Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що в новій "безпековій архітектурі світу" гарантії безпеки мають бути надані і Україні, і Росії.
Президент висловив підтримку стратегії "асболютного захисту України" і сказав, що українське поле битви за перемогу згодом має бути закріплено в гарантіях політичної стабільності і безпеки Європи, пише Wall Street Journal.
Макрон сказав, що гарантії безпеки за цією новою архітектурою мають стосуватися України та Росії, а також таких сусідів, як Азербайджан, Грузія, Молдова та Вірменія.
"Коли я говорю про гарантії, я маю на увазі всі ці країни, як для нас, так і для Росії", – сказав пан Макрон.
Французький президент також вважає, що Європа має збільшити свою роль у НАТО і зменшити залежність від США в питанні оборонних спроможностей. У розмові з трьома журналістами після повернення до Парижа з саміту в Аммані, Йорданія, Макрон наголосив, що не вбачає у прагненні розвитку європейської оборони альтернативи НАТО. Міцніша Європа, сказав пан Макрон, дозволить континенту стати більш автономним в рамках альянсу, діючи "усередині НАТО, з НАТО, але також не залежачи від НАТО".
"Альянс – це не те, на що я повинен покладатися. Це те, що я повинен вибрати, те, з чим я можу працювати", – вважає він.
УП із посиланням на заяву Макрона журналістам Le Figaro пише, що він також вважає малоймовірним вступ України до НАТО як варіант безпекових гарантій для неї. На думку президента Франції, вступ України до НАТО Кремль за будь-яких обставин розглядатиме як конфронтацію.
"З цією Росією таке важко уявити… Але чи вступить Україна до НАТО – що не є найбільш ймовірним сценарієм – чи ні, їй потрібно надати гарантії безпеки, тим більш, що вона зазнала агресії з боку Росії", – сказав він.
Слова Макрона щодо "гарантій безпеки" для країни-агресора Росії лунали й раніше.
3 грудня заявив, що Європа повинна підготувати майбутню безпекову архітектуру і також подумати, "як дати гарантії Росії у день, коли вона повернеться за стіл переговорів".
Ця заява викликала негативну реакцію як в Україні, так і серед інших країн. Чеська Республіка, яка головує в Раді ЄС, допомогла організувати підтримку офіційного дипломатичного рішення, відомого як "демарш". За словами двох дипломатів, серед прихильників демаршу були країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва, а також Польща та Словаччина. Reuters не вдалося встановити, скільки країн загалом підтримали цей крок, і чи підтримали його чехи.