У п’ятницю, 3 листопада, Кабінет міністрів планує розглянути розроблений Державною агенцією з питань кіно проєкт Стратегії розвитку кіно до 2027 року. Цей документ Держкіно винесло на розгляд Кабміну 31 жовтня.
Кінематографісти, невдоволені змістом Стратегії, звернулись до Кабміна та прем’єр-міністра з проханням не затверджувати запропонований документ і звільнити керівництво Держкіно. У зверненні йдеться про те, що Стратегія не враховує думку кіноспільноти, а заява Держкіно про громадські обговорення документу є неправдивою. Зокрема, Стратегія передбачає “оптимізацію” (фактично — ліквідацію) Довженко Центру та вироблення не менш ніж 600 годин телесеріалів на рік.
Підписанти заяви просять провести прозорий конкурс на нового очільника Держкіно та розробити новий проєкт Стратегії за участі громадськості. Звернення підписала Спілка кінематографістів україни, більше 10 профільних ГО та більше 350 діячів культури і кіно.
Наводимо повний текст звернення:
Відкрите звернення діячів кінематографії
Пане Прем’єр-міністре!
Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) продовжує систематично порушувати законодавство України та спричиняти серії невиправданих скандалів.
Протягом цього року Держкіно вдруге намагається затвердити «Проєкт Стратегії розвитку кіно в Україні до 2027 року» (далі – Стратегія), створюючи ілюзію прозорості та консультацій з громадськістю.
Перша редакція Стратегії, що була створена Держкіно кулуарно, не обговорювалася з діючими учасниками/-цями кінопроцесу, а на численні запити від стейкголдерів та громадськості про надання проєкту Стратегії керівництво Держкіно відмовлялось його оприлюднювати, обґрунтовуючи тим, що це «службова інформація», яка «знаходиться на стадії опрацювання, постійно змінюється, доповнюється та коригується».
Держкіно проігнорувало право і запит громадськості на обговорення цього проєкту.
Як наслідок, проєкт Стратегії став публічним наприкінці червня, усупереч намірам Держкіно, лише як інсайд засобів масової інформації, а не як відкрита інформація на веб-сайті Держкіно, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №996 від 03 листопада 2010 року «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (далі – постанова 996).
Оприлюднений завдяки ЗМІ проєкт Стратегії викликав багато запитань, правок і справедливе обурення. Адже цей документ не відповідав вимогам до стратегії (наприклад, Методичним рекомендаціям щодо складання стратегічних планів, розробленим Міністерством економіки України), та не враховував інтереси значної частини стейкголдерів кінопроцесу, міжнародний контекст, а також не містив фінансових показників та розрахунків.
Ключові кінематографічні об’єднання та організації у червні 2023 року вимагали від урядового комітету та від Кабінету Міністрів України зняти з
розгляду проєкт Стратегії та відправити його на доопрацювання та консультації з професійними колами та кіноспільнотою. Ми були почуті урядовим комітетом.
На своєму засіданні 24 липня Громадська Рада при Держкіно, за участі представників кіно експертів, з власної ініціативи розглянула пропонований Держкіно проєкт «Стратегії розвитку кіно в Україні на період до 2027 року та операційного плану заходів» й протоколом засідання засвідчило такі рекомендації:
1. Відкликати проєкт «Стратегії розвитку кіно в Украіні на період до 2027 року», як такий, що не відповідає інтересам кіногалузі.
2. Рекомендувати Держкіно продовжити термін громадського обговорювання проєкту «Стратегії розвитку кіно в Украіні на період до 2027 року»
3. Забезпечити доопрацювання проєкту «Стратегії розвитку кіно в Украіні на період до 2027 року», створивши експертні робочі групи, долучити до розробки нового проєкту громадські організації та фахівців, в тому числі Громадську раду.
Додатково свої рекомендації та зауваження направили профільні громадські організації та дієвці кіногалузі. Позицію Громадської ради та експертів було проігноровано. На жаль, Громадське обговорення не мало жодного зворотнього зв’язку й звелося до надсилань пропозицій на пошту Держкіно.
Таким чином, Держкіно фактично імітувало громадське обговорення, й проігнорувало майже усі пропозиції та зауваження, які були надані професійною спільнотою.
Не змінивши в проєкті Стратегії сутнісно нічого, – Держкіно, знову подало його на розгляд Кабінету Міністрів України, зневаживши вимоги і застереження громадськості. Зокрема, весь розділ, що стосується «оптимізації» діяльності єдиної в Україні інституції, яка координує збереження, відновлення, вивчення і примноження Національного фільмофонду України – ДП «Національний центр Олександра Довженка». Всі ці пункти приховують «реорганізацію ДП «Національний центр Олександра Довженка» та передачу повноважень до «Наукового центру кінематографії України», недоцільність і незаконність якої вже підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 11.07.2023 у справі № 910/11135/22.
Держкіно фантазує про перенесення «Української студії хронікально-документальних фільмів» до іншої державної студії – «Національна кінематика Україна», що тривалий час перебуває в санації, перетворення «Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка» на акціонерне товариство, окреме створення Державного фонду фільмів, який дублює функції вже діючого «Національного центру Олександра Довженка», оживлення мертвої установи «Науковий центр кінематографії
України». Навряд чи вищевказані дії створять «сприятливі умови для розвитку» державних кіностудій – натомість, вони створюють умови для будь-яких майнових маніпуляцій та тиску на підпорядковані заклади.
Ба більше, така стратегія не стимулюватиме розвиток і сталість кінематографу, оскільки Держкіно як центральний орган, що реалізує політику
у сфері кіно, визначає своїм пріоритетом зменшення кількості вироблених фільмів, а левову частку фінансування планує спрямувати на створення серіалів.
Пане Прем’єр-міністре, ця ситуація спричинена тим, що керівництво Держкіно систематично, безкарно дозволяє собі порушувати законодавство та ігнорувати громадськість.
Пане Прем’єр-міністре, у зв’язку із вищезазначеним, вимагаємо:
1. Відкликати «Проєкт Стратегії розвитку кіно в Україні до 2027 року».
2. Звільнити керівництво Держкіно, чиї дії руйнують кіногалузь та завдають репутаційної шкоди на міжнародному рівні.
3. Забезпечити проведення прозорого конкурсу на нового очільника Держкіно під контролем громадськості.
4. Розробити у прозорому процесі новий проєкт Стратегії за участі громадськості.