Мій чоловік був не хрещений. Я вмовила його поїхати охреститись, бо Бог його так не бачить. В церкві, де його хрестили, я купила просту срібну каблучку «спаси та збережи». Я не знімала її ніколи. До одного моменту, коли вже в програмі репродуктивних технологій, після чергового викидня, я зняла її та викинула в смітник. Це було в клініці. Я посварилась з Богом.
Потім таки, коли ми зайшли на останню спробу завагітніти, все вдалось і народилась двійня. Репродуктолог перша забігла в реанімацію, сказала, що бачила дітей. Я плакала, вона майже плакала. І саме тоді я пообіцяла, що віддам ембріони, які залишилися клініці.
Справа в тому, що ембріони за законодавством України продавати не можна. Але існує величезна черга пар, які не можуть з різних причин мати дітей, і вони чекають на такі ембріони, особливо ті, які закінчились народженням дітей.
Багато жінок, які проходять народження дітей через ЕКО, просто забувають про ті ембріони, які в них лишились, і клініка зберігає їх десятиліттями.
Для того, щоб віддати ембріони генетичні батьки мають приїхати в клініку та підписати документи про передачу ембріонів клініці (по суті, бездітним парам).
І ось після народження дітей, я кажу чоловікові, що я пообіцяла собі, Господу, та Ксенії Георгіївні, що віддам їх. Спочатку він сказав, зачекай, може, ти ще захочеш народити, але мені тоді було 40, йому 45. І я обіцяю собі, що до кінця року я знайду час та ми поїдемо і підпишемо документи.
І ось за кілька днів до нового року, в мене на виробництві був великий заказ, ми працювали всі в 2 зміни, мені дзвонять з невідомого номера.
- Доброго дня, вас вітає клініка Ісіда. Ви колись лежали у нас і в палаті залишили каблучку «спаси та збережи».
Спочатку мене накрила хвиля жару, потім мене почало морозити, та трястися ноги та руки. З моменту коли я його викинула пройшло майже 2 роки.
Сиджу я і думаю: «Господи, я все зрозуміла».
На наступний день ми з чоловіком поїхали та підписали документи. Нам дуже дякували лікарі, бо це шанс іншій родині народити дитину. І я забрала каблучку. Ми помирились з Богом.
До чого я це все. Якщо у вас та ж ситуація, і є ембріони, які ви не збираєтесь використовувати, щоб народити дитину, віддайте їх. Дайте іншій родині стати щасливою. Повірте, там дитину будуть любити безмежно, бо люди, які десятиріччями мріють про дітей, не любити не зможуть.
Так, я розумію, що можна сказати: а чому ви не усиновили дитину? Це інша історія, і до речі, я на неї налаштовуюсь.