ТЕАТРИ НА ЛІНІЇ ФРОНТУ
Театр «Березіль» (Харків)
Анонсуючи події харківських театрів, варто розпочати з хорошої новини: 18 травня 2025 року Харківська обласна військова адміністрація надала чотирьом театрам Харківщини статус критичного підприємства на період воєнного стану: Харківському театру музичної комедії, Харківському театру для дітей та юнацтва, Харківському театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва і Харківському драматичному театру ім. Г.Ф. Квітки-Основ’яненка. Хочеться вірити, що незабаром його дадуть і Харківському українському драматичному театру ім. Т. Шевченка «Березіль», бо, як і решта, попри скорочення державного фінансування й обмеження основної діяльності, він активно працює, створює нові постановки, реалізує грантові проєкти, гастролює та грає спектаклі для захисників.
Нині березільці працюють над проєктом під робочою назвою «Жадан, Гуржи & Березіль», результатом якого має стати, по-перше, презентація нового музичного альбому українського поета й музиканта Сергія Жадана та німецько-українського композитора, музиканта Юрія Гуржи, а по-друге, постановка вистави в режисурі Олександра Ковшуна. Кілька місяців тому Жадан і Гуржи презентували в Києві й Харкові альбом «Семафори». Це вже третя спільна робота митців — попередніми були музичні альбоми «Фокстроти» (на слова українських поетів 1920–1930-х років) і «Сковороденс» (тексти Григорія Сковороди в перекладі Жадана). «Семафори» вийшли соціальною та концептуальною роботою: вона поєднує різні музичні стилі і тематично стосується українців, що після початку повномасштабного вторгнення мусили залишити домівки.
Історія співпраці Сергія Жадана з Олександром Ковшуном також досить тривала: 2015 року в репертуарі Харківського театру для дітей та юнацтва, де Ковшун був головним режисером, з’явилася вистава «Депеш Мод» за однойменним романом Жадана, а 2021 року вже в Театрі «Березіль» Ковшун створив за п’єсою Жадана виставу-передчуття великої війни «Хлібне перемир’я». Митці хочуть далі робити музику і театр із соціальним наповненням, саме тому в них з’явилась ідея зробити новий музичний матеріал і виставу, взявши за основу тексти Бертольта Брехта.
В альбомі будуть шість композицій на вірші Брехта; кожну запишуть у співпраці з іншими українськими музикантами. Вихід альбому запланували на осінь 2025 року. Виконані наживо пісні з альбому ляжуть в основу вистави; їх доповнять спеціально написані Жаданом драматургічні тексти. Прем’єра запланована на 2026-й – саме тоді «Березіль» відзначатиме 100 років роботи в Харкові.
А вже в червні цього року за фінансової підтримки Будинку Нюрнберга в Харкові команда планує першу публічну презентацію драфту проєкту: півгодинний нарис майбутньої вистави з виконанням демоверсій чотирьох пісень і низкою обговорень. Надалі в рамках проєкту планують дискусії «Час і доба Брехта», «Війни в контексті поезії» з провідними українськими й німецькими літературознавцями і перекладачами (Тарас Прохасько, Петро Рихло, Клаудія Дате й ін.). Наразі команда проєкту шукає надійних партнерів і працює над фінансовим планом.
Театр «Нафта» (Харків)
Цього літа Харківський незалежний театр «Нафта» зосереджується на гастрольній діяльності. У рамках літньої програми колектив покаже моновиставу «Хтось такі, як я» — проєкт режисерки, акторки та перформерки Ніни Хижної, текст до якої створила Люба Ільницька, пластичне рішення — Анатолій Сочівко, музику — Нік Акорн. Вистава досліджує досвід мандрів безтілесної істоти, яка переселяється в тіла людей, аби через них відчувати світ. Через тілесність вона вивчає природу відчуття загрози і небезпеки. Покази заплановані на 13 червня в місті Грац (Австрія) на Dramatikerinnenfestival, 25 липня — в німецькому Нюрнбергу, в Kulturwerkstatt Auf AEG, з 30 липня по 10 серпня — на Edinburgh Fringe Festival у Шотландії. Проєкт організовано Українським Інститутом у співпраці з Британською Радою у межах 100-річного партнерства між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.
