Школа політичної аналітики НаУКМА починає щотижневий аналіз і моніторинг того, як російські окупаційні ЗМІ висвітлюють ключові події на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, виявляючи російські наративи та порядок денний, що нав’язується нашим громадянами в окупації, і є відірваним від реальної та об'єктивної картини світу. Така діяльність розвинутої мережі російських медіа в ОРДЛО впливає і на мешканців підконтрольної Україні території Донеччини та Луганщини, які ризикують опинитися під окупацією. Сайти більшості окупаційних ЗМІ на підконтрольній території України заблоковані, на відміну від їхніх сторінок у соціальних мережах та відеохостингах, оскільки технічно це зробити складно. Однак частина веб-порталів медіа “ДНР” та “ЛНР” на практиці часто є доступною на підконтрольній території і без застосування VPN. Одна з причин – ігнорування деякими провайдерами заборон уряду.
Найрезонанснішою подією минулого тижня, яка обговорювалася у світових медіа та в міжнародному середовищі, стало вбивство десятків захисників Маріуполя, які утримувалися у полоні на території Оленівської колонії на Донеччині. Незважаючи на офіційну реакцію в Twitter-акаунті посольства РФ у Великій Британії, де росіяни публічно визнали, що не сприймають бійців “Азову” справжніми солдатами, та вважають, що вони заслуговують принизливої страти через повішення, окупаційні медіа приділили порівняно мало уваги цій події.
Трагедія обговорювалася мешканцями окупованих територій у соціальних мережах, зокрема у Telegram-спільнотах. Як відомо, «Азов» уже 8 років активно демонізується російськими пропагандистськими ЗМІ. Втім вбивство в Оленівці проскочило рядовою новиною на їхніх інформаційних сайтах та у телевізійних сюжетах. Окремі медіа окупованої частини Луганщини взагалі проігнорували цю тему, хоча, окрім новин регіону, зазвичай подавали і згадки подій на Донеччині.
Ключовим наративом, що озвучив ватажок “ДНР” Денис Пушилін, стало пояснення, що колонію з азовцями начебто обстріляли ЗСУ із використанням “американських” РСЗВ HIMARS, бо полонені ніби почали давати свідчення про воєнні злочини української армії. Цей наратив був посилений зображеннями уламків ракет та начебто списками вбитих для телевізійної картинки, ретрансляцією заяв Міноборони РФ із традиційним покладанням відповідальності за трагедію на “злочинний та маріонетковий” “режим Зеленського” і “офіційний Вашингтон”. Такою постановкою з уламками від ракет російська пропаганда намагається підкріпити неправдиву тезу, що від західних поставок озброєння Україні ніби лише збільшується кількість військових злочинів, а мир не наближається.
Вже наступного дня, 30 липня, події в Оленівці в окупаційних ЗМІ оперативно витіснили згадки про замінування вулиць Донецька протипіхотними мінами «Лепесток». В усьому звинувачували Україну, яка нібито “тероризує місцеве населення”, порушуючи правила і звичаї ведення війни, оскільки мінувалися виключно цивільні об’єкти.
У наступні дні деякі ресурси “ДНР” публікували по 4-8 новин на день про постраждалих від мін і жодної – про трагедію в Оленівці.
Такими множинними повідомленнями російські пропагандисти намагалися створити ефект димової завіси, мета якого – переключити увагу мешканців окупованих територій від воєнного злочину росії в Оленівці на замінування Донецька.
Цікаво, що перші подібні новини про мінування почали зрідка з’являтися у другій декаді липня з частотою раз на 3-5 днів, а обстріл полонених в Оленівці було анонсовано в одному з контрольованих росією пропагандистських Telegram-каналів ще 5 червня. Це свідчить про попередню підготовку інформаційної операції для перемикання уваги на начебто загрозу для цивільних з боку ЗСУ. Внаслідок таких завчасних інформаційних вкидів мешканці окупованих територій, коли почули про трагедію в Оленівці навіть не з окупаційних ЗМІ, вже мали готову фальшиву інтерпретацію цих подій. А відволікання уваги на масове мінування “Лепестками” начебто зі сторони ЗСУ відбулося плавно і не мало б викликати сумнівів, бо ж з попередніх повідомлень “відомо, що Україна і так цим займається”. Хоча вбивство азовців вражає, але таке висвітлення покликане відвести його для людей в окупації на другий план перед загрозою для власного життя. Логіка цих пропагандистських дій така: насправді з убивством азовців все зрозуміло, якщо хтось має сумніви, хто вбивця, то в цілому це не є важливим, бо азовці – несправжні солдати, краще зверніть увагу на “звірства України над народом Донбасу”. Загалом ця логіка вкладається в аргументацію росії щодо мотивів її повномасштабного вторгнення задля “порятунку «ДНР» та «ЛНР», яких 8 років бомбить Київ”.
Отже, висвітлення убивства азовців в Оленівці є прикладом того як російські окупаційні ЗМІ відволікають увагу місцевих мешканців від важливих подій на другорядні і часто постановочні. У цьому випадку інформаційною димовою завісою стали численні новини про про мінування мінами «Лепесток», які сіяли серед цивільних страх за своє життя. Такі прийоми покликані створити у медіа альтернативну реальність, яка би вписувалася в обґрунтування заявленої РФ цілі повномасштабного вторгнення як порятунку мешканців Донбасу від начебто восьмирічної агресії «київських фашистів», що насправді не відповідає дійсності. Задля обмеження поширення цих наративів на підконтрольній території України блокування вільного доступу до веб-сайтів ЗМІ “ДНР” та “ЛНР” вимагає кращої практичної реалізації на рівні провайдерів інтернету, які ігнорують заборони уряду.