ПРЕЗИДЕНТИ
Їх було п’ять. Вшановуємо пам’ять першого президента Леоніда Кравчука.
Скільки б українці не мали претензій до кожного, хто займав офіс на Банковій, усі вони, крім Януковича, приймали Україну і передавали наступникові збереженою державою.
У списку президентів Віктор Янукович – абсолютне зло і зрадник. Востаннє про «легітимного» було чути в перші дні повномасштабного вторгнення, коли його літаком привезли у Мінськ, аби легітимізувати окупаційну адміністрацію України. За даними медіа, у Москву він повернувся 7 березня, на 15 день великої інтервенції Росії, і це стало ще одним сигналом провалу російського плану захоплення Києва. Де 73-річний зрадник зараз, чи лікує він своє коліно, чи ностальгує за межигірськими пеньками і страусами, має цікавити передусім національне і міжнародне правосуддя.
Леонід Кучма – єдиний з українських президентів, хто займав офіс на Банковій два терміни поспіль у період первинного накопичення капіталу в країні. Володимир Зеленський призначив його головою української делегації у Тристоронній контактній групі у Мінську. Як відомо, нещодавно журналісти «Української правди» зафіксували Леоніда Даниловича в мальовничих пейзажах Лазурового узбережжя, на дачі зятя Віктора Пінчука. На відео видно, як другий президент України крокує вулицями Монако, допомагаючи собі палицями для скандинавської ходи. У розслідуванні згадується, що Кучма прокоментував початок російського вторгнення аж на 15 день.
Чи допомагає експрезидент Вітчизні у перервах між прогулянками, інформацію знайти не вдалося. Представники Леоніда Кучми відмовилися відповідати на наші запитання. Сайт фонду «Україна» містить дуже скупі відомості, але речниця Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомила «УП», що фонд працює: «Постійно інформуємо суспільство про цю діяльність. З 2014 року допомагаємо Силам безпеки та оборони України – цю роботу ведемо непублічно».
«Віктор Ющенко відправив на фронт мед», – такий заголовок видає нам Google. А ще експрезидент опікується «майбутнім музеєм української історії – «Код Нації», адже переконаний: «Це такі речі, які багато чого допомагають пояснити і про майбутню перемогу, і про те, заради чому десятки тисяч людей зараз дають відсіч ворогу, а не зустрічали його з квітами, як це планували росіяни». З плином часу люди мало змінюють свої хобі та уподобання, наче демонструє нам Віктор Андрійович.
Експрезидент досить активний у міжнародній діяльності. У березні здійснив візити до Великої Британії та Азербайджану, нещодавно повернувся з Мальти, у квітні побував у США на презентації проєкту резолюції нижньої Палати представників США «щодо умов перемоги України». «Звичайно, що в цій роботі мій мандат скоординований з офіційним порядком денним, насамперед євроатлантичної інтеграції та відносин зі США», – зазначив Віктор Андрійович.
На запитання LB.ua відповів, що допомагає українській армії з 2014 року та залучає додаткові ресурси. «Афішувати ці проєкти я не бачу доцільності, вони є і працюють далі», – додав він.
На своєму Facebook зазначав, що долучався до проєкту «ДОВГІ РУКи ТрО» Фонду «Повернись живим».
Петро Порошенко – політик з найбільшими ресурсними можливостями з-поміж ексів – у відповідь на запит LB.ua навів конкретну цифру, витрачену на допомогу фронту: 2 млрд гривень. «Це особисті кошти нашої родини та наших підприємств. Разом зі зборами ГО «Справа Громад» витрати на Збройні сили України вже становлять 2,5 млрд грн», – розповів Петро Порошенко і навів довгий список різноманітної техніки й обладнання, переданих на фронт. Зокрема, понад 100 повнопривідних пікапів, 11 італійських бронемашин «MLS SHIELD» для Десантно-штурмових військ. Понад 350 вантажівок «Leyland DAF», а також 14 бронемашин «Spartan», два танкових тягачі «Oshkosh».