Варто додати, що з цією виставою «Нафта» потрапила в лонгліст 7-го Фестивалю-Премії «ГРА». Також театр продовжує публічну освітню програму. Зокрема, 3 червня відбулася лекція літературознавиці Ярини Цимбал на тему «Наші 20-ті» про українську літературу 1920-х років. А ще в «Нафті» готують нову виставу Ніни Хижної, прем’єра якої запланована на осінь.
Театр Квітки (Харків)
У Харківському академічному драматичному театрі ім. Г. Ф. Квітки-Основ'яненка влітку працюватиме новий формат — літній майданчик. Минулого сезону для нього створили дві вистави: «Суєта, або Позапланова експедиція до Слобожанської Швейцарії» за мотивами творів харківського письменника Майка Йогансена в постановці Володимира Давиденка і «Дон Кіхот. Премудрий гідальго з Ламанчі» за мотивами роману «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі» іспанського письменника Мігеля де Сервантеса в режисурі й художньому рішенні Віктора Єрмоленка.
На літо ці режисери теж підготували по прем'єрі: Віктор Єрмоленко представить виставу-синестезію «Майстер корабля» за романом Юрія Яновського, а Володимир Давиденко — експериментальну афірмаційно-героїчну містерію «Легенда про Лиса Микиту» за мотивами твору Івана Франка. «Майстер корабля» — це перша театральна інтерпретація твору Яновського на українській сцені, вона розповість про становлення українського кіномистецтва у 20-х рр. ХХ ст. 24 і 25 травня відбулися прем’єрні покази, наступний запланували на 15 червня. А 28 і 29 червня відбудеться друга прем’єра літнього сезону — «Легенда про Лиса Микиту».
Паралельно з літнім майданчиком у червні репертуарні вистави показуватимуть у безпечних підвальних просторах.
Харківський театр ляльок
У квітні відбулася прем’єра фільму Тараса Томенка «Сентиментальна подорож до планети Параджанова»; 27 травня з ініціативи голови ГО «Вірменське товариство культурних зв'язків "АОКС-Україна"» Олени Оганесян відкрили Музей Сергія Параджанова у приміщенні Київського міжнародного університету; а 30 і 31 травня Харківський державний академічний театр ляльок ім. В. А. Афанасьєва представив прем’єру «Параджанов. Балкон дитинства». Режисерка й авторка п’єси Аліса Гладкова. Вистава за жанром визначена як «солодко-гіркий гранат» й інтерпретує творчість, біографію та внутрішній світ всесвітньо відомого кінорежисера через мову театру ляльок, пластику, музику й візуальні поезії. Над сценографією та ляльками працювала Марія Погребняк, продюсер Максим Добролюбов. Наступний показ — 26 червня.
Наприкінці травня театр почав реалізовувати «Книгу на сцені. Читай. Грай. Відчувай» спільно з ГО «Толока» та видавництвом Vivat у межах гранту від Українського інституту книги. Культурно-мистецький проєкт передбачає серію театральних читань творів сучасної української дитячої літератури в Харкові та Харківській області протягом червня-липня 2025 року. На початок червня колектив також планує гастролі в Німеччині, у Münchner Marionettentheater і Turmtheater Regensburg, з виставами «Майська ніч» за повістю Миколи Гоголя для дорослих і «Як стати королем» за казкою знаменитої дитячої письменниці з Нідерландів Анни Шмідт для дітей.
