Німеччина оголосила новий пакет допомоги – на 1,1 млрд євро. Про це повідомив канцлер Олаф Шольц на брифінгу із президентом України. "Це 36 броньованих гаубиць і колісних гаубиць із запасів, 120 000 боєприпасів, дві системи Skynex і ракети для IRIS-T", – сказав він.
Загалом пакет допомоги включає:
— 18 гаубиць PzH 2000 (поставка у 2026 та 2027 роках);
— 18 дистанційно керованих гаубиць на шасі Boxer RCH 155 (поставки у 2025-2027, Україна, ймовірно, стане першим оператором цієї САУ);
— 120 тисяч боєприпасів калібру 122 мм (поставка у 2024-му);
— 2 системи ППО Skynex (поставка у 2025, Україна, ймовірно, стане першим оператором, про саму систему можна прочитати отут)
— 100 ракет для систем ППО IRIS-T SLS.
На цей рік країна заклала 1,7 млрд євро на підтримку Українці, а на наступні роки – ще 6 млрд. Загалом ФРН виділила чи надала зобов'язання виділити військової допомоги на 28 млрд євро.
Німеччина є другою за кількістю наданою підтримки українцям. Шольц сказав, що сьогодні його країна зробила ще один крок – підписала договір про безпекові гарантіЇ.
"Він встановлює, що Німеччина і далі буде підтримувати Україну, яка обороняється від російської агресіЇ", – пояснив канцлер.
Німеччина підтримуватиме Україну в розбудові сучасних Збройних сил, щоб запобігти будь-якій майбутній агресії Росії.
"Якщо Росія подумає про це в майбутньому, то в нас є детальні домовленості: дипломатичні, економічні і також військові – як ми допомагатимемо Україні. Угода є втіленням того про що домовилися держави Великої сімки в минулому році в Вільнюсі. Обіцянка, до якої долучилися вже більше 20 країн", – сказав Шольц.
Канцлер додав, що Німеччина є другою країною, яка саме підписала безпекові гарантії. Першою була Велика Британія. Після Німеччини підписати договір повинна Франція.
Також Німеччина допомагатиме в цивільній сфері: розбудові, розмінуванні.
Україна в обмін на гарантії зобов'язана продовжувати реформи, що приведуть до вступу до Євросоюзу.
Безпекові гарантії: чого прагне Україна
У липні 2023, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, президент Володимир Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. У цих документах пропишуть конкретні речі, яких Україні не вистачає, наприклад, ППО, авіації – і підписанти гарантій працюватимуть над тим, аби закрити ці потреби. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ орієнтований саме на "Велику сімку".
У липні країни Group of 7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО. Наступним кроком є укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Докладно про це – в матеріалі "Гарантії безпеки від G7. Реальний успіх України".
5 грудня у Києві представники ЄС та Міноборони визначили дев'ять пріорітетів довгострокових гарантій безпеки для України. Серед іншого, йдеться про співпрацю ЄС з українською оборонною промисловістю.
12 січня першу безпекову угоду Україна підписала з Великою Британією. Сторони уклали "Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії". Він діятиме десять років і може бути продовженим.