Поліцейський заступник Крищенко
Головною політичною подією останнього засідання Київради стало затвердження ексочільника київської поліції Андрія Крищенка на посаді заступника київського міського голови. Про таке кадрове рішення Віталія Кличка стало відомо в середині вересня, і це відразу було сприйнято як крок, пов'язаний з політичним протистоянням мера Києва і Банкової. З одного боку, Андрій Крищенко був надійним членом команди міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який несподівано пішов зі своєї посади в липні цього року. З іншого, всю минулу весну і літо правоохоронні органи активно займалися корупційними справами, пов'язаними з діяльністю управлінь і комунальних підприємств Києва. І не менш активно це піарили.
У той самий час у Віталія Кличка вже є 13 заступників як голови КМДА, плюс секретар міської ради, який також є заступником міського голови. Тобто сказати, що якийсь напрям міської політики страждав без догляду, важко. Попри це, меру знадобився п'ятнадцятий заступник, “силовий”. Андрій Крищенко відповідатиме за питання муніципальної безпеки, цивільної оборони, надзвичайних ситуацій, територіальної оборони та взаємодії з правоохоронними органами.
Раніше цей напрям у КМДА контролював найбільш досвідчений із заступників мера Петро Пантелеєв. Правда, крім блоку мунбезпеки і тероборони, у Пантелеєва - весь напрям ЖКГ, екології і капбудівництво. Тому певне розвантаження контролю напрямків виглядає логічним.
“Силовий” напрям у київській мерії не такий уже й непомітний - за останні три роки муніципальна безпека стала окремим департаментом у структурі КМДА, з'явилися КП “Муніципальна охорона” і ГФ “Муніципальна варта”. Під усе це виділяються бюджети, які зростають щороку. Наприклад, бюджет міської цільової програми профілактики та протидії злочинності в Києві “Безпечна столиця” на 2019-2021 роки становив 311 млн грн. А послуги КП “Муніципальна охорона”, оплачено місцевим бюджетом у 2021 році на 169 млн грн. І в цілому цифри стабільно зростають. А цієї осені департамент якраз має подати пропозиції на фінансування “Безпечної столиці” на наступні роки.
Під час обговорення кандидатури в залі Київради депутат від “СН” Михайло Присяжнюк спробував додати скандального відтінку цьому призначенню, спитавши в Андрія Крищенка, чи не бачить він проблем у роботі з людьми, проти яких, зокрема, і київська поліція порушувала багато справ (очільники департаментів КМДА). На що пан Андрій у притаманній йому незворушній манері відповів, що, з одного боку, не був учасником процесуальних дій, тому конфлікту немає, а з іншого, всі представники КМДА “завжди були проти корупції і підтримували всі слідчі дії”.
Чи буде опалення
Перша осіння сесія Київради не обійшлася і без традиційно гострого питання опалювального сезону. Цього року гостре має стати просто пекучим - ціни на газ злетіли стрімко, а піднімати тарифи пропорційно (і бути поганим для виборців) ніхто не хоче.
«Технічно до відкриття опалювального сезону ми готові. Але є інші виклики, які роблять ситуацію близькою до критичної. Це – високі ціни на газ, перекладені на місцеве самоврядування тарифи та відсутність законодавчої бази для забезпечення роботи теплопостачальних компаній», - заявив Віталій Кличко на сесії. За його словами, для збереження тарифів для населення на рівні минулого року Кабмін повинен зафіксувати ціну природного газу для бюджетних установ до кінця опалювального сезону на рівні 11,2 грн за 1 куб. м замість ринкових 35 гривень. З цими й іншими пропозиціями (вилучити дискримінаційні норми з договорів на постачання газу, погасити місцевим бюджетам різницю в тарифах минулих років і закласти компенсацію на майбутнє) Кличко з Асоціацією міст України звертається до голови уряду.
Тим часом міська влада паралельно готується до нових правил у сфері закупівлі газу теплопостачальниками і вже працює над збільшенням статутного капіталу київського профільного КП “Київтеплоенерго”. Ціна питання - 2 млрд грн. Заступник мера Петро Пантелеєв наразі готує це питання на розгляд сесії, представляючи проєкт рішення в профільних комісіях. Проте звідки міський бюджет візьме ці два мільярди, поки що не звучало. Але точно відомо, що взяти їх можна лише з одного джерела - бюджету міста, тобто нашої громади.
Озеро Вирлиця все ще готове для забудови
Учора депутати Київради знов “прокотили” багатостраждальне питання забудови озера Вирлиця. Цього року озеро в Дарницькому районі стало ще однією гарячою точкою на карті проблемних забудов Києва. Компанія «Мрія-Інвест» має в оренді земельну ділянку між озером Вирлиця і проспектом Бажана і планує звести тут багатофункціональний спортивно-оздоровчий комплекс із закладами торгівлі, харчування і облаштуванням набережної. Фактично мова йде про будівництво вздовж усього берега від метро “Харківська” вздовж Бажана, із засипанням заплав для розширення берегової лінії (на фото).
Місцевість складно назвати рекреаційною (з одного боку - виїзд на Бориспільське шосе, з іншого боку озера - труби сміттєспалювального заводу “Енергія” і поля Бортницької станції). Але попри це, озеро Вирлиця - вже сформована екосистема, зі своїм унікальним рослинним і тваринним світом. Місцеві активісти об'єдналися в спільноту “Екопарк Вирлиця” і відстоюють збереження озера і його берегів у нинішньому вигляді.