На початку липня в театрі покажуть прем’єру «Я повернуся» за п’єсою сучасної української авторки Оксани Гриценко. Вистава порушує складні теми про життя підлітків на окупованих територіях і на території Росії. Її створюють режисерка Оксана Дмітрієва, сценографка Діна Чмуж, композитор Валентин Губеня, тексти до пісень пишуть Діна Чмуж і Євгеній Володченко (Жека Курган). А ще влітку готуватимуться до проєкту «Брехт. Кабаре. Україна», який реалізує Київський театр «Золоті ворота». Втілюватиме виставу команда митців з двох театрів — «Золотих воріт» і Харківського лялькового. Докладно про проєкт ми розповідали в літньому анонсі столичних театрів.
Театр Щепкіна (Суми)
На літо Сумський національний академічний музично-драматичний театр ім. М. Щепкіна переніс прем’єру вистави «Бука» в постановці Владислава Писарева за п’єсою Лєни Лягушонкової та Катерини Пенькової (про неї ми писали у весняному анонсі). Точну дату показу театр незабаром оголосить. А 29 червня та 1, 2 липня колектив запрошує на прем’єру театралізованого концерту під робочою назвою «Сонцелік» (лік — від слова «лічба») за обрядовою народною творчістю. Автор сценарію та режисер — Владислав Писарев, художниця — Крістіна Зограбян. У дійстві задіяли практично весь творчий колектив театру: акторів, оркестр, балет.
Сценічний майданчик, за задумом режисера, вирішать у формі ступінчастого кола з диригентом у найвищій точці в центрі, нижче — оркестр, ще нижче — актори, вокалісти та балет. І навколо всього майданчика розташують місця для глядачів. Також на 14 червня заплановано прем’єру казки «Івасик-Телесик» за п’єсою Марка Кропивницького в режисурі та художньому рішенні Романа Козака. А в серпні обіцяють прем’єру вистави «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка. Автор інсценізації та постановник — Владислав Писарев, сценографія — Крістіна Зограбян. Нагадаємо, що аж три вистави Сумського театру цього року потрапили в лонгліст Фестивалю-Премії «ГРА» і змагаються за перемогу в різних номінаціях. Це: «Аліса в Дивокраї», «Украдене щастя» і «Птах на горищі».
Театр Василька (Одеса)
Наприкінці сезону Одеський академічний музично-драматичний театр імені В. Василька запрошує на дві прем’єри — «Комедію помилок» за Шекспіром і «Емігрантів» за Мрожеком. Режисер першої — Роман Федосєєв, композитор і диригент — Вадим Бессараб, хореограф — Павло Івлюшкін. За жанром це «гра випадковостей». Прем’єра відбулася 29 травня, наступні покази — 15 і 28 червня.
Прем’єру розконсервованої комедії з присмаком сатири «Емігранти» показали в Одеському театрі 6 і 7 червня (наступний показ 26 червня). Над постановкою працювала Наталя Афанасьєва, над сценографією — Юрій Ларіонов, над костюмами — Христина Корабельникова, над пластикою — Денис Григорук. Творці вистави зазначають: «Ми взяли п’єсу Славомира Мрожека і прочитали її так, як ще ніхто не наважувався — смішно. Так, саме так: ця історія тепер не трагедія, а комедія. Комедія про двох дуже різних чоловіків, які живуть у підвалі, мріють про свободу, ковбасу й сенс життя. Жодного смутку, тільки сміх і гірка правда з присмаком сарказму».
Луганський театр (Суми)
Свою сценічну версію «Емігрантів» Славомира Мрожека представить 25 червня Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр. Назва вистави поки що збігається з оригіналом, однак не виключено, що її змінять ближче до прем’єри. Історію двох співвітчизників, що з різних причин опинилися за кордоном, режисер Роман Козак адаптує до сучасного українського контексту, посилюючи колізію регіональною відмінністю: герой ХХ буде представником західної частини України, а АА — східної. Покази вистави також заплановані на 28 червня і 6 липня.
