ГоловнаБлогиБлог Олени Мошенець

Гроші на відновлення України: проблеми та перспективи конфіскації за кордоном

Війна принесла в Україну не лише біль, смерть, а й величезні руйнування. І доль, і майбутнього, і квадратних кілометрів нашого життя. За словами Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, в Україні зруйновано або пошкоджено понад 1200 освітніх закладів, більше 200 лікарень, тисячі кілометрів газопроводів, водопроводів та електромереж, доріг та залізничних колій. Прямі інфраструктурні збитки внаслідок російської агресії складають понад $100 млрд. Звідки брати кошти на відновлення країни? Один із варіантів – компенсації коштом конфіскованих за кордоном російських активів. Агресор має компенсувати усі завдані збитки. Чи реалістично це і за яких механізмів, аналізували разом з USAID RANG.

Шарль Мішель, голова Європейської ради, стверджує, що «надзвичайно важливо не лише заморозити активи, а й уможливити їх конфіскацію, зробити доступними для відновлення України». Ідея отримала широку підтримку серед політиків багатьох країн, від Канади до Німеччини. Але від ідеї до реалізації довгий шлях.

Підсанкційні активи рф поділяються на два типи: приватні активи олігархів та активи російської держави, зокрема валютні резерви.

Фото: facebook.com/NationalBankOfUkraine

Наразі, створена за ініціативи США міжнародна група з пошуку активів російських владних еліт та олігархів (REPO), у межах багатосторонньої координації вже допомогла заблокувати або заморозити активи російських олігархів на загальну суму понад $30 млрд. Серед них – елітна нерухомість, яхти та інші судна. Багато країн запроваджує автономні санкції. Зокрема, за повідомленням видання De Morgen, уряд Бельгії з початку вторгнення рф до України заморозив активи, що належать російським фізичним та юридичним особам на суму в 50,5 млрд євро.

На жаль, більшість російських активів складно відслідкувати (часто вони зареєстровані в офшорах, а не в рф) і співвіднести їх з кінцевими бенефіціарами (активи реєструються на підставних осіб та компанії). Також виникають труднощі з обслуговуванням конфіскованих активів, адже, наприклад, за нерухомістю потрібно доглядати, щорічне обслуговування яхт, до прикладу, коштує близько 10% від їх вартості.

Але ці труднощі можна назвати незначними, якщо порівнювати їх з проблемами, які можуть виникнути за умов конфіскації та передачі активів Україні. У західних демократіях заволодіння іноземною власністю на підставі національних чи політичних переконань є незаконним. Тобто накладення санкцій обмежує використання активів власниками, але не дозволяє їх конфіскувати.

Експерти стверджують: щоб передати конфісковане Україні, такі активи мають бути визначені як знаряддя злочину, або пов'язані з доходами від злочинної діяльності. Таку кваліфікацію дає суд, але в реальності розгляд може тягнутися роками і коштувати чималих витрат. Навесні цього року конгресмен-демократ від Нью-Джерсі Том Маліновскі та республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон розробили законопроєкт, який дозволив би США конфіскувати активи обсягом понад $5 мільйонів у підсанкційних росіян. Американська спілка захисту громадянських свобод попереджає, що закон, ймовірно, буде відхилений у суді. П'ята поправка Конституції США передбачає, що ніхто не може бути позбавлений власності без справедливої компенсації (дослівно: «nor shall private property be taken for public use, without just compensation»), включно з іноземними громадянами.

Щодо ситуації з державною власністю рф за кордоном, то конфіскація резервів російського центрального банку у якості стримування майбутньої міжнародної агресії виглядає більш перспективно, аніж конфіскація майна приватних осіб. Сполучені Штати Америки та їх союзники заблокували активи, що належать російському центробанку, обсягом близько $300 мільярдів. Конфіскація та використання заморожених активів для відновлення України має певну специфіку.

По-перше, росія 18 лютого 2022 р. вже використала $50 млрд з золотовалютних резервів для виплати купонів за облігаціями, що зменшило цю суму. По-друге, на заморожені активи розраховує не лише Україна, а й іноземні компанії, що припинили діяльність в рф, а також лізингові компанії. До того ж, росія перереєстровувала іноземні літаки, які перебували в лізингу російських компаній, чим фактично нелегально привласнила майно на $20 млрд. На початку лютого 2022 року президент США Джо Байден підписав указ про конфіскацію активів Центрального Банку Афганістану. Уряд США конфіскував сім мільярдів доларів Центробанку Афганістану, що зберігаються у Сполучених Штатах. Половина грошей піде на гуманітарну допомогу афганському населенню, інша половина буде утримана для родичів жертв терактів 11 вересня 2001 року. Гроші зберігатимуться на рахунку Центрального банку в Нью-Йорці. Проте деякі дослідження, зокрема, робота юриста Ендрю Бойла, свідчать, що такі прецеденти не можуть бути застосовані до резервів центрального банку росії, які користуються суверенним імунітетом, тому кошти не можуть бути конфіскованими національними судовими чи виконавчими органами.

В законодавстві США передбачена можливість здійснювати конфіскації коштів країн, з якими США знаходиться у стані збройного конфлікту або з боку яких США зазнали нападу. Проте рф і США не знаходяться сьогодні в стані збройного конфлікту.

У травні міністр фінансів США Джанет Йеллен заявила, що не вірить, що арешт цих активів є «чимось, що дозволено законом у США». Тож для вирішення цієї проблеми потрібні зміни в законодавстві.

Наприкінці червня Канада створила прецедент і першою із союзників України законодавчо прописала механізм конфіскації заморожених активів рф та використання їх на підтримку України. Механізм прописаний у поправках до закону «Про спеціальні економічні заходи». Згідно з законодавством Канади, фактичними підставами для конфіскації активів можуть бути:

  • порушення міжнародного миру та безпеки;
  • звернення міжнародної організації держав чи об'єднання держав, членом яких є Канада;
  • грубі та систематичні порушення прав людини, вчинені в іноземній державі;
  • значні корупційні дії за участю громадянина іноземної держави.

Конфісковані кошти можуть бути спрямовані на:

  • відновлення іноземної держави, яка постраждала від порушення міжнародного миру та безпеки;
  • відновлення міжнародного миру та безпеки;
  • відшкодування жертвам порушень міжнародного миру та безпеки, грубих та систематичних порушень прав людини чи внаслідок корупції.

Наразі Україна очікує на такі ж ефективні механізми отримання заморожених активів центробанку рф від усіх країн, де розміщені ці активи. Міністерство юстиції України пропонуватиме країнам Європи та США укласти міжнародний договір, який дозволяє використовувати золотовалютні резерви рф для виплати компенсацій постраждалим від її вторгнення. Від західних партнерів щодо цього механізму меседжі надходять різні, адже для цього, можливо, доведеться змінювати національне законодавство. З іншого боку, політикам західних країн у сьогоднішній ситуації, напевне, простіше ініціювати зміни до законів, ніж пояснювати громадянам своїх країн, чому за агресію та безвідповідальність рф повинен платити увесь світ, окрім самої росії.

Олена Мошенець Олена Мошенець , народний депутат України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram