ГоловнаПолітика

Алгоритми та “скарги з Мордору”: за що Facebook блокує патріотичні сторінки та групи

Уже понад сім років триває російсько-українська гібридна війна. Ключовим напрямком агресії північного сусіда є пропаганда й інформаційна війна. Кремль має цілі фабрики ботів і тролів, які працюють над тим, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні, ЄС і США.

Російська фабрика ботів
Фото: Високий Замок
Російська фабрика ботів

Одним з майданчиків інформаційної війни залишається Facebook. Ця американська соцмережа лідирує за кількістю користувачів як в Україні, так і загалом у світі. Проте її політика часто шкодить інтересам українців. З 2014 року вона блокує українські групи патріотичного спрямування і ті сторінки, де ідентифікують військових і найманців країни-агресорки та розвінчують пропагандистські фейки.

Чергова порція блокувань припала на червень-липень цього року. За даними офіцера Збройних сил і військового аналітика Анатолія Штефана, було заблоковано п’ять груп патріотичного військового спрямування з понад 240 тисячами підписників.

Чому Facebook блокує український контент, чи можна відновити сторінки та чи може з цим щось зробити держава, дізнавався LB.ua.

Чому Facebook блокує контент

Президентська кампанія у США 2016 року стала однією з найскандальніших. Застосування ботоферм і поширення фейків змусило Facebook посилити контроль і запустити алгоритми блокування таких сторінок, груп і акаунтів. Адміністрація соцмережі заявила про більш прискіпливу політику щодо новинних стрічок користувачів – “видалити, зменшити, інформувати”. У межах цієї стратегії було оголошено війну координованій неавтентичній поведінці. Що, по суті, і є застосуванням ботоферм для просування контенту та написання хвалебних чи негативних коментарів з фейкових акаунтів.

З 2017 року Facebook почав регулярно блокувати діяльність таких сторінок та акаунтів й інформувати про це спільноту. З 2017 по 2020 рік видалено понад 150 мереж у більш як 50 державах світу, а Україна потрапила до п’ятірки країн, які зазнали найбільшого їхнього впливу. 2020-го була створена зовнішня наглядова рада, яка розглядає звернення користувачів протягом 90 днів і може вирішити відновити акаунт.

Фото: mind.ua

Блокують сторінки модератори й алгоритми, які спрямовані на ті чи інші слова, котрі можна ідентифікувати як мову ворожнечі. При цьому стандарти легко можна знайти на сайті Facebook. Неприйнятним вмістом вважається пропаганда ненависті та підбурювання, шахрайство й обман, залякування й приниження, насильство та його ілюстрації, оголеність і сексуальна активність, жорстокість і нечуйність, сексуальні домагання, порушення авторського права.

Свої дописи та сторінки можна відновити, звернувшись до адміністрації сайту, і багато хто робить це успішно.

Також правила спільноти постійно змінюються, останні новації були під час штурму Капітолію в січні. Тоді мережа посилила тиск на мілітаризовані соціальні рухи та конспіративні мережі, що закликають до насильства. Було вилучено близько 3400 сторінок, 19 500 груп, 120 подій, 25 300 профілів у Facebook та 7500 акаунтів в Instagram. Але це більше стосувалося американських рухів на кшталт QAnon.

Штурм Капітолію США прихильниками Дональда Трампа
Фото: slovoidilo.ua
Штурм Капітолію США прихильниками Дональда Трампа

Сторінки для блокування алгоритм відстежує за так званими стоп-словами, які вважаються мовою ворожнечі.

“Основну модерацію роблять алгоритми”, – пояснює експерт з медійного права Ігор Розкладай.

Проте не завжди враховується регіональний сегмент, хоча представники соцмережі говорять, що постійно консультуються з місцевими експертами. В українському сегменті Facebook, для прикладу, банили за використання слів “москаль”, “жид”, “хохол” і “кацап”.

