29 серпня 2019 року стало одним із найдовших пленарних засідань в історії українського парламентаризму. Про закриття першої сесії оголосили 30 серпня о 2:10 ночі, тож робочий день парламентарів тривав близько 16 годин. Той робочий день також був одним з найефективніших і ознаменував старт так званого «турборежиму»: парламент призначив прем'єр-міністра, затвердив склад уряду та список комітетів ВРУ і їхніх голів, ухвалив в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до статті 80 Конституції України — щодо недоторканності народних депутатів України»… Загальна кількість голосувань в той день становила 165 разів.
Новий формат діяльності
В політиці, як і в шоу-бізнесі, кожний грає на сцені власний репертуар і створює хіти для рейтингів. Народні депутати також полюбляють перед камерою занурювати суспільство в «теплі ванни» популістських обіцянок. Через це у людей втрачається розуміння, що кожне рішення в сесійній залі — це айсберг, головна частина якого (інтереси, узгодження, компроміси), далеко схована від людського ока. Попри це, в перший же рік роботи відбулися реальні зміни в форматі діяльності парламенту, спрямовані на покращення якості його роботи. Ось три найголовніших:
- Знизилась корупційна цінність депутатського мандату через зняття депутатської недоторканості. Виявилося, що нормальній роботі народного депутата не заважає відсутність такої індульгенції.
- Введено покарання за прогули сесійних засідань та роботи комітетів. Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється не письмовою реєстрацією, а їх участю у голосуваннях. Обранцям, які пропустили понад 30% голосувань або ж засідань комітетів, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень за відповідний календарний місяць.
- Криміналізовано кнопкодавство в парламенті, а ним десятки рішень «піаністів», які раніше ухвалювалися нардепами за себе і товаришів. Рішення, як і відповідальність, мають бути персональними.
Це лише точкові, але дуже важливі зміни, що створили нову історію і цінність депутатського мандату. Окрім цього ухвалено сотні законів, що регулюють діяльність різних галузей, демонополізують, детінізують, деофшоризують різні сфери нашого життя. Чи просто це? Ні, на кожне складне рішення падають тони критичної маси та відшліфована роками політична критика.
Сесійні моменти
У калейдоскопі подій минулого року найбільше запам'яталися ухвалення кількох нормативно-правових актів. Зокрема:
- Закон про Державний бюджет на 2020 рік. За всю історію незалежності України парламент ще ніколи не ухвалював Державний бюджет в листопаді і відносно швидко – без ялинок, довгих ночей і політичних торгів. До прикладу, Держбюджет-2008 тримав парламент до 9-ої вечора 28 грудня. У 2015 році народні депутати розглядали бюджет всю ніч з 28-го на 29-ге грудня, і на голосування вийшли лише після 4-ої ранку. Цілу ніч розглядали бюджет на 2017 рік. А 2000, 2010, 2014 роки Україна взагалі починала без ухваленого бюджету, голосуючи за головний фінансовий план вже в поточному році.
- Закон щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Питання мораторію є найбільш актуальним і водночас заполітизованим. Власники землі не могли реалізувати свої конституційні права та повноправно розпоряджуватись своєю власністю. Нагадаю, відкриття ринку землі відбудеться не сьогодні, не завтра, а з липня 2021 року. До цього часу активно продовжується підготовка законодавчого поля для прозорості всіх процесів. Чому цього не було раніше, тому що не всі можновладці цього хотіли.
- Новий Виборчий кодекс, який передбачає пропорційну систему виборів з відкритими списками, гарантіями гендерного балансу та прав внутрішньо переміщених осіб. Виборець отримає можливість проголосувати не лише за партію, а й за її конкретного кандидата. Партії будуть ідеологічно зміцнюватись і посилювати відповідальність за власну діяльність. Завдяки цьому документу з виборчого процесу повинно зникнути таке явище як «гречкосії», а також міграції окремих персонажів по різних (інколи протилежних за своїми поглядами) політичних силах заради проникнення до бажаної влади. Випробувати новації українці зможуть вже 25 жовтня 2020 на місцевих виборах.
Виклики першого року
Несподіванок було чимало. Згадаймо 16 тисяч 335 правок до законопроєкту про банки, чи відхилення оновленої програми дій Уряду, чи неочікуваний вихід лідера однієї із фракцій…
Однак найбільшим викликом стала пандемія коронавірусної інфекції COVID-19, яка охопила світ. Такі виклики постають перед людством раз на 100 років, і нам довелося йому протистояти. Карантин на фоні економічного спаду, воєнних дій на сході країни, політичного протистояння, а ще пожежі, катастрофи літаків та танкерів, інформаційні війни… Це той контекст, в якому доводиться працювати щодня. Однак будуються дороги, збільшується туристичний потік, зростає заробітна плата, підприємці отримують можливості для фінансування (програма кредитування «5%-7%-9%») та підтримки бізнесу протягом карантину.
До кінця 2020 року сподіваємося розглянути та ухвалити черговий пакет законів про економічне зростання: про індустріальні парки, про локалізацію, а також закони про народовладдя через референдум, про опозицію… Це знову визначальні проєкти законів і продовження виконання законодавчих обіцянок.