Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та його угорський колега Петер Сіярто обговорили створення робочої групи щодо впровадження закону про освіту, який раніше викликав нерозуміння з боку Угорщини.
Про це голова МЗС Угорщини повідомив на брифінгу за результатами зустрічі з Кулебою.
"Якщо буде успіх, дуже багато непевностей виключать. Це питання 40 шкіл, які працюють у поселеннях з населенням менш ніж 50 тис. Питання кількості годин угорської мови. Отримали обіцянку, що це буде конструктивно розв'язано, якщо зможемо знайти вирішення, то наші стосунки просунуться уперед", - заявив Сіярто.
Він також сказав, що українцям варто розглядати "допомогу угорцям Закарпаття" як можливість налагодження відносин між країнами.
"Ми віримо, що коли їх підтримуємо, то так допомагаємо відносинам між Україною та Угорщиною. Хочу попросити всіх громадян України, щоб вони дивилися саме таким чином на підтримку Угорщини. Як мій друг Дмитро сказав, ми завжди підтримували вашу інтеграцію та суверенітет, тому всі звинувачення у сепаратизмі не мають жодного сенсу", - заявив Сіярто.
Дмитро Кулеба відзначив, що до питань угорсько-українських відносин треба підходити "з гарячим серцем та холодною головою".
Сіярто додав, що Угорщина має намір відкрити новий прикордонний пункт та надати кредит у 50 млн євро для будівництва доріг на Закарпатті.
Нагадаємо, що відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися 2017 року, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорцям здалося, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.
У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.
Ще більше загострення відбулося під час місцевих виборів у жовтні 2020.
5 жовтня Петер Сіярто закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах політичну силу КМКС "Партія угорців України".
Після цього МЗС запросило посла Угорщини та вручило йому ноту протесту.
5 листопада Дмитро Кулеба запропонував "залишити в минулому" втручання Угорщини в українські вибори. Він наголосив, що українська сторона діяла жорстко, тому що йдеться про принципове питання. Проте сподівається, що цей епізод залишиться в минулому.
6 листопада Петер Сіярто підтримав пропозицію українського колеги Дмитра Кулеби відновити конструктивний діалог після втручання Будапешта в місцеві вибори в Україні.
Однак 21 листопада 2020 року під час складення присяги депутатами Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади з ініціативи голови частина обранців виконала національний гімн Угорщини. В угорському посольстві заявили, що депутати на Закарпатті співали не гімн, а молитву.
24 листопада Україна заборонила в'їзд уповноваженому Уряду Угорщини з питань співпраці між Саболч-Сатмар-Березькою областю Угорщини та Закарпатською областю Іштвану Грежі.
Він порушив Виборчий кодекс України, відповідно до якого іноземці не мають права агітувати за якусь політичну силу-учасника виборчого процесу. У відповідь на це Угорщина викликала посла України Любов Непоп до Міністерства закордонних справ.
Пітер Сіярто заявив, що рішення України заборонити в'їзд двум угорським урядовцям через агітацію на місцевих виборах було "жалюгідною нісенітницею".
30 листопада у Закарпатській області співробітники Служби безпеки України провели санкціоновані обшуки у функціонерів одного з благодійних фондів, який агітував за "створення автономії" на Закарпатті. Під час обшуків правоохоронці виявили низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану "Велику Угорщину".
Сійярто назвав "неприйнятними" дії Служби безпеки України на Закарпатті та попросив ОБСЄ направити моніторингову місію у регіон.
Депутати Європейського парламенту від правлячої партії Угорщини побачили у подіях на Закарпатті ситуацію "громадянської війни".