Зв'язки Росії з ХАМАС
Багато років терористична організація ХАМАС була бажаним гостем у Москві. Керівники ХАМАС, Ісмаїл Ханія, його заступники, Салех аль-Арурі та Муса Абу Марзук, регулярно зустрічалися з вищими посадовими особами Росії. У березні минулого року РФ також приймала делегацію терористичної організації «Ісламський Джихад».
27 жовтня делегація ХАМАС відвідала Москву та зустрілася з главою МЗС Лавровим і його заступником Богдановим. Під час візиту бойовики висловили подяку Путіну за довготермінову підтримку та закликали зупинити США та Ізраїль. Також вони повідомили, що знайдуть вісьмох заручників з російськими паспортами та звільнять їх (в обмін на зброю з РФ).
У Росії є попередній досвід боротьби з сунітським тероризмом. Захоплення заручників в театрі в Москві на спектаклі «Норд-Ост», теракт у школі в Беслані в 2004 році, що забрав життя 330 людей, підрив російського літака бойовиками ІДІЛ в Єгипті в 2015 році, внаслідок якого загинуло 224 пасажири – це далеко не повний перелік терористичних атак проти росіян.
Попри те, що Росія включила Аль-Каїду, ІДІЛ, Братів-мусульман та інші суннітські терористичні організації до свого офіційного списку терористичних структур, ХАМАС, який є філією Братів-мусульман, до цього списку не входить. Чому? По-перше, ХАМАС є проксі близького партнера Росії – Ірану. Оскільки відносини між Росією та Іраном поглибилися після їхньої спільної співпраці в Сирії та Україні, Росія готова робити більше для Ірану та його найманців. По-друге, Москва намагається протидіяти США та нівелювати їх позиції на Близькому Сході. Росія стверджує, що приймає делегації ХАМАС для досягнення миру всередині Палестини та щоби допомоги у врегулюванні конфлікту – стати альтернативним медіатором замість США.
ХАМАС визнав, що має доволі близькі зв'язки з Росією після атаки на Ізраїль. Її ватажки подякували Москві за її непохитну підтримку. Може здатися, що підтримка, яку надає РФ ХАМАС, є політичною, однак є ознаки того, що співпраця цих двох виходить далеко за межі звичайних заяв.
На політичному рівні усе зрозуміло. Після жахливих терористичних атак ХАМАСу представник МЗС Росії, Захарова, швидко оголосила: «Ми закликаємо сторони, палестинську та ізраїльську, негайно припинити вогонь, відмовитися від насильства, виявити необхідну стриманість і за участю міжнародного співтовариства створити переговорний процес з метою встановлення всеосяжного миру на Близькому Сході».
Ця заява свідчить, що російське керівництво втратило відчуття реальності, що воно намагається запобігти відповіді Ізраїлю і відмовляє йому у праві на самооборону, навіть не згадуючи при цьому звірства ХАМАС. Разом з тим сам Путін провів паралелі між блокадою Гази Ізраїлем та блокадою Ленінграда нацистською Німеччиною. Інші пов'язані з Кремлем особи розповсюджували антиізраїльські й антисемітські заяви. До цієї активності долучилися пропагандисти РФ.
Соловйов, відомий глашатай Кремля, звинуватив Ізраїль у веденні брутальної війни проти Гази, брехливо заявивши, що Росія не відключає електрику своєму ворогу.
Російські ЗМІ спотворили слова міністра оборони Ізраїлю Галанта про знищення ХАМАСу, розповсюдивши фейк про те, що військове керівництво Ізраїлю закликало до геноциду палестинців.
Пропагандисти з РИА Новости цитувала Рамзана Кадирова, який сказав: «Ізраїльський фашизм у своїй жорстокості щодо палестинців, ймовірно, гірший, ніж за часів Гітлера».
Водночас Москва зібрала позачергове засідання Ради Безпеки ООН із вимогою організувати гуманітарне перемир'я в Газі. Російський проєкт резолюції не пройшов, не набравши більшості. Росіяни не засудили ХАМАС і проігнорували його варварські звірства проти мирного населення. Це не є збалансованою та нейтральною позицією, про яку заявляє Росія. Це свідчить про ще одне погіршення двосторонніх відносин із Ізраїлем.
У цій токсичній обстановці тисячі людей в республіці Дагестан штурмували місцевий аеропорт і готелі, шукали, щоб убити ізраїльтян та євреїв, які, ймовірно, прибували до Дагестану 29 жовтня на прямому рейсі з Ізраїлю.
Новий антисемітський, антиамериканський та антиукраїнський контент з'являється щодня у російських ЗМІ. Частина – це антисемітські заклики, однак вагома частка направлена проти США. Росія атакує позиції американців на Близькому Сході, проводить паралелі між ситуацією в регіоні та Україною, щоби домогтися послаблення підтримки України у світі.
Водночас підтримка Росії виходить за межі політичних заяв. ХАМАС використовує зброю, вироблену в Росії, таку як автомат Калашнікова, РПГ та протитанкові ракети «Корнет». Ба більше, є інформація, що російські інструктори ЧВК «Вагнер» навчають терористів ХАМАСу та Хезболли. Нарешті, російські онлайн-криптоплатформи займалися переказом мільйонів доларів терористам, порушуючи санкції.
