У війні проти України задіяні деякі найманці ПВК "Вагнера", затримані в 2020 році в Мінську. Про це пише УП із посиланням на аналіз соцмереж деяких "вагнерівців".
Максим Кошман з 2014 року є позаштатним бійцем ПВК і одним із 33 найманців, яких у 2020 році затримали в Білорусі та віддали Росії.
"В Україні проти Кошмана зареєстроване кримінальне провадження за фактом участі у незаконному збройному формуванні під час псевдореферендуму в Слов'янську в 2014 році. Після встановлення контролю над містом українськими військовими, Кошман втік до окупованої Горлівки і продовжив війну проти України. Згодом отримав паспорт Росії", – зазначили журналісти.
Одразу після видачі "вагнерівців" Росії він та ще один найманець дали інтерв'ю російським пропагандистам, в якому запевнили, що просто хотіли заробити на охороні об'єктів. Нібито так і потрапили на гачок українських спецслужб, які готували операцію із захоплення "вагнерівців".
Під час повномасштабного вторгнення Кошман активно підтримував дії окупантів і писав, що він "виконує бойові задачі" "не на території" Донецької і Луганської області. Постив фото з Ізюма Харківської області.
"Але якщо Кошман, попри публічність у соціальних мережах, намагається не світити свій зв'язок з ПВК (що є одним із важливих правил для найманців), то Геннадій Фетісов не приховує цього. Останній також був серед затриманих у Білорусі в 2020-му році", – додали журналісти.
Раніше він служив у підрозділі "Беркут" української міліції. Тепер мешкає в окупованій частині Донецької області та воює проти України. Постив фото з Маріуполя після початку повномасштабного вторгнення.
Ще один із колишніх затриманих у Мінську найманців "Вагнера" Володимир Селіхов також підтримує війну Росії проти України і, як припускають журналісти, воює сам.
Нагадаємо, 29 липня 2020 року під Мінськом було затримано 33 найманців приватної військової компанії "Вагнера". Україна просила Білорусь видати 28 затриманих у зв'язку з їх причетністю до угруповань "ДНР" та "ЛНР", але Лукашенко вирішив відпустити "вагнерівців" у Росію. Припускалося, що видача Україні могла зірватися через виток інформації у владних колах.
Опозиція у Верховній Раді тривалий час вимагала створити тимчасову слідчу комісію для встановлення, чому "вагнерівці" не долетіли до України, але правляча більшість відмовилась це зробити. Натомість у травні 2021 року було створено ТСК з ширшими завданнями, одним з яких є розслідування затримання "вагнерівців".
15 листопада 2021 Тимчасова слідча комісія Верховної Ради оприлюднила попередній звіт щодо спроби затримання найманців ПВК Вагнера влітку 2020 року. Народні депутати дійшли висновку, що спроба затримати бойовиків була, а витоку інформації – ні.
17 листопада було оприлюднено розслідування Bellingcat щодо зриву спецоперації із затримання бойовиків ПВК "Вагнер", які воювали проти України. В першій частині матеріалу йдеться про підготовку операції, у другій – про початок її проведення та невдале закінчення включно з видачею найманців Росії. У розслідуванні йдеться, що керівники спецоперації перенесли її виконання після розмови з головою ОПУ Єрмаком в Офісі президента.
Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пояснив, що влада заперечувала проведення спецоперації через підписані секретні документи.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявляв, що розслідування Bellingcat про зрив спецоперації щодо "вагнерівців" перегукується зі звітом парламентської ТСК. На його погляд, група розслідувачів Bellingcat не підтвердила інформацію про "злив" спецоперації владою країни.
Подоляк заявив, що голова Офісу президента Андрій Єрмак не міг зірвати спецоперацію, бо не має контролю над українською розвідкою.
За даними журналістів, за день до запланованого виїзду бойовиків із Москви до Мінська, два керівники українських спецслужб, що відповідали за проєкт – начальник ГУР Міноборони Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький – приїхали в Офіс президента для фінальної доповіді щодо операції.
Президент Володимир Зеленський тоді був зайнятий, тож зустрічався з Бурбою та Баранецьким голова Офісу президента Андрій Єрмак.
За словами опитаних джерел журналістів, Бурба зразу після зустрічі подзвонив керівникам проєкту з ГУР і сказав, що Офіс президента просить відкласти операцію на тиждень.