ГоловнаСуспільствоВійна

Головне за четвер, 5 вересня: ситуація на Покровському напрямку, нові урядовці, медалі українських паралімпійців

Бойові дії на Донеччині, 151 бойове зіткнення, ворожі обстріли, відключення світла, дискусія проєкту "Нова країна". Яким запам’ятається 925-й день повномасштабної війни.

Головне за четвер, 5 вересня: ситуація на Покровському напрямку, нові урядовці, медалі  українських паралімпійців
Наслідки авіаудару на Харківщині
Фото: Харківська обласна прокуратура

Генеральний штаб ЗСУ повідомляє, що станом на 22:00 5 вересня відбулося 151 бойове зіткнення.

Українські захисники продовжують рішуче давати відсіч спробам противника просунутися в глибину нашої території, завдаючи йому вогневого ураження. Найгарячіша ситуація залишається на Покровському напрямку, також ворог активний на Курахівському напрямку.

Російські загарбники завдали по території України 58 авіаударів, скинувши 66 КАБів. Крім цього, залучили для ураження 572 дрони-камікадзе та здійснили понад 2800 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах.

Детальніше про оперативну обстановку станом на вечір 5 вересня – в новині.

Перед операцією України в Курській області РФ Росія планувала атакувати з цього регіону Україну.

Про це в інтерв'ю CNN розповів головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Відтак наступ українських підрозділів на Курськ мав, зокрема, не дати Москві атакувати українську територію з цього напрямку.

Серед інших цілей операції Сирський назвав відтягування сил Росії з інших ділянок фронту, створення зони безпеки та недопущення обстрілів цивільних об'єктів через кордон. Також була потреба захопити більше ворогів у полон і підняти моральний дух українських бійців і країни в цілому.

Аби стримати український наступ, Росії довелося стягнути до Курська десятки тисяч солдатів, серед яких є її кращі повітряно-десантні підрозділи, зауважив Сирський. Унаслідок операції в Курську зменшився тиск Росії на Покровському напрямку.

За словами головкома, за останні шість днів росіяни тут не просунулися "ні на метр": мовляв, ворога позбавили можливості маневрувати і перекидати підкріплення з інших напрямків.

Головком відзначив, що кількість артилерійських обстрілів та інтенсивність ворожих штурмів знизилася.

Ольга Стефанішина стала віцепремʼєр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністром юстиції України.

За призначення проголосували 253 депутати.

Стефанішина була призначена віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції у червні 2020 року. До цього була генеральною директоркою Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату. З березня по грудень 2017 року працювала директором Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів.

Тепер вона поєднуватиме роботу фактично двох міністрів, позаяк займатиметься також питаннями юстиції. До неї посаду міністра юстиції займав Денис Малюська, звільнений учора.

Раніше у владі говорили, що задля скорочення витрат хотіли би об'єднати по декілька міністерств у одне.

Новим міністром закордонних справ України став Андрій Сибіга – колишній перший заступник Дмитра Кулеби та заступник Андрія Єрмака.

Верховна Рада також призначила:

“Римський статут і перезапуск міжнародного правосуддя” – такою була тема другої дискусійної панелі другого сезону спільного проєкту LB.ua та EFI Group “Нова країна”.

Участь у ній, зокрема, узяли Генеральний прокурор України Андрій Костін, заступниця очільника Офісу президента Ірина Мудра, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, відзначеного Нобелівською премією миру, Олександра Матвійчук, голова наглядової ради інвестиційної кампанії EFI Group Ігор Ліскі.

Головні спікери та гості заходу обговорювали безпосередньо наслідки ратифікації Римського статуту; візит Володимира Путіна до Монголії та відсутність швидкої реакції на порушення норм міжнародного права; покарання російських воєнних злочинців на національному і міжнародному рівнях; процесуальний захист громадян, які постраждали від агресії, та виплати компенсацій; створення спецтрибуналу тощо.

Докладніше – в нашому репортажі.

За інформацією Укренерго, у всіх регіонах упродовж доби прогнозують застосування однієї черги відключень.

Живлення критичної інфраструктури не обмежується.

Дзюдоїстка Наталія Ніколайчик здобула для України золоту медаль у фіналі Паралімпійських ігор-2024.

Ніколайчик перемогла у поєдинку японку Шізуку Хайнгай в одиночному турнірі серед жінок у вазі до 48 кг у класі J1 (дзюдоїсти з порушенням зору).

Для 37-річної Наталії Ніколайчик це третя Паралімпіада, у Лондоні-2012 та Токіо-2020 вона брала бронзові медалі змагань у вазі до 52 кг.

Крім того, Анжела Гаврисюк виборола "бронзу" у ваговій категорії до 57 кг того ж класу J1.

Наразі українська паралімпійська збірна в медальному заліку на 7 місці, виборовши 61 нагороду (15 золотих, 20 срібних, 26 бронзових).

Найповніша картина сьогоднішнього дня – на нашому сайті. Сподіваємося, що завтра добрих новин буде більше.

Тримаймося і наближаємо Перемогу!

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram