Неповноважна ВРП та спроби завернути судову реформу
Напередодні повномасштабного вторгнення 10 з 15 чинних членів Вищої ради правосуддя подали у відставку (ще 6 посад були вакантні). Через це ВРП – один із фундаментальних органів, без якого не може функціонувати судова система України, втратила кворум. А, отже, й можливість призначати, відстороняти, притягати до дисциплінарної відповідальності чи звільняти з посади суддів, надавати консультативні висновки до законопроєктів, що стосуються судоустрою, брати участь у питаннях фінансового забезпечення судів. Крім того, саме ВРП призначає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів – органу, що відповідає за формування суддівського корпусу.
Ще влітку 2021 року Верховна Рада ухвалила базові закони для перезапуску ВРП, на чому неодноразово наполягали міжнародні партнери.
Наразі ж орган по суті припинив роботу, що своєю чергою не дає можливості притягнути до кримінальної відповідальності суддів-колаборантів. Причиною відставки за власним бажанням 10 членів у ВРП назвали дії Етичної ради, яка з 8 лютого почала оцінювати одночасно усіх членів ВРП, окрім голови Верховного суду.
У заяві Центру протидії корупції цих 10 колишніх членів ВРП охрестили «зрадниками, що побоялися співбесід міжнародників» (Лариса Швецова, Світлана Шелест, Лариса Іванова, Віктор Матвійчук, Олег Прудивус, Володимир Говоруха, Тетяна Розваляєва, Наталія Краснощокова, Сергій Болотін, Валерій Суховий).
За два дні до 24 лютого в ЦПД оптимістично прогнозували, що «за три місяці ми можемо призначити нових доброчесних членів на їхні місця. Тепер З'їзд суддів, Президент та конференція прокурорів мають якнайшвидше оголосити конкурс на всі вільні вакансії».
Однак запеклі бої точилися не тільки на наших землях, а й у самій Верховній Раді за майбутнє ВРП. Вже через півтора місяця, на початку квітня, як повідомив голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков, у парламенті самі судді почали проштовхувати низку абсолютно неконституційних рішень з відновлення ВРП.
«Одним із них, наприклад, повноваження ВРП хочуть передати Раді суддів. Це саме той орган, який на догоду судовим мафіозі два місяці не виконував пряму вимогу закону щодо делегування своїх членів до Етичної ради. І тим самим блокував судову реформу, а з нею – міжнародну допомогу Україні», – роз’яснював Жернаков.
За його словами, Раду суддів та одночасно цю кампанію в парламенті очолював голова Ради суддів – Богдан Моніч, «якого на цю посаду привели Вовк і Портнов».
За Конституцією звільняти суддів може лише ВРП. Тому, якби повноваження ВРП через зміни до законів передали б до Ради суддів, це відкрило б скриньку Пандори. Бо навіть найбільш відверті судді-зрадники через наші суди або ЄСПЛ змогли б поновитися на посадах. А Україна їм виплачувала б шалені компенсації з бюджету.
«Також ці зміни до закону повністю зруйнували реформу і повернули судову систему в часи Януковича. Бо фактично скасували б конкурсний добір членів ВРП і перевірку кандидатів Етичною радою з міжнародниками», – попереджав Жернаков.
Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін також обурювався тим, що «суддівська мафія намагається скористатись війною, щоб повністю відновити владу».
Він писав, що «перевертні в мантіях хочуть скасувати ключову реформу країни й заповнити вакантні місця у ВРП без перевірок на доброчесність (в обхід Етичної ради).
Такі спроби ховають європейську перспективу України, за яку щодня гинуть українські солдати».
За інформацією Шабуніна, судді намалювали кілька сценаріїв захоплення влади у ВРП (кожен з яких є порушенням Конституції). «Зараз вони успішно переконують народних депутатів і неуспішно офіс Зеленського. Головним виразником хотєлок мафії є Богдан Моніч (голова Ради суддів). На цю посаду його поставив Павло Вовк , голова ОАСКу… ОАСК, нагадаю, давно працює на руйнування України зсередини, а значить в інтересах Росії».
Водночас Шабунін закликав швидко відновити роботу ВРП без порушень Конституції, відповідно до ініційованої Зеленським реформи.