“Користувачі не завжди правильно ідентифікують підставу для блокувань. Думають про критичний пост, а насправді десь є мова ворожнечі. Звісно, є багато збоїв, як з профілем Устини Стефанчук (допис про звірства НКВС у Львові у 1941 році, – LB.ua). Тоді акаунт мені вдалося відбити”, – говорить Ігор Розкладай.

Фото з видаленого допису Устини Стефанчук
Фото: Устина Стефанчук
Фото з видаленого допису Устини Стефанчук

Проте головним критерієм блокування є скарги інших користувачів. Часто адміністрація просто блокує те, що не подобається іншим користувачам, і не чіпає навіть відверто провокативний контент. Для прикладу, Facebook може не заблокувати навіть наповнення, що зображає війну та її наслідки. Про це навіть йдеться в нормах спільноти.

“Перед ухваленням таких рішень ми добре зважуємо цінність такого контенту для громадськості та можливу шкоду”, – йдеться в стандартах Facebook.

Чому могли заблокувати спільноти в Україні

Перші блокування в Україні почалися після військової агресії Росії у 2014-2015 роках. За словами колишнього заступника міністра інформаційної політики Дмитра Золотухіна, наймасовіші блокування припали на 2017-2018 роки. Тоді заблокували близько 40 українських блогерів і груп упродовж трьох-чотирьох місяців. Згодом резонансні блокування були у 2019 і 2020 роках. Тоді Facebook заблокував український паблік “MOVA” з 520 тисячами підписників і сторінку полку “Азов”. Свого часу бан отримували українські видавництва, мер Дніпра Борис Філатов, головред “Цензор.net” Юрій Бутусов, журналіст Аркадій Бабченко та багато інших.

Борис Філатов
Фото: Слово і Діло
Борис Філатов

До слова, того самого 2019 року Facebook видалив також 1907 сторінок і акаунтів, пов'язаних з Росією, які розміщували фейкову інформацію про політичне становище в Україні, ситуацію на Донбасі, у ЗСУ, анексованому Криму і про корупцію. Проте досі існують сепаратистські акаунти на кшталт “Общественная палата ДНР”.

Видання LB.ua - одне з небагатьох серед топових загальнонаціональних ЗМІ, яке якісно висвітлює церковну тематику. Тому не гріх буде тут долучитися до кампанії

Кирило (Говорун), вчений-богослов, професор університету Лойола-Мерімаунт, науковий співробітник Єльського і Колумбійського університетів

Українські активісти, блогери та волонтери звикли до цього і часто використовують кілька акаунтів, щоб швидко обійти блокування.

У червні-липні вже цього року було видалено щонайменше п’ять українських сторінок, присвячених військовій тематиці: “День піхоти” – 27 тисяч підписників; “Військові новини України” – 150 тисяч підписників; “Фортифікація” – 28 тисяч підписників; “Військова служба Military service” – 27 тисяч підписників; “Збройні сили України” – 8,2 тис. підписників.

Попередження за публікації, які начебто порушують норми спільноти, прилетіли сторінкам “Командування Сухопутних військ ЗСУ” та “30 ОМБР ім. князя Костянтина Острозького”. Це означає, що коли "впиляють" ще одну порцію скарг – їх теж заблокують.

Допис у коментарі Анатолія Штефана
Фото: з соцмереж
Допис у коментарі Анатолія Штефана

Проте блокують не лише акаунти чи сторінки, а окремі коментарі та дописи. Серед нещодавніх можна згадати випадок із коментарем із посиланням на відео панельної дискусії в рамках фестивалю “Холодний Яр” “Чи могли б ми виграти війну в 2014-му?”, у якій узяв участь генерал-лейтенант Михайло Забродський на сторінці інформаційного сайту “Новинарня”. Або обмеження у видачі контенту сторінці "Інститут національної пам'яті" через давню згадку про те, що полк “Азов” воював проти російської агресії.

Саме скарги на пости кількарічної давності можуть бути причиною блокування українських акаунтів зараз.

