Медичний колапс в Україні зумовлений кризою довіри громадян до держави, а також нульовими спробами з боку уряду системно побудувати просування вакцинації в країні. Таку думку висловила лідерка партії «Голос» Кіра Рудик.
«Дуже легко спростити причину неготовності більшості українців вакцинуватися до низького рівня свідомості громадян чи недовіри конкретно до президента чи його урядовців. Перша позиція дуже зручна для влади — це виправдовує її бездіяльність. Друга позиція дуже зручна для нас, політиків в опозиції. Проте спрощувати причини катастрофічно низького рівня вакцинації не варто. Я бачу головну причину цього феномену в надзвичайно низькому рівні довіри українців до власних державних інституцій, до якої додається комплекс інших причин», — наголосила Кіра Рудик.
Рівень довіри людини до держави вимірюється, зокрема, готовністю довіряти їй власне здоров'я, зауважує голова партії. У більшості європейських країн, які успішно вакцинували своїх громадян (Данія, Португалія, Іспанія, що перевищили 80% вакцинованих дорослих), рівень довіри громадян до державних інституцій та церкви (які активно долучалася до агітації за вакцинацію) знаходяться на найвищому рівні серед країн Європейського Союзу.
«Довіра громадянина до держави — це дуже фундаментальний, складний, системний процес. І ні, його не сформує «президент з народу» чи показовий «розстріл корупціонерів», як у нас люблять спекулювати популісти. Довіра громадян до держави формується досвідом позитивної співпраці. Кожного дня. Бо президенти, депутати, міністри, навіть судді для більшості українців — далеко, а поліція, податкова, комунальна лікарня, ЦНАП, школа, місцеве самоврядування — поруч. І який досвід більшість українців має щодня, коли думає про взаємодію з державою? Підприємці, люди справи кожного дня стикаються з нестабільними правилами гри, постійними податковими змінами, непрозорими правилами, тиском з боку держави», — підкреслила Кіра Рудик.
Вона зазначила, що громадяни, які стикаються з будь-якими державними сервісами, десятиліттями стикаються зі здирництвом та низькою якістю практично будь-яких державних послуг. А з таких складових: дискомфорт при взаємодії з державою кожного дня; корупція, яку видно неозброєним оком; брехня «великих» політиків з екранів телевізору — формується ставлення громадян до держави.
«Що держава почала робити в першу чергу, коли розпочалася пандемія? Держава почала брехати. Некомпетентні міністри охорони здоров'я — до призначення Віктора Ляшка їх було троє — не хотіли спілкуватися з суспільством. Уряд не хотів спілкуватися з суспільством. Навіть президент, замість заспокоїти людей та очолити боротьбу з коронавірусом, вирішив, що активність у боротьбі з пандемією може вдарити по рейтингу. Коронавірус та криза, яку він приніс українській медицині, українській економіці, державі та кожному з нас, зробив фундаментальну проблему недовіри до держави особливо яскравою», — підсумувала Кіра Рудик.