Зрада не пройшла
Процес розпочався 27 травня, коли Етична рада відновила проведення співбесід з кандидатами до ВРП, розпочатих у лютому. Але без прямих обов’язкових трансляцій, що передбачено законом «Про Вищу раду правосуддя». Етична рада пояснила їх відсутність воєнним станом, що також розкритикували громадські активісти.
23 червня Етична рада оприлюднила результати конкурсу на дві вакансії за квотою Верховної Ради, рекомендувавши до призначення чотирьох кандидатів: Вячеслава Талька, Олену Заічко, Миколу Мороза та Романа Маселка.
Центр протидії корупції, Фундація DEJURE та Автомайдан відразу ж зробили спільну заяву, де В’ячеслава Талька та Олену Заічко назвали такими, що «не можуть вважатись доброчесними».
«В'ячеслав Талько раніше працював інспектором у ВРП, саме із тими членами, яким голова ОАСК Павло Вовк давав вказівки щодо переслідування суддів. Його витрати в десятки разів перевищують доходи, а ще він очевидно пов'язаний зі «Слугами народу». Суддя Олена Заічко причетна до дерибану десятків гектарів землі у Харкові. До того ж її громадська організація «Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів» відкрито виступала проти реформи Вищої ради правосуддя із залученням міжнародних експертів, повторюючи кремлівські наративи про «зовнішнє управління», – йшлося у заяві.
Громадські діячі закликали депутатів підтримати дві інші кандидатури. По-перше, адвоката у справах Майдану Романа Маселка, який у часи Євромайдану безплатно захищав близько двох десятків автомайданівців. Він є головою Ради громадського контролю НАБУ, членом Громадської ради доброчесності, експертом судової групи Реанімаційного пакета реформ. За 8 останніх років він ініціював понад 400 дисциплінарних справ проти суддів і вже добився звільнення 60 з них..
Та кандидатуру Миколи Мороза, про якого з публічних джерел відомо лише тільки те, що він – кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
На першому рейтинговому голосуванні Заічко підтримали лише 137 депутатів, а Талька – 79. Маселко набрав – 203, а Мороз – 291. На кінець за двох нових членів проголосували 258 депутатів. «Слуги народу» дали 181 голос.
У спілкуванні з LB.ua співрозмовники зі «СН» підтвердили, що «по призначенню Мороза взагалі не було питань».
«Проти Маселка були «наші скрєпні». Ті, хто завжди проти «зовнішнього управління». Деякі «демократи» голосували тільки за Маселка, щоб у нього був вищий рейтинг. Але в цілому – зради точно не було. Це консенсусне рішення та розуміння незворотності реформи. Далі гратися – немає часу», – розповів один з членів політради «Слуги народу».
Вже восени ВРП може відновити роботу
Після голосування в парламенті Жернаков написав на своїй сторінці: «Fucking, вщипніть мене. Цей день настав. Рада щойно призначила Романа Маселка та Миколу Мороза членами ВРП!
Взяла і призначила двох незалежних, незашкварених кандидатів, які просто прийшли й виграли конкурс, розумієте? Ще й одного з них – відомого на всю Україну борця з судовою мафією. На моїй пам'яті це вперше, принаймні що стосується топпозицій в судовій владі».
Попереду – заповнення інших вакансій у ВРП (призначено 6 з 22, бо 4 пройшли перевірку Етичної ради. А кворум становить 15). Ще 1 член делегуються президентом, 2 – від прокурорів, 2 – від науковців та «критичних» 8 для кворуму – має обрати саме з'їзд суддів. У ЦПК пообіцяли, що будуть «ретельно стежити за цим процесом надалі».
Втім, новий голова профільного Комітету ВРУ з правової політики, нардеп «Слуги народу» Денис Маслов не виключив, що вже у вересні Україна може отримати доброчесний склад ВРП з необхідною кількістю для кворуму – 15 членами. Він же нагадав, що 23 липня президент утворив конкурсну комісію з добору кандидатів та розпорядився провести конкурс.
«Це буде виконанням одного із ключових пунктів-маркерів для підтвердження статусу кандидата в члени ЄС... Вищу раду правосуддя, сформовану на нових засадах, з доброчесними та професійними членами», – вважає він.
«Процес триває. Тепер головне завдання – це обрання членів ВРП від з'їзду суддів. За моїми оцінками, найбільш реально це зробити до кінця жовтня – на початку листопада», – сказав LB.ua депутат фракції «Голос» Ярослав Юрчишин.
