у внутрішні ринки Євросоюзу. Йдеться про Угоду про спільний авіаційний простір, яку підписали президент України Володимир Зеленський, глава Європейської ради Шарль Мішель і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час 23-го саміту Україна-ЄС.

Ця довгоочікувана Угода про відкрите небо (як її називають у народі) дозволить європейським авіакомпаніям заходити в авіаційний простір України, виконуючи прямі рейси в нашу державу з будь-якого міста Європи та навпаки. Крім того, авіаперевізники зможуть самостійно домовлятися про можливість нових рейсів і визначати їхню кількість напряму з аеропортами, розширюючи можливості для бізнесів як України, так і Європи.

Фото: president.gov.ua

У межах спільного авіаційного простору зніматимуться ринкові обмеження України з орієнтиром на внутрішній авіаринок ЄС завдяки впровадженню авіаційних стандартів і правил Євросоюзу. А українці просто зможуть мати більший вибір авіаліній, дешевші квитки та можливості обирати додаткові міста для своїх подорожей Україною та ЄС.

Київ планує, що до 2025 року ринок внутрішніх авіаперевезень зросте до 4 мільйонів пасажирів на рік і до 5 тисяч тонн вантажів на рік. Угода про відкрите небо з ЄС, з одного боку, дозволить це реалізувати, але й вимагатиме від України відновлювати аеропорти міст, які зможуть такі рейси приймати чи відправляти.

Що цікаво, перемовини про спільний авіаційний простір України та ЄС розпочалися ще у 2007 році, а номінально “відкрите небо” було підписано іще у 2013 році за присутності в ЄС Великої Британії, яка ніяк не хотіла відкривати нам європейський простір саме через процес внутрішнього узгодження з ЄС визначення “територія” в контексті Гібралтару.

Фото: president.gov.ua

Фото: president.gov.ua

Україна планує виконати ще одне непросте домашнє завдання і на наступному саміті підписати “промисловий безвіз”, або офіційно - Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів. Що це означає? Це визнання відповідності системи технічного регулювання та оцінки європейським нормам. Тобто сертифікати, видані органами з оцінки відповідності в Україні, визнаватимуться в ЄС і навпаки. А для виробника це означає суттєве спрощення процедури експорту товарів до ЄС і до України, що здешевлюватиме експортно-імпортні операції. Що ж, поживемо – побачимо.

Важливим є й закріплення у спільній заяві готовності ЄС співпрацювати з Україною для вирішення викликів в енергетиці. Принциповим у переговорах є те, що в цьому протистоянні, яке розпочала Російська Федерація, безумовну перемогу має європейське законодавство.

Пункт 12 спільної заяви зазначає наближення України до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС та вітає бажання України долучатися до проєктів програми Постійного структурного співробітництва PESCO.

Фото: Офіс президента

На можливості посилити співпрацю України та ЄС у військовій сфері окремо наголосив президент Європейської ради Шарль Мішель. Лунали пропозиції створити Консультативну місію ЄС у сфері професійної військової освіти, що потім закріпили також у заяві. З аналітичного погляду такий розклад працює на зміцнення системи важелів ЄС у геостратегічному плані, особливо перед французьким головуванням у Раді ЄС з січня 2022 року.

Наука розвиває всі аспекти нашого життя, і COVID-19 демонструє, що мати на борту передових дослідників – цілковита необхідність у 2021 році. Підписання “Горизонт Європа” та ЄВРАТОМ означатиме, що Україна залишається в клубі країн, які творять Європейський дослідницький простір. Це – про новий рівень доступності для українських дослідників інструментів і програм, зокрема, і залучення грантових коштів для реалізації спільних проєктів.

Фото: president.gov.ua

Для освітніх і наукових кіл словосполучення “Горизонт Європа” не є чимось новим, адже Україна й досі була активним асоційованим членом, підписавши 228 грантових угод на суму майже 45,8 млн євро. Зараз і до 2027 року українські вчені мають шанси збільшити суму залучених грантових коштів до понад 100 млрд євро за однією програмою та 70 млн євро за іншою, оскільки співпраця орієнтована на вирішення глобальних проблем, сприяння захисту культурних надбань і промисловій модернізації за рахунок передових інноваційних рішень.

Пандемія та її виклики змусили ЄС подумати про те, що стимулювання інновацій і партнерств допоможе Євросоюзу вийти з кризи, зумовленої COVID-19, сприяючи цифровим та екорішенням.

Водночас підписання “Горизонт Європа” та ЄВРАТОМ ще не означає їхньої автоматичної ратифікації. Саме так: щоб ці можливості для українських дослідників і вчених стали реальністю, Міністерство освіти та науки має подати якнайшвидше проєкт закону, а Верховна Рада – проголосувати. Крім того, зміни потрібно вносити і в Державний бюджет на 2022 рік (передбачити суму внесків для програм), паралельно погоджуючи паспорт ініціативи для розбудови інфраструктури підтримки участі України, зокрема, в програмі “Горизонт Європа”.

Фото: president.gov.ua

Про економіку й реформи

Спільна заява говорить і про перспективи економічної інтеграції України у внутрішній ринок ЄС, але Брюссель нагадує, що все відбуватиметься поступово. Водночас сам факт того, що представники ЄС погодилися згадати такі перспективи, дає певні підстави для оптимізму. Тобто завжди “доволі дипломатичний” ЄС не боїться говорити про економічну інтеграцію України, що означатиме і поступову приналежність України до ЄС – маленькі кроки наближають до здійснення великої мети.

