Національна асамблея підтримала угоду про безпеку, яку в лютому було укладено між Україною та Францією.
Про це повідомив “Укрінформ”.
В результаті голосування 372 депутати проголосували "за", 99 – "проти".
Утримався 101 депутат, серед них найбільша опозиційна політична сила "Національне об’єднання" Ле Пен.
Сама Марін Ле Пен заявила, що її партія утримується винятково "на знак солідарності з Україною".
При цьому, вважає Ле Пен, положення угоди є "неприйнятними у військовому, фінансовому та промисловому плані". Ле Пен запропонувала "посадити за стіл переговорів гравців у цьому Вердені 21-го століття, який триває занадто довго".
Проти угоди виступили комуністи та ультраліві партії.
"Насамперед, голосування підтвердило високий рівень солідарності французького суспільства. По-друге, дебати дозволили чітко побачити, хто прикривається пацифістською або ж псевдопроукраїнською риторикою, але насправді дотримується проросійської позиції. Але головне, що рішення прийнято", – заявив Надзвичайний та Повноважний посол України у Франції Вадим Омельченко.
Також Омельченко зазначив, що під час дебатів у багатьох виступах було підтримано останні ініціативи президента Франції.
"Це передусім дає надію на збільшення та прискорення допомоги Франції у нашій боротьбі", – наголосив посол.
Голова МЗС Франції Стефан Сежурне перед голосування наголосив, що Україна хоче миру, а Росія – війни і повного підкорення України.
“Наша слабкість може дати зрозуміти, що ця мета може бути досягнута", – зауважив міністр.
Безпекові гарантії: чого прагне Україна
За дорученням Володимира Зеленського весною 2022-го була створена Міжнародну робочу групу з питань гарантій безпеки, яку очолили Андерс Фог Расмуссен і Андрій Єрмак. У вересні 2022 група презентувала Київський безпековий договір.
У липні 2023, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, президент Володимир Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. У цих документах пропишуть конкретні речі, яких Україні не вистачає, наприклад, ППО, авіації – і підписанти гарантій працюватимуть над тим, аби закрити ці потреби. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ орієнтований саме на "Велику сімку".
У липні країни Group of 7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО. Наступним кроком є укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Докладно про це – в матеріалі "Гарантії безпеки від G7. Реальний успіх України".
5 грудня у Києві представники ЄС та Міноборони визначили дев'ять пріорітетів довгострокових гарантій безпеки для України. Серед іншого, йдеться про співпрацю ЄС з українською оборонною промисловістю.
12 січня першу безпекову угоду Україна підписала з Великою Британією. Сторони уклали "Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії". Він діятиме десять років і може бути продовженим.
16 лютого Україна і Німеччина підписали угоду про гарантії безпеки.
16 лютого президенти України та Франції Володимир Зеленський та Емманюель Макрон підписали двосторонню угоду про безпекову співпрацю в межах рамкової декларації "Групи семи".