«Водночас багато проєктів поки що не підлягають розголошенню через загрозу для життя людей», – повідомив п’ятий президент, нагадавши, що його політична сила з перших днів війни долучилася до створення батальйону тероборони, який прикривав евакуацію мешканців Ірпеня та Бучі, – близько 20 тисяч людей змогли під обстрілами вибратись у безпечні місця.
У відповідь на запитання, чи залучає чинна влада його до співпраці, Петро Порошенко зазначив: «У перший день вторгнення, 24 лютого 2022 року, відбулась дуже змістовна і гарна розмова із Зеленським. Ми домовилися, що далі – чистий аркуш, табула раса. Я більше не лідер опозиції, ви не мій опонент. У нас є один ворог – це Путін».
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРИ
Список прем’єрів незалежної України налічує майже два десятки і є доволі строкатим. Цю посаду до свого президентства обіймали і Леонід Кучма, і Віктор Ющенко, і Віктор Янукович. Останній – двічі.
Перший прем’єр-міністр незалежності 1991 року – Вітольд Фокін. У 2020 році за протекцією онучки, співачки Маші Фокіної був призначений у Тристоронню контактну групу в Мінську. Про це сама Маша розповіла «Світському життю». Був звільнений незадовго до великої війни, після скандальних заяв, буцім Росію можна зрозуміти в питанні Криму. Кремль теж не оцінив такої лояльності: у перші дні повномасштабного вторгнення в будинок Фокіна під Києвом прилетіли уламки ракети. Відтоді активності колишнього глави уряду в медіа не зафіксовано, як і його участі в допомозі фронту.
Один з найодіозніших прем’єрів Микола Азаров переховується в Росії і, виявляється, почувається зовсім непогано. Його родині вдалося уникнути санкцій. За даними Bihus.Info, вона володіє нерухомістю в Італії, Австрії, Швейцарії і Франції. А син «кровосісі» Олексій продає у Європу вугілля з шахти в Ростові. І поки в Україні на фронт донатять навіть діти та пенсіонери, сім'я втікача Азарова «почувається краще, ніж у 2014 році».
Ще один ставленик Януковича на посаді глави уряду Сергій Арбузов – за ним прохолов слід у 2014 році, коли він виїхав з України і зник з поля зору.
Якщо заглянути углиб історії, знайдемо Павла Лазаренка. Після ув’язнення у США він залишився жити за океаном і не проявляє очевидного інтересу до країни, де колись збагачувався, очолював уряд і де зараз вирує війна.
Двічі прем’єр-міністр помаранчевого періоду другої половини нульових Юлія Тимошенко сьогодні є лідеркою невеликої фракції «Батьківщина» в парламенті. У нинішній Верховній Раді, слід зазначити, велика фракція одна – «Слуга народу».
Свого часу Юлія Тимошенко була заклятим опонентом Леоніда Кучми. Тепер у них схожі пригоди з відзнятим журналістами відео. У січні колишню прем’єрку зафільмували на відпочинку на пляжі Дубая, а зовсім недавно відвідувачі концерту Гаріка Кричевського виклали в мережу, як під час війни Юлія Володимирівна аплодує артистові за великим круглим столом з білосніжною скатертиною.
Сама експрем’єрка розповіла LB.ua: «Усі ми: і родина, і партія, усі мої родичі та знайомі – знайшли свій фронт і не полишимо його до повного вигнання ворога з нашої землі».
Конкретних сум на допомогу фронту Юлія Володимирівна не наводить, але зазначила: «Я не веду ліку, бо це не головне». За її словами, чоловік з першого дня війни займається доставкою гуманітарних вантажів». «Евакуація діток, допомога біженцям, відправка необхідних речей в армію, допомога лікарям і лікарням, контакти з міжнародними партнерами для організації допомоги Україні тощо. Про деяку свою роботу я не хотіла б говорити публічно, бо йдеться про безпеку України та безпеку певних людей», – розповіла вона.
