По малим я бачу, що війна для них - це потужні Збройні сили, вони хочуть бути військовими, вибухи я списую на грім, бо нічого ліпшого не придумала. “Дід Мороз” у нас диверсант, якого викрило і знешкодило ЗСУ, і звільнили з полону Святого Миколая, якому допомагав партнер Санта Клаус. З малими простіше.
Старшому сину через 4 дні 15 років. Він читає всі телеграм-канали. Він прокидається вночі в будь-який час, коли я приповзаю додому і готує мені чай. Він усвідомлює, де я працюю, і що я роблю для країни. Саме він мені написав якось: «Мамо, зроби так, щоб ми були в НАТО». На його аватарці прапор Євросоюзу. Скільки часу він провів на волонтерських складах, тягаючи коробки, я навіть не скажу. От з ним складніше всього.
Бо.
“Мамо, Корея прислала 8000 найманців”.
“Андрію, то на на два дні, не переймайся”, - я знову брешу.
Бо не знаю, що казати.
Десь місяці 2, як у Андрія полетіло здоровʼя. Ми його повністю медично обстежили, у нього немає органічних проблем. Але є погані симптоми та панічні атаки. Його тригер - метро, коли їде до школи, і повітряна тривога.
Якщо не лікувати гострий ПТСР, то потім тригерити може на все, що завгодно. Я, як досвідчений ПТСР-ник, побачивши, що у дитини немає органічних проблем, зразу звернулась до психіатра та знайшла психолога. Психолог без пігулок, в гострий ПТСР - це довга та складна дорога. Психолог плюс правильно підібране лікування - значно швидше, і є шанс не страждати панічними атаками до кінця життя. До речі, психолог сказав, що зараз таких дітей дуже багато. Тому.
Якщо є якась симптоматика, медично обстежте дитину.
Якщо немає органічних захворювань йдіть, ні, біжіть до психіатра.
Шукайте психолога, який навчить дихати, розслабляти м'язи, переключати мозок під час панічної атаки. Є багато технік, щось підходить одній людині, щось іншій. Треба підібрати, що підійде вашій дитині.
Не затягуйте. Не бійтесь звертатись до психіатрів. Повірте, жити з хронічним ПТСР, не вміючи його відслідковувати, та навіть вміючи - таке собі задоволення.
Не бійтесь змінювати психологів, якщо дитині не подобається чи не “заходить”.
Підтримайте свою дитину зараз, бо їй ще жити і жити з цими якірними дитячими травмами війни.