Призначення керівника САП
Колишній слідчий Нацполіції та ексдетектив НАБУ Олександр Клименко виграв конкурс на посаду очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ще фактично у 2021 році. Великий плюс Клименка в тому, що за ним не тягнеться жоден шлейф, а він особисто вів справу представника Офісу президента Олега Татарова. Не дивно, що призначення Клименка відкладали довгий час.
Але це все ж таки сталося – 28 липня 2022 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура отримала нового очільника. Затвердив ексдетектива НАБУ на посаді голови САП новий очільник Генпрокуратури Андрій Костін.
Сам факт того, що ключове антикорупційне відомство очолив чесно та незалежно обраний фахівець уже чудово. Але і на цьому все не завершилося. За час каденції Клименка у ЗМІ вже поширилася інформація про гучні справи: підозри топпосадовцям Укрнафти, голові Рахункової палати Валерію Пацкану в незаконному отриманні компенсації за оренду житла в Києві у 2017-2018 роках, ексголові державного Укргазбанку Кирилу Шевченку у протиправній діяльності службових осіб державного банку, яка призвела до збитків на понад 206 мільйонів гривень.
Затримання «київського забудовника» Максима Микитася, нові справи щодо Романа Насірова та Олега Бахматюка також відбулися за участю нового голови САП.
Ліквідація ОАСК
13 грудня – історична дата для всіх, хто змагається за доброчесність у судовій та антикорупційній сферах. Через 20 місяців після того, як реально були всі шанси закрити корупційний розсадник імені Павла Вовка, ми таки домоглися остаточної ліквідації Окружного адміністративного суду Києва. Спершу це рішення підтримала Верховна Рада, а згодом, того самого дня, і Президент України.
Годі й уявити більш скандальний суд за всю історію української незалежності. «Плівки Вовка» (суддя Павло Вовк і Ко намагався призначити до Вищої кваліфікаційної комісії суддів зручних для себе осіб), заборона мирних зібрань у Києві під час Революції Гідності, потурання Московському патріархату та відверті акти «рішалова» ще з часів Януковича – усе те, що було довкола ОАСК усі ці роки. Його більше немає, на щастя. Корупційна мекка спалена і відновленню не підлягатиме.
Ухвалена антикорупційна стратегія
Створювати нові антикорупційні органи та призначати на посади неупереджених осіб украй важливо, проте вдалі рішення можуть дати збій, якщо не закласти якісного фундаменту. Саме ним і має стати ухвалена та затверджена після консультацій з міжнародними партнерами антикорупційна стратегія.
Верховна Рада ухвалила її 20 червня 2022 року. Вона діятиме до 2025 року і допомагатиме комплексно вирішувати низку проблем, пов’язаних з корупцією в Україні.
2023-й і боротьба з корупцією: що далі?
Перемог було достатньо. І на полі бою з Росією, і в антикорупційному марафоні. Проте збавляти оберти ми також не маємо права. Виділю ключові завдання на 2023 рік:
1. Посилити АРМА
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами наразі фактично не працює в тому об’ємі, у якому мало б це робити. Усе через низку законодавчих перепон, що блокують роботу агентства. Але АРМА та робота структури нам необхідні критично і чимшвидше. На жаль, про російські активи в Україні ходять чутки та точаться дискусії. А мав би бути чіткий їх розшук і оперативна передача майна та активів на користь України. Усе це можливо тільки з сильною АРМА.
2. Відновити повноцінну роботу Вищої ради правосуддя
Вища рада правосуддя (ВРП) – ключовий орган в роботі судової системи. Але тут також недобір людей. Щоб відновити повноцінну роботу органу, треба призначити ще вісьмох фахових і незаангажованих осіб. З’їзд суддів для призначень до ВРП потрібен «на вже». Інакше судова реформа не дасть своїх плодів.
3. Відновити діяльність окружного адміністративного суду для Києва та області
Ліквідувати ОАСК було чудовим і єдиним правильним рішенням. Причому робити це варто було ще давно. Проте замість «вовчого суду» має постати новий якісний орган. Необхідно упрозорити всі процеси та провести конкурс на посади суддів до цього суду за участю оновлених ВРП, ВККС, нової Громадської ради доброчесності.
Тоді є шанс не допустити більше аналогів скандального ОАСК.
Боротьба з корупцією на часі. Навіть більше, ніж будь-коли раніше. Якісна антикорупційна стратегія, очищення судів і судова реформа, більш незалежні антикорупційні органи мають стати нашим ключем спершу для того, щоб зберегти статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. А невдовзі і для повноправного членства в ЄС. Бо ми за це платимо таку ціну, яку нашим партнером достеменно навіть важко збагнути.