Фактично озеро і насадження навколо нього лишаються єдиними природними очищувачами повітря в цьому найбільш критичному куточку Києва (навіть перший пост міської системи моніторингу повітря відкрили торік саме в цьому районі). Усе інше навколо - це суцільний бетон, по горизонталі і вертикалі. Наслідки бетонізації простору для повітря, температури влітку, водних об'єктів кияни особливо сильно відчули в останні кілька років.
Спробою захистити береги озера стала ініціатива депутатки Київради від “СН” Євгенії Кулеби, яка створила проєкт про оголошення Вирлиці ландшафтним заказником місцевого значення. Згідно з пропозицією, 98 га набувають охоронного зобов'язання, а контроль за збереженням об'єкта покладається на КП “Плесо” (яке і зараз відповідає за ці прибережні землі). Тобто рішення не потребує витрат бюджету, але офіційний статус заказника на озері підсилює позиції активу.
Цей проєкт рішення було створено як альтернативу планам забудовника, позиції якого практично відкрито підтримав на одній з попередніх сесій Віталій Кличко. Євгенія Кулеба виносила питання заказника Вирлиці на засідання Київради влітку, і необхідної кількості голосів воно не набрало. Учора депутатка повторно винесла проєкт. Депутатів умовляла місцева активістка і біологиня, агітували за підтримку практично всі депутати від Дарницького району. Але знову забракло голосів.
Можливо, цьому знову посприяла позиція міського голови: на початку засідання, коли питання вносилося в порядок денний, Віталій Кличко приблизно тричі повторив, як він підтримує розвиток зелених зон, кожного клаптика зелені, і переймається їхнім збереженням для майбутнього, але зауважив, що треба враховувати інтереси не лише громади, а й інвесторів, які готові вкладатися в проєкт на озері. Судячи з голосування, депутати враховують саме їх.
“Це така класична дискусія між питаннями екології і питаннями ведення бізнесу в місті. Я рада, що вона ведеться. На жаль, поки що не на користь екології”, - прокоментувала Євгенія Кулеба LB.ua і зазначила, що планує виносити питання Вирлиці на наступні сесії. “Або в нинішньому вигляді, або новим проєктом. Але в будь-якому разі питання потребуватиме роботи з депутатами”.
Комунальне майно без зобов'язань
Натомість депутати Київради досить вправно голосують, коли мова йде про нові проєкти забудови. На сесію було винесено відразу чотири питання, пов'язані з інвестконкурсами на будівництво на основі наявного комунального майна громади.
Один з проєктів, який попередньо викликав резонанс, секретар Київради зняв з порядку денного, відклавши на потім. Мова йде про знищення будівлі (аварійної) академічного хору “Хрещатик” і будівництво на її місці офісного центру, в якому передбачать приміщення для хору.
А от схожий проєкт щодо кінотеатру “Загреб” депутати вчора успішно погодили. Приміщення кінотеатру по проспекту Голосіївський, 116 перебуває на балансі КП “Київкінофільм”. Цей об'єкт включили до переліку таких, що можна виставити на інвестиційний конкурс. Це означає, що приміщення площею 2,5 тис. кв. м знесуть, а потім на його місці збудують новий громадський центр (забудовника оберуть на конкурсі). Умовами конкурсу буде виділення місту в новому об'єкті площі під кінотеатр, аналогічної втраченій. А також відшкодування в бюджет вартості зруйнованого кінотеатру (її оцінили у 20 млн грн). Тобто буде мінус один комунальний кінотеатр, плюс один приватний ТРЦ.
Проєкт за аналогічною схемою буде реалізовано й у Святошинському районі. Тут по вулиці Краснова, 25 розміщені адміністративні і технічні споруди, якi належать “Київпастрансу” (автопарк №8). Інвестагентство шукатиме інвестора, який відшкодує підприємству вартість цих будівель. Натомість на ділянці 3,2 га виросте новий житловий масив з інфраструктурою. Що отримує місто? Як сказано в проєкті рішення, “забезпечить мешканців Святошинського району сприятливими умовами життєдіяльності та сучасними місцями дозвілля”.
Фактично це означає, що місто за 80 млн грн (саме така вартість майна, яку буде відшкодовано) віддає три гектари землі під забудову. У депутатів одразу виникли питання, чому комунальне майно реалізується саме таким способом, невже він найвигідніший. А ще більше питань викликало забезпечення майбутнього мікрорайону місцями в закладах освіти. Представник департаменту економіки і інвестицій, що подавав проєкт, запевнив, що, згідно з ДПТ, місця є, а в новому будівництві буде зведено ще окремий садок і два вбудовані. Тобто, по суті, питання шкіл ніким регулюватися не буде і навантаження ляже на сусідні райони. Питання викликало багато заперечень депутатів, і спочатку його не проголосували. Але після повторного голосування прийняли за основу.
Такі інвестпроєкти головним чином означають, що місто за досить скромними цінами віддає майно територіальної громади, втрачаючи не лише будівлі комунальних підприємств, але й землі та потенційну можливість розвивати певні ресурси (громадські центри, технічні бази) на свій розсуд. І, схоже, дискусію “екологія&інвестори” можна сміливо доповнювати блоками “соціальне партнерство і інвестори”, “криза освітніх закладів і інвестори” і так далі. І перевага поки що постійно на боці інвесторів.