Дмитро Некрасов поставить п'єсу «Виживуть тільки пам'ятники», яку українська драматургиня Оксана Гриценко написала на 4-й Лабораторії драматургії Національної спілки театральних діячів України у 2023 році. На постановку режисер отримав грант президента України. Некрасов уже ставив її у форматі публічного читання на 4-му Фестивалі сучасної драми у Львові, а тепер зробить повноцінну виставу в Сумах, де працює колектив Луганського театру. З анотації до п’єси: «За тиждень після Великодня намісник Києво-Печерської Лаври Владика Павєл плакав і молився у себе в маєтку про захист русского міра в Україні та своєї посади в монастирі. І сталося диво — над Києвом впав метеорит. А повалені російські та радянські пам’ятники ожили і пішли на кримський перешийок організовувати оборону півострова від українського контрнаступу. Але виявилося, що пам’ятники по-різному бачать своє місце в цій війні. Коли одні схильні тікати від неї подалі, інші готові зайти так далеко, що навіть Владика Павєл від них у шоці».
Театр Куліша (Херсон)
Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша продовжує працювати попри регулярні обстріли міста, дронові атаки, постійно перебуваючи на лінії вогню. Нині колектив показує вистави на сценах Херсона, Миколаєва та Києва, за змогою гастролює. Зокрема, у Херсоні на постійній основі співпрацює з благодійний фондом «Крила Фундейшн»: проводить заходи для дітей і дорослих, зустрічі з психологом, творчі й музичні майстеркласи тощо. Весною у Києві Театр Куліша разом Театром «Колесо» випустили прем’єру «Андріївський узвіз. Ліхтар. П'єро» за п'єсою Сергія Павлюка в постановці Ірини Кліщевської. В основі сюжету — сповідь актриси, яка заради кохання пожертвувала сценою та переїхала за обранцем, відомим математиком і борцем за свободу, до іншої країни.
У планах театру вистава «Мій нік I’vAzovSky» у режисурі Ірини Корольової. Автор тексту, музики та виконавець головної ролі — Олексій Пономарьов, ВПО із Феодосії, який постійно перебуває і творить у Херсоні (не виїжджав з міста під час окупації). У виставі задіяні також два музиканти — Артем Філенко й Ольга Уварова, ВПО з Донеччини з 2014 року. Головний герой п'єси — музикант, який змушений жити в підвалі Музею Айвазовського у Феодосії. Він використовує соцмережі, щоб поширювати українську культуру, отримувати донати і для зв’язку зі світом, поки навколо панує темрява війни. Вистава осмислює тему опору, ідентичності й боротьби за власну культуру.
А ще театр розпочав підготовку до 27-го Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії».
Театр танцю (Запоріжжя)
Наприкінці травня в Запоріжжі відбулася премʼєра пластичної вистави «Косачка» (режисерка Юлія Лопата, хореографка Гала Пеха, продюсерка Тетяна Тізенберг). Цей проєкт, створений і презентований в Києві 2023 року, продовжує розвиток сучасного танцю в місті та сприяє зростанню місцевої мистецької спільноти. Постановка увійшла до репертуару Театру танцю платформи «Дім актора». Творчий тандем Лопата — Пеха працює на перетині мистецьких жанрів, музику для вистави написала композиторка Олена Шикіна, яка поєднує електронну й інструментальну музику, звуки природи, живий вокал й елементи українського фольклору. Під час прем’єри в Запоріжжі унікальний звуковий ландшафт відтворила наживо саунд-дизайнерка cendrura. Костюми до вистави створила художниця Ася Сутягіна, яка відома роботами у фільмах «Мої думки тихі», «Додому», «Ля Палісіада». Одне з її рішень — гіперболізовані хустки з орнаментами п’яти регіонів України: відображають силу і захист, які дають знання пращурів. Наступні покази відбудуться в новому сезоні, про них оголосять на сайті й у соцмережах Дому актора і Театру танцю.