“З того, що мені відомо, скарги з Мордору (Росії. – LB.ua) можуть бути причиною. Наприклад, вони вишукують старі пости, 2014 та 2015 років, і скаржаться на них. Масовості при цьому не треба, достатньо влучно поскаржитися. Я сам скаржуся на хейтерів, і мої скарги задовольняють”, – розповів Ігор Розкладай.

Також за словами експертів, масове блокування акаунтів може бути схожим на сплановану атаку через специфіку роботи адміністраторів і, як не дивно, Covid. Скарги на блокування розглядаються пачками, а через ковідні обмеження ці скарги накопичуються, тож після розгляду деактивують одразу велику кількість сторінок – і це схоже на масову атаку.

Ми звернулися до менеджерки з публічної політики в Україні Facebook Катерини Крук, щоб зрозуміти, чому було заблоковано п’ять акаунтів у червні-липні. Вона відправила нас до пресслужби. Там відповіли, що зможуть сказати, у чому причина, якщо надати посилання на деактивовані групи, але проблема в тому, що цих посилань не знайти, бо групи заблоковані. Про це ми теж повідомили Facebook, але досі це питання залишається без відповіді.

Що робить держава?

Facebook – це комерційна та приватна організація, на правила якої наша держава вплинути не спроможна. Хоча ще у 2014 році тодішній заступник голови Адміністрації президента Петра Порошенка Дмитро Шимків їздив до США домовлятися про розробку певних правил для України чи створення посади представника у Facebook з питань України. До 2016 року Facebook усе ігнорував.

“Коли я став заступником міністра інформаційної політики у 2017 році, почав писати у Facebook на електронну пошту скарги. Там була така Габріела Чех. Одного разу я навіть бачив її на конференції у Празі, і вона навіть мені говорила, що все розуміє і що є проблема. Якось вони зробили помилку – і мені прийшов лист, що Катерина Чех у відпустці, а я можу звернутися до Уляни Зініної, менеджерки у Facebook у Білорусі, Росії та Україні”, – розповідає Дмитро Золотухін.

Тоді в міністерстві з'ясували, що ця менеджерка була громадянкою РФ і помічницею в комітеті з питань цифровізації та свободи слова у російській Держдумі.

“Ми написали листа, що блокують наших блогерів і журналістів, а також водночас такі групи, як “Новоросія”, “Спарта” і так далі, працюють. Пояснили, що згідно із законодавством нашої країни – це терористичні організації. Тоді нам відповіли, що вони не порушують норм спільноти. Тоді ми ще раз написали, вже офіційного листа, потім я зробив публікацію про цю дівчину, і вони прийняли рішення про створення посади представника Facebook для України”, – говорить ексзаступник міністра.

Дмитро Золотухін
Фото: telegraf.in.ua
Дмитро Золотухін

Так у 2019 році менеджеркою Facebook із публічної політики для України стала Катерина Крук. Представники міністерства намагалися якось “подружити” українське законодавство та правила соцмережі. А тоді почалися вибори, після них міністерство об'єднали з мінкультом і переформатували.

У новому міністерстві цією ситуацією не займаються. В офіційній відповіді на запит зазначається:

“Світова соціальна мережа "Фейсбук" є комерційним проєктом, країною походження якого є Сполучені Штати Америки. Станом на сьогодні в Україні відсутнє офіційне представництво компанії "Фейсбук". Разом з тим зазначаємо, що у МКІП заплановане утворення Експертної ради з інформаційної безпеки, яка буде постійно діючим консультативно-дорадчим органом, утвореним з метою підготовки пропозицій та рекомендацій у сфері захисту інформаційного суверенітету України та інформаційної безпеки. Питання блокування українських патріотичних сторінок у соціальній мережі "Фейсбук" може бути розглянуте на одному із засідань зазначеної ради”.

Відповідь Міністерства культури та інформаційної політики на запит
Відповідь Міністерства культури та інформаційної політики на запит

Проте за неофіційною інформацією, Катерина Крук контактує з представниками Офісу Президента та СБУ.

Андрій ОленінАндрій Оленін, кореспондент LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram