Станом на грудень 2024 року Україна отримала 267 мільярдів євро, або близько 80 мільярдів євро на рік.
ЄС і США виділили Україні 132 млрд євро та 114 млрд євро відповідно. З цієї суми приблизно половина — понад 120 млрд євро — військова допомога.
Країни ЄС випередили США за фінансовим і гуманітарним складниками — 70 млрд євро проти 50 млрд.
США надали трохи більше військової допомоги — 64 млрд євро, ЄС — 62 млрд.
США є найважливішою країною-донором в абсолютному вираженні, з великим відривом, але їхня підтримка значно сповільнилася в середині 2023 року, коли Конгрес заблокував допомогу Україні. США відіграли важливу роль у 2024 році, на них припала майже половина загальних нових асигнувань.
Натомість європейська допомога має стійку тенденцію до зростання.
У відсотках ВВП лише країни Північної Європи, Балтії та Східної Європи, а також Нідерланди доклали значних зусиль. Естонія та Данія, наприклад, виділили понад 2,5 % свого ВВП, Литва та Латвія — близько 2 %.
США, Німеччина та Великобританія витрачають на підтримку України менш ніж 0,2 % ВВП. Як констатували експерти Кільського інституту, податкові субсидії Німеччини на дизельне паливо («пільги на дизель») обходяться платникам податків утричі дорожче на рік, ніж військова допомога Німеччини Україні. Країни Південної Європи, такі як Франція, Іспанія чи Італія, витрачають на допомогу Україні ще менше — близько 0,1 % ВВП на рік.
У 2022 році понад 70 % іноземної військової допомоги надійшли із запасів держав-партнерів і лише 27 % від закупівель оборонної промисловості. До 2024 року це співвідношення змінилося: щонайменше 66 % військової допомоги Україні виділили через закупівлі в ОПК.
Європейські донори все активніше співпрацюють через багатосторонні закупівельні ініціативи для спільного виробництва та постачання озброєнь в Україну. Партнери виділили приблизно 5 млрд євро в рамках ініціатив з військових закупівель, включаючи спеціальні скоординовані проєкти або більш інституціоналізовані багатосторонні механізми фінансування, такі як Міжнародний фонд для України, Чеська ініціатива з боєприпасів і Комплексний пакет допомоги НАТО.
Такі донори, як Данія, почали фінансувати закупівлю озброєнь безпосередньо в українських виробників, реалізуючи так звану данську модель. У її рамках Данія замовила для постачання Силам оборони України гаубиць «Богдана» і безпілотників на 870 млн євро, а Нідерланди оголосили про закупівлю для України безпілотників на 400 млн євро, половину цієї суми мають отримати українські виробники.
Станом на грудень 2024 року Кільський інститут зафіксував 1 мільярд євро іноземних державних замовлень для української оборонної промисловості, що становить менш ніж 2 % від загального обсягу закупівель донорів на 54 млрд євро — понад 95 % закупленої зброї для підтримки України виробляють у самих країнах-донорах.
У співробітництві між Чехією, Данією та Нідерландами (1,1 млрд євро) та Данією і Швецією (0,7 млрд) використовують модель розподілу відповідальності: Данія надає кошти, тоді як інші керують контрактами та закупівлями з відповідними виробниками озброєнь.
Міжнародний фонд для України (IFU) — це фінансовий механізм під керівництвом Великобританії, який мобілізує фінансові внески від міжнародних партнерів для швидкої закупівлі пріоритетного військового обладнання. Станом на грудень 2024 року IFU оголосив про дев’ять пакетів військової допомоги, які включали різні системи озброєння й обладнання, зокрема: артилерійські боєприпаси, безпілотники та системи електронної боротьби на 1,6 мільярда євро. Основним вкладником у цей фонд є Сполучене Королівство — понад 1,1 мільярда євро, що становить 70 % від загальної суми. Решту коштів надають Норвегія (14 %), Нідерланди (8 %), Данія (4 %), а також внески робили Австралія, Литва, Нова Зеландія, Швеція та Ісландія.
Чеська ініціатива щодо боєприпасів передбачає закупівлю 500 тисяч снарядів калібру 155 мм і 300 тисяч снарядів калібру 122 мм від виробників за межами Європейського Союзу. На ініціативу партнери виділили майже 900 млн євро.
У рамках Контактної групи з питань оборони України (Рамштайн) партнери створили вісім коаліцій: бронетанкову, авіаційну, розмінування, безпеки на морі, безпілотників та ІТ. Хоча вони є насамперед платформами для координації двосторонньої військової допомоги, декотрі також запровадили механізми спільного фінансування закупівель.
Наразі закупівлі для України через багатосторонні ініціативи залишаються невеликими — лише близько 9 % від загального обсягу.