Прем’єрні покази ще однієї хореографічної вистави в Театрі танцю відбудуться 13, 14 і 15 червня. Її назва «Як то сталось, що все склалось?» (авторка ідеї та режисерка Тетяна Тізенберг). Інтерактивна вистава є простором для мистецького експерименту, де зникає межа між сценою і залом, де глядачі рухаються і переглядають десять автономних сцен — дві спільні й вісім локальних. Кожен отримує путівник, у якому прописаний індивідуальний маршрут подорожі виставою, бо кожна сцена — це приватна зустріч з простором, рухом, світлом, музикою, текстом і тишею.
Одеський театр юного глядача
31 травня і 1 червня колектив Одеського академічного театру юного глядача ім. Юрія Олеші презентував прем’єру вистави «35 кіло надії» за мотивами твору сучасної французької письменниці та перекладачки Анни Гавальди. Це історія про підлітка Грегуара, який робить свій вибір, ким він буде в житті, яким він буде, а також про роль сім’ї і оточення у виборі підлітком майбутнього. Повість «35 кіло надії» письменниця Анна Гавальда написала для дітей, які у школі залишаються непоміченими. Пишуть, таким дітям книга додає сили, щоб не зламатися. Поставив виставу Євгеній Резніченко, художницею є Олена Штепура, хореографкою — Діана Костика. Наступні покази відбудуться в липні.
25 липня святковим вечором театр має закрити свій ювілейний, 95-й сезон, який мав назву «Сезон Творців Майбутнього». На ньому планують розповісти про історію Одеського театру з погляду сьогодення, зі згадками про ученицю Леся Курбаса Софію Мануйлович, яка стала першою режисеркою театру. А ще театр хоче випустити ювілейну поштову марку і працює над її розробкою з Укрпоштою.
Миколаївський художній театр
1 червня на сцені Миколаївського академічного художнього драматичного театру відбулася прем’єра театралізованої концертної програми на воєнно-патріотичну тематику «Поки кохаю — живу» (авторка сценарію Людмила Оспадова, режисерка Катерина Богданова). Наступний показ концерту заплановано на 28 червня. У перший день літа відбулася також прем’єра музичної казки на тему мінної безпеки «Пес Тимко рятує друзів» за п’єсою Марини Васильєвої.
А 7 червня — прем’єра вистави «Дивоквіточка» у виконанні юних артистів молодіжної студії, що вже багато років діє на базі театру. Казка розрахована на дітей молодшого шкільного віку, має на меті прищепити уважне ставлення до оточуючих, готовність до співчуття і взаємодопомоги, з розумінням ставитися до людей з інвалідністю. Вистава розповідає про дивовижне зцілення хлопчика, який постраждав від ворожого обстрілу під час війни. Керівник творчого проєкту студії — Артем Свистун, авторка п’єси і режисерка — Марина Васильєва.
ТЕАТРИ В ТИЛУ
Франківський драмтеатр
Цьогоріч удруге Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка проведе Український Шекспірівський фестиваль. З 15 по 20 червня в Івано-Франківську заплановані покази вистав від 8 українських театрів, театрознавча школа, публічні виступи і розмови, презентації, лекції, пітчинґ-панель. Серед спікерів — провідні шекспірознавці, театрознавці, літературознавці з України, Польщі та Великої Британії, які розповідатимуть про авангард і Шекспіра, про його вплив на популярну культуру, про сучасну українську сцену і політичний театр. Організатори зазначають: «Наша ідея залишається незмінною: фестиваль — не «свято мистецтва» і не «розваги під час війни». Ми знаємо, що Шекспірівський фестиваль є інструментом соціально-політичних змін, інструментом публічної дипломатії та платформою для діалогу України й українців з демократичним світом».
