Загалом на виборах у Тюрингії та Саксонії не відбулося нічого непередбачуваного. Звісно, хтось до останнього відкидав реальність і не вірив соціологічним опитуванням, які показували, що «Альтернатива для Німеччини» гарантовано здобуває перемогу в Тюрингії та йде на рівних з правоцентристським блоком ХДС/ХСС у Саксонії. Результати виборів 1 вересня підтвердили прогнози соціологів.
У Тюрингії ультраправа «Альтернатива для Німеччини» набрала близько 33 % голосів. На другому місці — ХДС/ХСС з 23 %. Альянс Сари Вагенкнехт вийшов на третє місце з 15,8 %. Партія прихильниці Путіна змогла випередити колишніх однопартійців, «Лівих», які отримали 13 %. А от члени урядової коаліції зазнали розгромної поразки. Соціал-демократи заледве взяли 6 %. Тоді як їхні партнери «Зелені» — тільки 3 % й не подолали прохідного бар’єра.
У Саксонії радикальні сили мали трохи скромніший результат. ХДС/ХСС здобув майже 32 % і випередив на 1 % «Альтернативу для Німеччини». Однак на третє місце в цій німецькій землі також вийшов Альянс Сари Вагенкнехт — майже 12 % голосів. Результати соціал-демократів і «Зелених» так само провальні: 7,3 % та 5,1 % відповідно.
Перш ніж робити прогнози, як локальні успіхи ультраправих й ультралівих партій у Німеччині можуть вплинути на підтримку України, потрібно зрозуміти причини їхнього електорального злету.
Хибною є думка, що успіх зумовлений виключно довгою рукою Кремля. Результати виборів у Тюрингії та Саксонії відображають поширені в сучасній Німеччині суспільні настрої та розчарування традиційними партіями. Основні претензії виборців — міграційна політика та погіршення рівня безпеки на вулицях.
Згідно з опитуваннями перед виборами, міграція була серед проблем, які хвилювали електорат. Причому респонденти в Тюрингії та Саксонії назвали її однією з трьох головних проблем разом зі злочинністю та із соціальним захистом. Згідно з опитуванням для громадського телебачення Німеччини, 81 % виборців погодився з твердженням «Нам потрібна принципово інша політика притулку та біженців, щоб до нас прибувало менше людей».
У Саксонії та Тюрингії голосували невдовзі після різанини в Золінгені, місті на заході Німеччини. Нападника, сирійця Іссу аль-Хасана, мали депортувати з Німеччини ще влітку минулого року, однак представники міграційної служби просто не знайшли чоловіка. При цьому, навіть перебуваючи в розшуку, Ісса аль-Хасан продовжував щомісяця отримувати 368 євро державної допомоги. Нелегальний мігрант відплатив німцям за легковажність, зарізавши трьох людей і поранивши ще вісьмох на Фестивалі різноманітності.
Олаф Шольц назвав цей напад тероризмом, тоді як міністри його уряду оголосили, що посилять міграційні заходи, пообіцяли депортувати мігрантів, які вчинили насильницькі злочини, і в деяких випадках скоротити пільги для шукачів притулку. Водночас AfD заявила, що терористична атака є наслідком імміграційної політики відчинених дверей. «Більше ЄС, більше кліматичної політики, більше деіндустріалізації, більше імміграції, більше мультикультурності. Люди більше не хочуть цього», — сказав у день голосування керівник філії «Альтернативи для Німеччини» в Тюрингії Бйорн Хеке, який приїхав на виборчу дільницю на «Ниві» російського виробництва.
Найцікавіше питання зараз: чи піде правоконсервативний блок ХДС/ХСС на співпрацю з ідейно чужою ліворадикальною і проросійською Сарою Вагенкнехт, щоб сформувати місцеву коаліцію. Чи все-таки доведеться порушити табу й почати переговори з ультраправою «Альтернативою для Німеччини»? Простого рішення тут немає. Усе ж здається, що ХДС/ХСС радше готовий співпрацювати з лівою Сарою Вагенкнехт, ніж з праворадикалами з AfD. Наприклад, прем’єр-міністр землі Саксонія Міхаель Кречмер вважає допустимою коаліцію між його Християнсько-демократичним союзом, Соціал-демократичною партією та Альянсом Сари Вагенкнехт після місцевих виборів. Що не повинно тішити Україну. Адже проросійська позиція цієї політикині давно відома.
Вагенкнехт після оприлюднення результатів виборів до ландтагів висунула вимогу, щоб уряди земель підтримали зміну курсу постачань німецької зброї в Україну. А також тиснули на уряд Шольца, протидіючи планам розміщення американських озброєнь середньої дальності в Німеччині. Це дивує, адже ландтаги не займаються питаннями зовнішньої політики. Очевидно, союзниця Путіна має особливі мотиви висловлювати такі пропозиції.
Тріумф антимігрантської «Альтернативи для Німеччини» і зростання популярності Альянсу Сари Вагенкнехт є величезним ударом для політичного центру Німеччини — особливо для трьох партій правлячої коаліції канцлера Олафа Шольца, яка зазнала значних втрат. Підтримка «Альтернативи для Німеччини» зросла навіть після того, як суд класифікував місцеві відділення партії як екстремістські організації, що мають намір підірвати німецьку демократію. Той факт, що майже кожен третій виборець в обох землях підтримав AfD, попри офіційні попередження, свідчить про широку недовіру суспільства до основних партій та інституцій на сході Німеччини. Опитування показують, що AfD також лідирує в східній землі Бранденбург, де виборці підуть на вибори 22 вересня.
Наразі результати виборів у Саксонії та Тюрингії матимуть обмежений вплив на загальнонаціональному рівні. Але представники радикального правого й лівого політичного спектру можуть наростити своє представництво в Бундестазі наступного року. Головне ж питання майбутнього Німеччини полягає в тому, чи вдасться старим політичним силам захистити свою електоральну нішу від атаки з лівого та правого флангів. І чи готові вони змінюватися, реагуючи на реальні запити виборців?
Останні опитування фіксують лідерство блоку ХДС/ХСС, за який готові проголосувати 31 % виборців. Друге місце — за «Альтернативою для Німеччини» з 18 %. Соціал-демократи мають близько 15 %, «Зелені» — 11 %. Рейтинг Альянсу Сари Вагенкнехт сягнув уже 9 %. Головна інтрига майбутніх виборів — наскільки зміняться політичні розклади до вересня 2025 року. Якщо партіям радикального спектра вдасться наростити свою електоральну підтримку, це може створити проблеми і для формування стабільної коаліції, і для продовження допомоги Україні.
Щоб уникнути такого сценарію, старим політичним партіям ФРН нарешті треба серйозно поставитися до проблем, які турбують велику частину німецького суспільства. Відмовитися від згубної політики мультикультуралізму, самовбивчої толерантності, потурання ісламізації та ігнорування питань злочинності. Інакше є ризик, що цим усім згодом займуться союзники Путіна.