Моцарт написав оперу «Дон Жуан» на замовлення Празького театру після успіху на цій сцені його попередньої опери «Весілля Фігаро». Прем'єра «Дон Жуан» відбулася 1787 року. За жанром її визначали як «веселу драму» (dramma giocoso), що поєднує комедію та трагедію. Є не підтверджена легенда, що, працюючи над оперою про безжального аристократа, який зваблює жінок і не кається у своїх вчинках, Моцарт зустрічався у Празі з італійським авантюристом Казановою, який став прообразом головного героя.
До образу Дона Жуана зверталися філософи від К’єркегора (сила бажання в чистому вигляді) до Камю (приклад абсурдної людини). Ним надихалися численні письменники, зокрема Леся Українка (драматична поема «Камінний господар») та Захер-Мазох (повість «Дон Жуан з Коломиї»).
За понад 200 років опера Моцарта отримала багато театральних інтерпретацій. Українською лібретто переклав Микола Лукаш, на цей текст Національна оперетта зробила постановку в 1989 році (режисерка-постановниця — Ірина Молостова, диригент-постановник — Олег Рябов).
Нову постановку в Оперетті здійснив режисер Станіслав Іванов – учень директора театру Богдана Струтинського. У 2025 році він став переможцем конкурсу для молодих режисерів та режисерок «Франко-практикум» з постановкою «Наш клас» за п’єсою польського драматурга Тадеуша Слободзянека. Він також є режисером-постановником вистави «Коцюбинський. З глибини».
«Мене зацікавило в «Дон Жуані» суспільство, яке оточує Дон Жуана. Суспільство, яке породило це зло і толерує його. Воно тільки говорить про помсту і мало діє.. Власне, це той світ, в якому ми зараз живемо. Ця історія однозначна – світ толерує зло», – розповів про нову постановку Станіслав Іванов.
Кольорова палітра вистави включає білий, коричневий і різні відтінки червоного – кольору кохання та спокуси, який стає акцентом в декораціях і в костюмах. Образи окремих персонажів мають вкраплення італійського «дель-арте». Активну роль виконує світло, синхронізоване з музикою. Конфлікти у цій постановці розгортаються в одному просторі у вирі святкової атмосфери з розвагами та застіллям – за ними пасивно споглядає решта суспільства.
«В одному просторі у нас з'єдуються всі історії. Застілля, свято, на якому одночасно трапляється все, що тільки можна. І вся історія зав'язується на цьому. Це епічність, яка повторюється – і це можна побачити не один раз в нашому житті», – пояснює художниця-сценографка та художниця з костюмів Анастасія Савченко.
У постановці опери «Дон Жуан» також взяли участь: диригент-постановник Сергій Дідок; артисти: Олександр Киреєв, Тарас Бережанський, Ольга Федоренко, Віталій Іванов, Катерина Ясенчук, Валентина Фролова, Олексій Піголенко, Володимир Тишков, Марія Каляпіна; балетмейстер-постановник Олег Чиш; хормейстер-постановник Тіберій Яцкулинець; диригент Ділявер Османов; помічниця режисера Карина Бірюкова.
Наступний показ відбудеться 1 березня.