Інтереси Росії на Близькому Сході та відносини з Ізраїлем
Основним регіональним партнером Росії є Іран, з яким наявне широке співробітництво в економічній, безпековій та розвідувальній сферах. Їхні стосунки поглибилися під час тривалого конфлікту в Сирії, де вони підтримали режим Асада. У Сирії, діючи під парасолькою Росії, Іран зміг постачати зброю різним групам, включаючи бойовиків у Сирії та Хезболлу у Лівані. Нещодавно повідомлялося, що після виведення з ладу аеропортів у Алеппо та Дамаску іранська фактична армія (Корпус вартових Ісламської революції) почав використовувати російську авіабазу «Хмеймім» у Сирії для постачання озброєння терористам.
Після вторгнення Росії в Україну, Іран поспішив надати допомогу РФ, постачаючи їй безпілотники та зброю. У результаті Іран більше не є малозначущим гравцем і розглядається Москвою як рівноправний партнер, особливо на Близькому Сході. Відповідно, Росія не може відігравати конструктивну роль на північному кордоні Ізраїлю і виступає частиною нової «осі зла».
Геополітично Росія може виграти від конфлікту в Газі, відволікаючи світову увагу від України, паралельно допомагаючи відкрити для США другий фронт. У цьому контексті Хамас розглядається як засіб дестабілізації регіону. Крім того, можлива нестабільність на Близькому Сході може спричинити зростання цін на енергоносії, що було б вигідно для Росії, особливо перед зимовим сезоном. Водночас потенційна зміна політичного ландшафту на Близькому Сході після можливої нормалізації відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією може становити ризики для інтересів Росії в регіоні та знизити її вплив по відношенню до арабського світу. Саме тому Москві вигідно, щоби війна на Близькому Сході тривала, це б унеможливило укладання домовленостей між Ізраїлем та саудитами.
Від моменту входження Росії в Сирію в 2015 році, і навіть раніше, Ізраїль розглядав РФ як відповідальну державу, яка може використати свій вплив і не дати Ірану і режиму Асаду стати значною загрозою для Ізраїлю. Така політика іноді мала позитивний ефект. Встановлення гарячої лінії між російським командуванням у Сирії та ізраїльським ЦАХАЛ сприяло деескалації. Відносини двох держав також поглиблювалися. Одначе поточна позиція Росії свідчить, що інтереси двох держав більше не співпадають.
Навіть після вторгнення Росії в Україну ізраїльські політики дотримувалися застарілої ідеї, що Ізраїль має публічно не фокусуватися на цих діях РФ, щоби це не нашкодило національним інтересам Ізраїлю на його північному кордоні. Вважали, що Росії все ще можна довіряти у питанні стримування діяльності Ірану. Так само як Ізраїль мав ілюзії щодо ХАМАС, він не помітив, як кардинально змінилася політика влади в РФ. Зараз позиція Росії щодо ХАМАС має точно змінити ставлення ізраїльського керівництва до неї.
Що має робити Ізраїль?
З початком війни проти ХАМАС рівень антисемітизму в Росії стрімко зростає. Антисемітські висловлювання тепер це звичне явище в Росії чи то в традиційних ЗМІ, соціальних мережах чи офіційних заявах Кремля, зокрема і самого Путіна. Крім того, тепер через свою позицію Росія більше не може відігравати конструктивну роль у регіоні.
Ізраїль повинен переглянути свої основні концепції щодо ролі Росії в регіоні, її здатність впливати на Іран та його проксі відповідно до інтересів Ізраїлю, а також її можливість безпосередньо впливати на національну безпеку Ізраїлю. Після цього перегляду уряд Ізраїлю має вдатися до наполегливих жорстких дій.
Для початку, не повністю розриваючи відносини з Росією, Ізраїль має викликати російського посла і заявити про засудження підтримки РФ ХАМАС. МЗС Ізраїлю випустило лише невелику заяву після візиту делегації ХАМАС до Москви, де засудило запрошення і назвало це «актом підтримки тероризму та легітимізації звірств терористів ХАМАСу». Ізраїль закликав російський уряд негайно вигнати ХАМАС. Ця заява не засуджувала Росію і не торкалася її допомоги терористам.
По-друге, Ізраїль має запросити президента України Володимира Зеленського в рамках офіційного візиту, надавши можливість продемонструвати солідарність з Ізраїлем. Такий візит має сприяти початку дискусій щодо дослідження ізраїльських можливостей з посилення безпеки України за винятком поки що надання летальних систем. Разом з тим варто пам’ятати, що Ізраїль може запропонувати інші сучасні безпекові технології.
По-третє, Ізраїль не має допустити, щоб Росія відігравала будь-яку роль у подіях, що розвиваються, пов'язаних з війною, заручниками, безпекою регіону. Будь-яка участь буде пізніше використана Росією для дестабілізації Близького Сходу.
Ізраїль також повинен перенести відзначення дня перемоги над нацистською Німеччиною на 8 травня, як це роблять на Заході. Ізраїль зараз є однією з небагатьох західних країн разом з деякими балканськими державами, які відзначають день перемоги 9 травня. Це виходить за межі символічної церемонії та безпосередньо пов'язане з цинічними спробами Росії переписати історію та використовувати її як частину своєї психологічної війни проти України.
Ще одним кроком є перегляд чи принаймні утримання від реалізації угоди про кінематографічне співробітництво між Ізраїлем та РФ, оскільки це використовуватиметься Росією для створення пропаганди.
Зрештою, Ізраїль може переглянути політику безвізового режиму між двома країнами. Враховуючи значне зниження кількості російських туристів, які відвідують Ізраїль, з моменту російського вторгнення в Україну, може бути доцільним переглянути цю політику.
Ці кроки ефективно послужать національним інтересам Ізраїлю, і це надішле чіткий сигнал Заходу. Крім того, це може звільнити Ізраїль від концепції безпеки, що обмежує його дії на півночі через побоювання про можливу шкоду інтересам Росії.