Експрем’єр Юрій Єхануров працює професором в Університеті імені Тараса Шевченка, а ще – директором Інституту передових оборонних технологій Київського політехнічного університету. «З кінця березня 2022 року до осені був радником начальника Гостомельської військової адміністрації. Зараз – голова наглядової ради Ліги підприємств оборонно-промислового комплексу», – розповів LB.ua. Останні пости у Facebook Єханурова стосуються ініціатив Інституту передових оборонних технологій КПІ імені Ігоря Сікорського щодо виробництва дронів. Сум і списків наданої допомоги фронту і постраждалим від бойових дій експрем’єр не навів.
Після Революції гідності і до 2019 року Україна мала двох голів уряду.
Арсеній Яценюк став першим прем’єром часів російсько-української війни. «З 24 лютого Арсеній Петрович постійно перебуває в Україні», – розповіли в його пресслужбі. «Те, що він начебто за кордоном – один з найбільш абсурдних фейків, підживлюваних російською пропагандою та легковірами усередині країни», – додали там. Політик часто коментує події в ефірі західних телекомпаній, останнім часом з’являється на YouTube-каналі «В гостях у Гордона», де аналізує події тижня.
Не припинив своєї діяльності під час широкомасштабного вторгнення Росії і Київський безпековий форум, який очолює Арсеній Яценюк. На сервісі YouTube є відео, де КБФ проводить відеоконференцію під вибухи ППО, Яценюк закликає надати Україні більше зброї.
Заснований Яценюком у 2007 році Київський безпековий форум – козир експрем’єра. Він дозволяє йому, перебуваючи поза владними кабінетами, проводити міжнародні заходи, учасниками яких стають у тому числі й окремі президенти, прем'єри і спікери, яких ми згадуємо в цій публікації.
Політик також назвав конкретні суми допомоги армії та постраждалим від бойових дій – загалом майже 40 мільйонів гривень. Його фонд «Відкрий Україну» доставив понад 820 тонн гуманітарних вантажів. У списку привезеного: позашляховики, генератори, шоломи, бронежилети, тепловізори, радіостанції, старлінки, продукти харчування тощо. Працює окрема програма «Дрони для фронту», у рамках якої на фронт передано 56 БпЛА. На Facebook-сторінці експрем’єр публікує відео ураження ворожих об'єктів дронами, наданими як допомогу.
Його наступник на посаді прем’єра Володимир Гройсман не відповів на запит LB.ua про власні активності під час великої війни. Утім діяльність колишнього очільника уряду можна простежити в медіа – він час від часу з'являється в ефірі марафону «Єдині новини», пише про свою діяльність у соцмережах.
У березні 2022 року очолив Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб, створений «за ініціативи вінницького міського голови Сергія Моргунова та голови обласної ради В'ячеслава Соколового». Через рік експрем’єр подякував «великій команді людей, яка понад рік допомагає захисникам на фронті, постраждалим громадам, вимушеним переселенцям». За твердженням Володимира Гройсмана, за рік великої війни гуманітарний штаб надав допомогу на понад 58 млн грн.
На своєму Facebook політик приділяє значну увагу долям захисників країни, підтримуючи їх, але не часто звітує про проєкти допомоги фронту, залишаючи, мабуть, таку можливість керівникам вінницької громади. 7 березня цього року колишній прем'єр виступив онлайн на Глобальному форумі "Democracy International". Захід проходив у Мексиці.
Олексій Гончарук був першим прем’єром президентства Володимира Зеленського. Більшості українців устиг запам’ятатися їздою на самокаті у службовому кабінеті на Грушевського та злитими у пресу аудіозаписами нарад, на яких звучали характеристики на адресу глави держави, які не могли сподобатися Банковій.
Довгий час було відомо, що після відставки Гончарук переїхав у США, однак з початку вторгнення він звітував у Facebook, що перебуває в Україні.