У програмі цьогорічного фесту вистави покажуть Франківський драмтеатр («ROMEO&JULIET», реж. Ростислав Держипільський), Київський театр на Подолі («Як стихне шуру-буря зла», реж. Річард Нельсон), Майстерня Позняка («Король Лір», реж. Артем Позняк), Національний театр ім. Івана Франка («Макбет», реж. Іван Уривський), Театр-студія переселенців «УЖіК» («Король Лір», реж. Вячеслав Єгоров), Одеський театр ім. В. Василька («Комедія помилок», реж. Роман Федосєєв), Закарпатський музично-драматичний театр ім. братів Ю.-А. та Є. Шерегіїв («Річард ІІІ», реж. Михайло Фіщенко), Луганський музично-драматичний театр («Багато галасу з нічого», реж. Владислав Писарев).
6 червня на камерній сцені театр презентував філософську мандрівку з фальшивим антрактом «Абсолютно вільні» за п’єсою сучасної української авторки Марини Смілянець у постановці чеського режисера Давіда Зелінки. У театрі повідомляють: «Головною темою вистави є повернення людей, які з різних причин покинули рідну домівку, і пов'язані з цим питання: чим є дім, що таке дім, що таке повернення, чи можливе повернення, коли я інший і місце, куди я повертаюся, інше, як гармонізувати досвід батьківщини і досвід чужого місця, чужої країни. Як про все це говорити?». Наступний показ вистави відбудеться 25 червня.
Театр Заньковецької (Львів)
До кінця сезону в Національному театрі імені Марії Заньковецької відбудуться дві прем’єри масштабних постановок, у яких задіяний майже весь акторський склад театру. Режисер Максим Голенко представив свою єдину прем’єру в цьому сезоні — мюзикл «Кулі над Бродвеєм» за однойменним фільмом Вуді Аллена. Вистава іронічно оголює перед глядачем залаштунки театру: дія відбувається в Нью-Йорку 1920-х: молодий драматург мріє про славу, але щоб поставити свою п’єсу, мусить мати справу з гангстерами. Режисер розповідає: «Я багато років хотів зробити виставу про театр, бо цей світ драйвовий і скажений. “Живі” персонажі ходять між нами, і ми всією командою отримуємо задоволення, бо добре знаємо, про що граємо». Прем’єра на великій сцені театру відбулася 7 і 8 червня, наступні покази — 26 і 27 червня. Сценографію та костюми створювала Алія Байтенова, над хореографією працював Олексій Бусько, переклав з англійської Ілля Пелюк.
Закриватимуть сезон заньківчани 4–5 липня прем’єрою вистави «Марія Заньковецька. Заручена зі сценою» за п’єсою сучасної української авторки Людмили Тимошенко, створеною на замовлення театру. Сцени із життя славетної української актриси будуть розгортатися в 14 локаціях театру — у глядацьких залах і гримерках, у майстернях і за лаштунками, тож глядачі будуть проходити цей шлях, відкриваючи для себе закутки театру. Режисер вистави Ігор Білиць, художниця Вероніка Риженко.
Знаковою подією літа для Театру Заньковецької буде участь у 29-му Міжнародному Шекспірівському фестивалі у Ґданську (Польща). У перший день Фестивалю театр представить «Бурю» Шекспіра режисерки Оксани Дмітрієвої. Це вже третій Шекспірівський фестиваль, де покажуть цю постановку: торік її зіграли в Івано-Франківську та Кишиневі. Відкриття сезону театр планує приблизно з Дня Незалежності України.