У тому самому пункті згадано взаємність зобов'язань за Угодою про асоціацію та передбачену нею Поглиблену і всеохопну зону вільної торгівлі. Використання терміна “взаємні” взагалі можна вважати значною перемогою України. Адже однією з важливих складових, що гальмують виконання цієї угоди, було те, що ЄС постійно говорив про зобов'язання України і мовчав про те, що і Співдружність має перед нашою державою певні зобов'язання. А це дуже важливо, адже, наприклад, отримання того ж “промислового безвізу” вимагає й дій з боку ЄС.

Ще однією економічною складовою цього саміту були конкретні цифри допомоги, які Україна отримає в разі подальших реформ. Тобто не декларативно заявлено про підтримку, а з конкретикою - 6,47 млрд євро державних і приватних інвестицій для стимулювання економічного розвитку і підтримки відновлення після пандемії; 25,4 млн євро у 2021 році на гуманітарну підтримку постраждалому від конфлікту населенню на сході України. Важливо, що ЄС обіцяє допомогу, хоча відносини України та МВФ мають певні проблеми. Це доволі рідкісний крок з боку Євросоюзу.

Фото: president.gov.ua

Також у Спільній заяві були підтримані кроки України в “деолігархізації”, що важливо, зважаючи на звинувачення представниками проєвропейської опозиції чинної влади стосовно роботи в цьому напрямку. І це одне із сенсаційних положень. Ба більше, наявність згадки про позитивне ставлення до законодавчих ініціатив у “деолігархізації” в пункті 9 заяви за підсумками саміту поруч з важливими для ЄС питаннями про незалежність та ефективну діяльність антикорупційних і правоохоронних органів та обмеженням можливостей для корупційних дій є свідченням того, що успішне продовження роботи в цьому напрямку також сприятиме отриманню матеріальної допомоги від ЄС.

А відкривають блок досі невтілених реформ “вічні”, у певному сенсі, теми для України – реформа судової системи, що мегапріоритетно для ЄС. Європейці спостерігають за станом реального виконання законів “Про судоустрій”, “Про Вищу раду правосуддя” після внесених до них змін.

Що точно не сприятиме отриманню допомоги, то це популістські кроки України на порушення торговельних зобов'язань, узятих як під час приєднання до Світової організації торгівлі, так і до Угоди про асоціацію. Насамперед сюди можемо віднести питання лісу-кругляку, яке стало основним проблемним моментом для прихильників протекціонізму та було згадано в підсумковій заяві.

Немає меж досконалості

Якою б гарною чи поганою не була Угода про асоціацію, але і її треба вдосконалювати. У цьому контексті важливим є пункт п’ятий, у якому сказано про те, що на наступному саміті підіб'ють проміжні підсумки виконання цього документа. Таким чином можемо вбачати перспективи для перегляду декотрих сегментів Угоди, хоча в пункті 16 уже зазначено про перегляд митних ставок, а також про ревізію багатьох додатків до документа.

Сам по собі перегляд Угоди про асоціацію для України дуже важливий як політично, так і економічно, адже її текст, а також економічні параметри (наприклад, розмір квот на безмитне постачання товарів до ЄС) готували ще влітку 2012 року. Десять років тому політична влада України була лише номінально “проєвропейською”. Частково через це ми маємо зараз не найкращі відсотки виконання взятих на себе зобов'язань. Тому перегляд дуже потрібен!

Крім того, світ змінюється і в порядку денному вже питання екологізації світової економіки. Про це не можна не говорити. Водночас Green Deal і “зелений” курс – ще одна тема, яка потенційно створює напруженість у відносинах між Україною та ЄС, адже окремі політики та експерти в Україні дозволяють собі заяви про те, що Співдружність орієнтується не на екологічні цілі, а на захист ринку ЄС від конкуренції з боку інших, включаючи Україну, держав.

Зрозуміло, що перемовини між Україною та ЄС з цього питання ще тривають, проте факт представлення нашою державою своєї позиції нівелює заяви вітчизняних протекціоністів, що ми робимо виключно те, що Києву кажуть з Брюсселя.

Фото: president.gov.ua/

***

Об’єктивно, підбиваючи результати 23-го саміту Україна-ЄС, можна зробити висновок, що пресконференції, медійні релізи та фінальні інтерв'ю щодо підсумків усього процесу взаємодії сторін повільно, але впевнено перестають бути універсально-загальними. Навпаки, оперативний фокус на продовження українських реформ, перспективи розширення потенціалу Угоди про асоціацію та збільшення обсягів економічної співпраці набув конкретики.

Нова тональність спільної заяви порівняно з попередніми підкреслює значний обсяг роботи, який був виконаний відповідальними особами з української сторони та колегами з інституцій ЄС. Ми бачимо, що партнерство між двома сторонами є конкретним за майже всіма напрямками, включаючи безпеку та геостратегію. 

Загальні лозунги набридли навіть самому ЄС – безвідносно до українського контексту. Тому цей саміт – про відносини України та ЄС у процесі виконання рутинної роботи та досягнення спільних переваг.

Фото: president.gov.ua

Водночас Брюссель і Київ надіслали чіткий меседж Москві, що підтримка України зі сторони ЄС нікуди не ділася, а структурно та оперативно посилилася. Ба більше, в ЄС дали зрозуміти російському керівництву, що питання запуску "Північного потоку - 2" перебуває в руках Співдружності. Що вона не залишить Україну сам на сам з енергетичною агресією РФ. Що нині розробляються різні сценарії постачання газу на українську територію. Та й позитивне сприйняття формату Асоційованого тріо, яке полегшить інтеграцію України до ЄС, свідчить, що Москві нашу державу ніхто здавати не збирається.

Вікторія ВдовиченкоВікторія Вдовиченко, Кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету імені Бориса Грінчен
Іван УсІван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram