Російські кібератаки проти України дедалі частіше розглядаються в рамках міжнародних розслідувань як можливі воєнні злочини.
Про це повідомляє Центр протидії дезінформації з посиланням на Глобальну ініціативу T4P ("Трибунал для Путіна").
За інформацією ініціативи, прокурори Міжнародного кримінального суду вже аналізують кібероперації РФ, спрямовані проти цивільної інфраструктури України, зокрема енергетичних систем і засобів зв’язку, у межах відповідних проваджень.
У ЦПД нагадують, що Україна стала основною мішенню російських цифрових атак ще з 2014 року. Тоді йшлося про втручання в роботу державних систем, зокрема Центральної виборчої комісії, а також про масове поширення дезінформації. Згодом характер атак суттєво змінився та посилився.
Серед найбільш відомих інцидентів – діяльність хакерського угруповання Sandworm, яке пов’язують із масштабними атаками на енергетичну інфраструктуру України, а також вірус NotPetya, що завдав значних глобальних економічних збитків.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році кібероперації стали невід’ємною частиною бойових дій. За даними фахівців, кількість таких інцидентів щороку зростає.
Правозахисники зазначають, що у випадках, коли наслідки кібератак становлять загрозу для життя цивільного населення або критичної інфраструктури, вони можуть прирівнюватися за наслідками до традиційних воєнних дій.
Розслідування цих епізодів у міжнародних інстанціях може створити важливий прецедент у міжнародному праві, коли за кіберзлочини державного рівня винні особи можуть бути притягнуті до відповідальності як воєнні злочинці.
Як зазначають у Центрі, можливе визнання таких кібероперацій воєнними злочинами дозволить усунути правові прогалини та підтвердить, що цифрові сліди атак можуть бути повноцінним доказом у майбутніх міжнародних трибуналах.
- Кремль системно застосовує інструменти гібридної війни проти країн НАТО. Численні кібератаки, дезінформаційні кампанії, диверсії та шпигунство з боку Росії покликані посіяти страх, дестабілізувати суспільства країн НАТО та впливати на ухвалення політичних рішень.