Львівська опера
Весна у Львівському національному театрі опери і балету ім. С. Крушельницької була досить врожайною на прем’єри. У квітні колектив випустив прем’єру балету «Соляріс» за однойменним романом польського фантаста і філософа Станіслава Лема (композитор Олександр Родін, лібрето Василя Вовкуна, балетмейстерка Катерина Курман), про яку ми писали в зимовому анонсі. На початку травня театр презентував постановку «Гра в оперу!» за п’єсою Марини Смілянець. Це захоплива музично-театральна вистава для всієї родини про молоду співачку, яка готується до дебюту у Львівській опері, про її брата-підлітка, що скептично ставиться до опери, про закоханого адміністратора Антона і Привида опери, який зриває прем’єру та кидає героям виклик: зіграти в гру. «Ми зібрали найвідоміші фрагменти з опер і балетів, щоб показати: класика — це емоційно, захопливо й доступно», — розповідає диригентка-постановниця Ірина Стасишин. «Моя особиста мета в цьому проєкті — показати сучасному підлітку, що театр — це живий, актуальний і захопливий простір, — ділиться режисерка Олена Савчук. — Простір, у якому він може бути учасником гри, співтворцем емоцій, а не просто глядачем».
А наприкінці весни колектив представив оперу Бориса Лятошинського «Золотий обруч». Вона присвячена 130-річчю з дня народження композитора. «Золотий обруч» — його перша опера. Написана за мотивами історичної повісті Івана Франка «Захар Беркут». Над постановкою працювали режисер Іван Уривський, диригент-постановник Іван Чередніченко, хормейстер-постановник Вадим Яценко, художниця-постановниця та художниця костюмів Дарія Біла, постановник сценічного руху Павло Івлюшкін. Найближчі дати показу прем’єр Львівської опери: 13, 15 червня — «Соляріс», 15 червня — «Гра в оперу!», 20 червня — «Золотий обруч».
Театр Лесі Українки (Львів)
19 та 26 червня у Львівському академічному театрі імені Лесі Українки запланували перформативне читання пʼєси Катерини Пенькової «Бути майстром», що розповідає про сексуальне насильство й домагання в театральному середовищі (перше читання відбулося 6 червня). Режисер Ігор Білиць. З анонсу: «Театр — простір свободи, самовираження, безпеки? Місце, де ти можеш пізнати себе і світ? Ха-ха-ха! А може, краще так? Театр — місце покори, страху та насильства. Місце, що може ламати долі і пригнічувати таланти. Чи готові ми прийняти "майбутнє", якщо воно буде таким, як український театр сьогодні? Усе починається тоді, коли окрилені і юні переступають поріг університету мрії, де з них обіцяють зробити зірку».
15 червня колектив запрошує на гастровечір «Те, що любили вони», де «слова мають смак, а пісні — глибину», який відбудеться у дворику Театру Лесі. Подія поєднає мистецтво і гастрономію, аби, за задумом творців, українські письменники стали ближчими, а глядачі пережили їхні історії — наживо, смачно, емоційно. У першій частині публіка скуштує триповерхову каву Івана Франка, домашній кекс родини Косачів, вино «Симоне» від Василя Симоненка й улюблене ожинове морозиво патронеси театру Лесі Українки. У другій частині побачить музично-поетичну виставу, яка розпочнеться із заходом сонця. На глядачів чекає жива програма від Зоряни Дибовської, засновниці гурту YAGODY, Юрія Йосифовича, виконавця і дослідника українських пісень і музикантів Олега Смаги (перкусія), Антона Сопіги та Юрія Курача (гітари). Це буде вечір, «де памʼять оживає, а мистецтво перетворюється на досвід — особистий і незабутній».
Театр Леся Курбаса (Львів)
Почнімо з новини про зміни керівництва в театрі: з 2 червня Дарина Ольшанська офіційно обійняла посаду директорки – художньої керівниці Львівського академічного театру імені Леся Курбаса. Вона є менеджеркою мистецьких проєктів, співзасновницею та головою ГО «Мистецький центр "КУРБАСИ"», співзасновницею видавництва AUDIOSTORIES, членкинею та менеджеркою проєктів ГО «Галерея сценографії». Першою прем’єрою за її керівництва стали «Метаморфози» Овідія студентів Львівського національного університету ім. І. Франка, керівником курсу в яких є головний режисер театру Володимир Кучинський. Прем’єра відбулася 1 червня, найближчий показ — 26 червня.