Олексій Гончарук розповів LB.ua, що повернувся в Україну за два місяці до початку повномасштабної агресії, перед тим у США читав лекції: «Трохи згодом приєднався до лав аеророзвідки. У статусі голови наглядової ради "Аеророзвідки" займався організацією фронт-офісу ІТ-системи "Delta" та мережі ситуаційних центрів, які зараз є основою для впровадження ISTAR у війську».
Експрем'єр розповідає, що зараз із друзями проєктує та будує дрони для фронту: «Також інвестуємо в розвиток military tech в Україні. Маємо свою школу для пілотів. У статусі радника Михайла Федорова керую проєктом упровадження Drone ID, щоб підвищити ефективність застосування дронів». Сум, витрачених на допомогу армії, експрем’єр не назвав.
ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Спікерів парламенту за історію незалежності було менше, ніж прем’єрів, але більше, ніж президентів.
Троє – Іван Плющ, Олександр Мороз і Володимир Литвин – займали крісло двічі.
Лише двом головам парламенту випало працювати прем’єр-міністрами – Арсенію Яценюку та Володимиру Гройсману. Про них ми розповіли вище.
Серед спікерів був лише один майбутній обраний президент – Леонід Кравчук, якого, як Івана Плюща, вже немає серед живих.
Наш огляд ми починаємо з Олександра Мороза, одного з найвідоміших політиків України 90-х і нульових. Саме він на зламі 20–21 століть оприлюднив аудіозаписи «майора Мельниченка», отримані з-під дивана в кабінеті президента Кучми. З них у країні почалися масові акції протесту. Мине час – і багато експертів зійдуться на думці, що плівки могли записати за завданням ФСБ, аби вбити клин між Києвом і Заходом та не допустити рух України в НАТО. У Кремлі на той час уже неповний рік правив Путін.
У 2006-му Мороз увійшов у коаліцію з Партією регіонів і з рук Януковича отримав посаду спікера. Це був невдалий гешефт, виборці не оцінили його – на позачергових виборах Соціалістична партія (нині заборонена як проросійська політична сила) не подолала прохідний бар’єр, а сам Мороз утратив мандат.
«Весь час з 24 лютого я в Україні, нікуди не виїжджав, як і моя родина. Племінник служить на фронті. Діти вже на пенсії. Знаю, що моя донька постійно допомагає ЗСУ, але я це не контролюю. Я через Спілку письменників передав книжки військовим у госпіталь Києва», – відповів Олександр Мороз на запит LB.ua.
За 2023 рік на Facebook 79-річного пенсіонера немає жодного допису, за 2022-й їх чотири, останній – у червні. Один з них – звернення до російської інтелігенції, інші – співчуття, вірш і перепост. Олександр Мороз повідомив LB.ua, що веде щоденник війни.
Ще один голова парламенту з орбіти Януковича – Володимир Литвин.
Першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, у себе на Facebook він опублікував пост: війна почалася, бо «український народ примушують до страждань через гострі стосунки Росії із Заходом». Теза, з якої неозброєним оком видно, що Росія і Захід однаково винні у війні. Така заява більше пасувала б політику з табору ОПЗЖ.
Володимир Литвин – еталон політичної живучості. Ставши спікером у часи помаранчевого прозахідного президента Віктора Ющенка, він зберіг за собою посаду, коли в лютому 2010-го верховну булаву в державі отримав проросійський Віктор Янукович.
Того ж року у квітні Литвин сидів у кріслі голови ВР, а в його бік із залу летіли курячі яйця. Це опозиція намагалася зірвати ратифікацію Харківських угод, за якими Україна продовжила строк перебування Чорноморського флоту в Криму в обмін на газову знижку – це допоможе Росії окупувати Крим у 2014 році.
Сьогодні Володимир Литвин разом з фондом «Майбутнє Полісся» закуповує машини для фронту та надає гуманітарну допомогу постраждалим від російської агресії. Про свою діяльність колишній спікер розповідає на тому ж Facebook, на якому за весь 2023 рік – 5 постів, останній датований 17 березня, і в ньому ексспікер повідомляє, що передав «на потреби військових 55-й автомобіль».
