Якщо уявити, що читач перебуває в інформаційному вакуумі й читає лише пропагандистські телеграм-канали, їхні повідомлення про Україну мали б викликати страх, сум, зневіру, розчарування та відразу, що і є метою росіян. Натомість повідомлення про діяльність рф на окупованих територіях мають викликати протилежне: радість, надію, відчуття безпеки. Однак якщо читач перебуває в окупації, більшість цих російських ілюзій розбиваються об його реальність.
Однією з головних проблем у боротьбі з російськими фейками є те, що вони беруть за основу частину правдивої інформації, що може ввести в оману, особливо якщо ти мешкаєш в окупації. У випадку з численними фейками про мобілізацію в Україні росіяни зачепилися за популярну в українському інформаційному просторі фразу “воювати будуть усі” та почали її всіляко спотворювати. Наприклад, один з офіційних каналів окупаційних органів на Херсонщині писав про те, що в лавах ЗСУ воювати будуть буквально усі: діти, жінки, люди похилого віку. Ці російські вигадки теж спираються на частину правдивої інформації, зокрема на реальні дискусії в Україні щодо зниження мобілізаційного віку до 25 років та можливої мобілізації жінок. Стосовно останнього питання Володимир Зеленський на своїй пресконференції чітко заявив, що не буде підписувати закон про мобілізацію жінок. Росіяни ж почали розганяти інформацію про тотальну мобілізацію усіх віком з 17 до 70 років, традиційно проводячи аналогії з нацистською Німеччиною, яку в чомусь зображують навіть кращою за так званий фашистський “київський режим”. Вигадану мобілізацію неповнолітніх назвали повторенням досвіду Третього Рейху зі створення Гітлерюгенду.
Джерело - один з офіційних Telegram-каналів російської окупаційної адміністрації
Також російська пропаганда може використовувати цілком реальні факти, але перебільшувати їх значення та створювати враження, що поодинокі випадки насправді є масовим явищем. Наприклад, демонструвати, як в Україні людей на вулиці забирає у машини ТЦК або випадки нелегальної втечі чоловіків через кордон. Російські Telegram-канали цими матеріалами намагаються охопити якомога більшу аудиторію та подати так, ніби мобілізація відбувається виключно насильницьким пакуванням у бусики, а ледь не всі чоловіки хочуть втекти з країни. Такі повідомлення прийнято називати поняттям “малінформація” (з англійської — malinformation), що не має прямого українського аналогу чи перекладу. Вона полягає у використанні правдивої інформації, її перебільшенні, спотворенні та маніпуляції у шкідливий спосіб.
Такі повідомлення мають кілька цілей. По-перше, демотивувати людей в окупації тим, що чекати на звільнення марно, адже такі зміни в мобілізації викликані безнадійним становищем української армії й України в цілому. По-друге, залякати якомога більше людей, яких начебто можуть мобілізувати як “гарматне м'ясо” у “виснажені” ЗСУ, де вже начебто всі чоловіки мобілізаційного віку були вбиті “доблесними” російськими військами, тому треба набирати жінок, дітей та пенсіонерів.
На противагу вигаданим звірствам і знущанням ЗСУ над мешканцями окупованих та новозвільнених територій подаються новини про російські зусилля з відбудови, збільшення соціальної допомоги, подвиги окупаційної армії тощо. У зв’язку з виборами президента рф у березні 2024 року зросла кількість повідомлень про роль Володимира Путіна у цих процесах. Наприклад, він особисто видає укази про виплати “постраждалим від агресії України”. Типовими стали новини про поширення і роботу його виборчих штабів в окупованих населених пунктах.
До цього окремо повідомлялося, що силові органи рф дозволяють проведення так званих виборів в окупованих українських регіонах, оскільки начебто можуть гарантувати там “безпеку”. Однак для росіян проведення так званих волевиявлень на окупованих територіях є лише інструментом легітимізації і створенням образу залученості цих регіонів у російське суспільно-політичне життя, таким собі способом “мітити територію”. Для них не важливо як пройдуть “вибори”, головне — розказати, що вони відбулися. У 2023 р. вони вже проводили так звані “вибори” навіть у затоплених внаслідок підриву Каховської ГЕС населених пунктах, а також у тих, що знаходяться безпосередньо на лінії фронту.
Після деокупації це може служити додатковим аргументом російських територіальних претензій з метою “порятунку” людей, які голосували на так званих “референдумах” про приєднання до рф, а потім начебто обрали російську владу й Путіна, які не можуть їх залишити.
Отже, російська пропаганда через свої Telegram-канали на окупованих територіях намагається зобразити життя в Україні жахливим, а її поразку неминучою. Це начебто відображається на процесах мобілізації до ЗСУ, які обстрілюють українців у окупації. На противагу цьому людям нав’язують думку, що світле майбутнє може гарантувати лише рф в особі Володимира Путіна. Однією з головних проблем у боротьбі з російською пропагандою є те, що вона використовує правдиві факти, але перебільшує їх і маніпулює, створюючи фальшивий образ реальності.
Щоб боротися з такими російськими прийомами Україні необхідно вчасно і доступно комунікувати дії влади та окремих державних органів, особливо в таких чутливих питаннях, як мобілізація. В умовах війни кожне навіть не рішення, а лише ініціатива військово-політичного керівництва країни перебуває під пильною увагою і якщо не давати людям пояснення, його швидко запропонує російська пропаганда у власній брехливій інтерпретації. Розвінчування ж такого першого і хибного враження вже потребуватиме додаткових зусиль, особливо для досягнення й переконання людей, які проживають в реаліях окупації.