11 червня в курбасівців відбудеться благодійний показ вистави «Ціна світла», останньої на цей час прем’єри театру. За особистим побажанням авторки — американської поетеси Аманди Ґорман, кожен 10-й показ вистави є благодійним, тож театр розпочинає співпрацю з UNBROKEN Foundation (це перший крок до реалізації майбутніх спільних проєктів, спрямованих на терапію мистецтвом), а зібрані з показу кошти передадуть фонду. А 29 червня виставою «Чекаючи на Ґодо» Семюеля Беккета Театр Курбаса завершить свій 37-й сезон.
Театр «Воскресіння» (Львів)
У червні колектив Львівського академічного театру «Воскресіння» вирушає на гастролі. 31 травня він зіграв виставу «Глорія» на фестивалі вуличних театрів у Шальчинінкаї (Литва), 6 і 7 червня — «Сни за Кобзарем» і «Глорію» на театральному фестивалі в Пітесті (Румунія), 8–9 червня представив їх на театральному фестивалі в Тарговісте (Румунія). 20 червня заплановано показ «Глорії» у Дзерджонюві (Польща), а 29 червня «Сни за Кобзарем» побачать на міжнародному театральному фестивалі Sztuka ulicy у Варшаві (Польща). «Сни за Кобзарем» висвітлюють тяжкий і болісний шлях України. «Глорія» — це феєричне дійство на ходулях, побудоване на етнічній музиці Буковини й Гуцульщини.
Під час війни театр «Воскресіння» не може показувати вуличні вистави в Україні, адже масові заходи заборонені, а за кордоном подивитися їх приходять багато українців. Крім гастролей, колектив продовжуватиме грати вистави поточного репертуару на своїй сцені у Львові. Сезон завершить 26 червня комедією «Він, вона, вікно, покійник» Рея Куні.
Театр Старицького (Хмельницький)
29 червня у Хмельницькому обласному академічному музично-драматичному театрі імені М. Старицького запланована прем'єра трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта» (переклад Юрія Андруховича) у постановці Дмитра Некрасова. Також колектив уже розпочав реалізацію грантового проєкту за підтримки Українського культурного фонду «Арттерапія театром — створення вистави за участю ветеранів війни, в тому числі з інвалідністю», в рамках якого проведуть 10 арттерапевтичних занять з акторської майстерності, хореографії, вокалу, сценічної мови, розроблених спеціально для ветеранів війни.
У театрі кажуть: «В умовах війни в Україні щодня зростає кількість військових, які повертаються до цивільного життя. Багато з них — люди з інвалідністю, що проходять непростий шлях адаптації. Психоемоційні травми, фізичні обмеження та складність повернення до професійної діяльності — реальність, з якою стикаються ветерани. Ми переконані, що дотичність до театру має глибокий терапевтичний ефект. Наша мета — відновлення ментального здоров’я та відкриття нових можливостей для самореалізації через творчість. Результатом має стати створення вистави за участю ветеранів, яка увійде до репертуару Хмельницького театру ім. М. Старицького».
Театр Кобилянської (Чернівці)
17 червня Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської запрошує на прем’єру вистави «КОХАННЯ. КОПИ. КАятТЯ.» — (не)чистої комедії на одну дію за п’єсою «Вальпургієва ніч» сучасної української авторки Анни Галас. В анонсі пишуть: «До відділку поліції викликають маму, доньку та кавалера мами.
Об’єднує їх те, що вони останні набрані номери в телефоні Каті, яка втратила пам’ять. Катя, до речі, не просто випадкова знайома. Вона колишня невістка Галі (матері) і, схоже, нова коханка Матвія (кавалера Галі)». Ставить виставу Дмитро Леончик. Також з червня стартує підготовка нового проєкту на чолі з режисером Андрієм Приходьком. Прем’єру планують у серпні 2025 року.