Ухвалювати Харківські угоди, а тепер допомагати українській армії – погодьтеся, щось тут погано ліпиться.
Революцію гідності у 2013-му парламент зустрів зі спікером Володимиром Рибаком. Роль законодавчого органу у країні Януковича на той момент звелася до принтера рішень Адміністрації Президента. Сам Рибак сприймався як ритуальна фігура, яка мусила фізично заповнювати крісло у президії. Тим часом у залі за помахом руки Володимира Олійника (цей персонаж утік у Росію слідом за Януковичем) парламент ухвалив диктаторські закони, спрямовані на приборкання Майдану.
Рибак не надто тужив за Януковичем. Вікіпедія зазначає, що після перемоги Революції гідності він заявив, що «йде на політичну пенсію», а повернення Януковича неможливе, бо Україна змінилася.
Сьогодні нам нічого розповісти про публічну активність 76-річного Володимира Рибака. Відомо лише, що у 2022 році його син Олександр, чиновник часів Януковича, заявив про крадіжку в нього 2 мільйонів доларів, захованих «у стелі між лазнею та кімнатою відпочинку»…
Олександр Турчинов обраний головою Верховної Ради після перемоги Революції гідності. За Конституцією, спікер – друга особа в державі, тож за відсутності Януковича, який дременув «на Росію», Турчинову довелося бути одночасно і виконувачем обов’язків президента.
Ексспікер не знайшов часу поспілкуватися з LB.ua. Оскільки з 24 лютого 2022-го служить у ЗСУ, повідомила його пресслужба, додавши, що його син також пішов у ЗСУ.
Сьогодні Турчинов не веде суттєвої медійної активності та не повідомляє про фінансову підтримку фронту – зі зрозумілих причин.
Колишній голова ВР Андрій Парубій також не відповів на запит LB.ua. Про свою діяльність після повномасштабного вторгнення він періодично повідомляє у Facebook і Twitter.
Уже 26 лютого ексспікер з’явився в етері телеканалу «Прямий» у військовій формі. Його соратники по партії писали, що нардеп приєднався до 206 батальйону територіальної оборони, який сформували активісти «Європейської солідарності». Колеги Парубія по парламенту розповідають, що він сумлінно бере участь у засіданнях парламенту, тому навряд чи варто говорити про повноцінну службу в лавах Сил оборони.
При цьому медійна активність колишнього спікера зведена майже до нуля: він не дає інтерв'ю і не оприлюднює інформації про особисту залученість до допомоги ЗСУ, але публікує пости з привітаннями військових або ж із закликами до міжнародної спільноти засудити агресора за геноцид і з проханнями надати більше зброї.
Зоряний час Дмитра Разумкова – виборча кампанія Володимира Зеленського, у якій він виконував роль керівника виборчого штабу та був публічним фронтменом кампанії. На посаду спікера обраний від президентських «слуг народу», утім і звільнений ними ж після конфлікту з Офісом Президента.
Дмитро Разумков не навів сум коштів, витрачених на допомогу фронту, але розповів, що коли точилися бої навколо столиці, почав їздити на блокпости, передавати амуніцію, продукти, «все, що було необхідне нашим захисникам».
«Я особисто і всі колеги з «Розумної політики» максимально допомагаємо ЗСУ та всім постраждалим від бойових дій українцям. Нещодавно рахував: за останній рік, навіть трохи більше, проїхав понад 35 тисяч кілометрів по всій країні. У пріоритеті, звичайно, прифронтові регіони і міста», – сказав депутат і запевнив, що з іншими нардепами передав сотні бронежилетів, десятки генераторів, аптечки, дрони, розвантажувачі, одяг, антидронову зброю, автомобілі та багато іншого.
Колишній спікер має мандат народного депутата і бере участь у засіданнях Верховної Ради.
Медійне поле в Україні сьогодні монополізоване «єдиним телевізійним марафоном», тому про активність усіх ексів можна дізнатися хіба з персональних соціальних мереж. Звісно, йдеться про тих, які цю активність ведуть.