ГоловнаБлогиБлог Юрія Болоховця

П’ять важливих запитань щодо дров

Останні тижні все більше українців замислюються над купівлею дров. Тверде паливо – чи не єдина можливість зігріти приміщення у випадку тривалої зупинки подачі тепла та відсутності енергопостачання. Відповім на декілька запитань щодо дров, які ставлять найчастіше.

Фото: Александр Рудоманов

Вистачить Україні дров чи не вистачить?

При плануванні заготівлі дров ми орієнтуємось на декілька факторів: це заявки від ОВА, потреби ЗСУ, попит населення та необхідність створення стратегічного запасу палива на зимовий період.

Попит населення по країні не є рівномірним. На сьогодні найбільший ажіотаж спостерігається на Закарпатті та під Києвом, де в лісгоспах значні черги. В інших регіонах, наприклад, на Чернігівщині, таких проблем немає. Треба також враховувати, що більшість покупців чекає на твердолистяні породи. Хвойних порід у наявності набагато більше.

Щодо заявок від ОВА, то за останній час адміністрації південних та східних регіонів навіть зменшили обсяг з 5,5 до 4,9 млн кубометрів. Адже встановлювати пічки у квартирах та топити дровами не найкращий варіант. Там, де централізована інфраструктура не може бути відновлена до початку зими, буде проводитись евакуація мешканців в тилові регіони, щоб забезпечити людям нормальні умови проживання.

Отже, на даний час ситуація з дровами відносно стабільна. Але ми розуміємо, що взимку можливе все. Тому готуємось до найгірших сценаріїв. Заготовляємо більше, створюючи запаси. Вже запасено майже 200 тисяч кубометрів. Вважаю, що цього недостатньо. У резерві маємо тримати щонайменше місячний обсяг реалізації – приблизно 400 тисяч кубометрів. Відповідні задачі керівникам на місцях поставлені.

Як знизити вартість дров для населення?

Для лісгоспів дрова – це нерентабельний вид діяльності. Рентабельність обмежується владою на рівні, як правило, не вище 3%. Основні складові собівартості – зарплата працівників, паливо, амортизація техніки, податки. Так, лісгосп – це державне підприємство, яке сплачує всі податки – нарахування на зарплату, ренту, ПДВ тощо. Навіть кількох відсотків прибутку підприємствам не залишається, адже ми ще безоплатно віддаємо дрова для військових підрозділів.

Як знизити вартість? На мою думку, є два шляхи. Перший – дотації та субсидії. Кабмін вже зробив перший крок, анонсувавши виділення більше ніж пів мільярда гривень для регіонів. На ці кошти місцева влада буде купувати дрова, сплачувати за доставляння та розподіляти паливо серед населення. Так само інструмент субсидій. Його використовують, як правило, для компенсації вартості газу та електроенергії. Але механізм варто більш широко застосовувати й для покриття вартості дров для соціально незахищених верств. Є також інші фінансові інструменти.

Другий напрям – культура використання дров. Дров’яне паливо – це не газ. Теплотворна здатність дров залежить від вологості. Дров з вологістю 12% потрібно вдвічі менше, ніж з вологістю 50%. Отже, потрібна правильно побудована система зберігання та сушки.

Чи не призведе ажіотаж з дровами до того, що в Україні вирубають всі ліси?

Я бачу, що навіть в деяких європейських ЗМІ розповсюджуються чутки, що цієї зими в Європі будуть масово рубати ліси. Я вважаю, що це одна з інформаційних диверсій Кремля. Ніхто в Європі не дозволить без дозволу рубати ліси. В Україні заготівля також проводиться відповідно до встановлених лімітів. Заготівля збільшується шляхом проріджування та інших видів рубок догляду. Ми цей ресурс недостатньо використовували, тому що для підприємств цей вид заготівлі (за умови продажу деревини по соціальній ціні) взагалі є малорентабельним. Отже, все відбувається контрольовано, українській природі ми не зашкодимо. До речі, навіть під час війни ми продовжуємо програму «Зелена країна». Висадки нового лісу наразі тривають навіть на деокупованих територіях (там, де це можна безпечно робити).

Запущений інтернет-магазин «ДроваЄ», то де тепер купувати – в лісгоспі чи в інтернеті?

«ДроваЄ» – це зручний сучасний сервіс для того, щоб знайти, хто саме та які дрова продає у вашому регіоні, порівняти пропозиції, дізнатись вартість доставляння, зробити заявку, оплатити. Але дрова, як і раніше, продають виключно лісгоспи та їхні структурні підрозділи лісництва. Лісгосп подає інформацію на сайт, встановлює умови продажу, доставляння тощо. Сплачуєте за товар ви також напряму лісгоспу, виконання заявки – це відповідальність підприємства.

Після створення єдиного ДП «Ліси України» всі умови реалізації дров з державних лісів будуть уніфіковані. Ми запровадимо єдину корпоративну політику. Але поки що кожний лісгосп – це окремий господарюючий суб’єкт. Держлісагентство як регулятор може лише наполегливо рекомендувати керівникам підприємств своєчасно оновлювати інформацію на «ДроваЄ». Ми також рекомендуємо підприємством запровадити електронні черги на отримання замовлень. Щоб і заявки з інтернет-магазину, і заявки клієнтів, які купують дрова на місці, оброблялись прозоро, чітко в порядку отримання. І це можна було легко перевірити.

На трасах стоять машини з дровами, як влада збирається боротись з краденою деревиною?

Почнемо з того, що далеко не вся деревина, яка реалізується не через наші підприємства, є нелегальною. Є комунальні підприємства і комунальні ліси, є підприємці, які викуповують дрова у фізосіб, колють, сушать і перепродають. Вже навіть будівельні супермаркети починають переробляти та продавати дрова. Однак проблема нелегальної деревини гостра. Втім, вирішувати її суто репресивними методами неефективно, хоча перевірки треба проводити. Є інші методи. Перше – ми удосконалюємо систему електронного обліку, додаючи нові ланки, що мінімізує можливості продавати лісоматеріали незрозумілого походження. Другий напрям – реформа ринку. В майбутньому варто відходити від жорсткого адміністративного регулювання. Замість фіксованих соціальних цін потрібна дієва система субсидій. Але про це поговоримо після Перемоги. Наразі головне, щоб кожен українець був забезпечений теплом.

Юрій Болоховець Юрій Болоховець , Голова Державного агентства лісових ресурсів
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram