У липні на саміті блоку НАТО у Вільнюсі затвердять “тисячі сторінок секретних військових планів”, які вперше з часів холодної війни детально описуватимуть, як альянс відповість на атаку Росії.
Про це пише Reuters.
Цей крок означає фундаментальну зміну – блок не бачив потреби розробляти широкомасштабні оборонні плани протягом десятиліть, вівши менші війни в Афганістані та Іраку та вважаючи, що пострадянська Росія більше не становить загрози для життя людей. Однак після повномасташбного вторгення Росії до України, Альянс хоче отримати план до того, як може спалахнути потенційний конфлікт з Москвою.
“Фундаментальна відмінність між кризовим управлінням та колективною обороною полягає в наступному: не ми, а наш супротивник визначає часові рамки. Ми повинні бути готові до того, що конфлікт може виникнути будь-коли”, − сказав високопосадовець НАТО, адмірал Роб Бауер.
У вужчих, регіональних планах Альянс дасть країнам вказівки щодо того, як модернізувати свої сили та матеріально-технічне забезпечення.
“Союзники точно знатимуть, які сили та можливості потрібні, зокрема, де, що і як розгортати”, − розповів очільник НАТО Єнс Столтенберг про секретні документи, які, як у часи холодної війни, призначатимуть певні війська для захисту певних регіонів.
Це формалізує процес, ініційований російською анексією Криму в 2014 році, що спонукало західних союзників вперше розгорнути бойові війська на сході під керівництвом Великобританії, Канади та Німеччини.
Організація Північноатлантичного договору з 1990 року розширилася приблизно на 1000 км на схід, її склад збільшився з приблизно 12 до 31 члена. Тільки вступ Фінляндії минулого місяця подвоїв кордон НАТО з Росією майже до 2500 км, змусивши застосувати гнучкіший підхід до розгортання сил, ніж у минулому, коли Німеччина вважалася головною зоною бою.
Крім того, альянс більше не готується вести великомасштабну ядерну війну проти Москви та її союзників, більшість із яких тепер є членами НАТО, зазначили у Верховному штабі союзних держав НАТО в Європі (SHAPE). “Ми не передбачаємо війни, подібної до холодної війни, коли союзні сили… будуть зазнавати ударів одночасно з великомасштабними атаками Варшавського договору”, − сказав історк Ян Хоуп, вказуючи швидше на регіональні конфлікти, які необхідно стримувати швидким розгортанням сил.
Водночас Інтернет, дрони, гіперзвукова зброя та швидкий потік інформації створюють нові виклики. “Хороша новина полягає в тому, що ми говоримо про прозорість поля бою. З усіма супутниками, з усією інформацією ми можемо побачити назрівання кризи. По Україні ми мали всі показники доволі зазделегідь”, − сказав генерал-лейтенант Юбер Коттеро, заступник начальника штабу SHAPE.
Проте радикально посилити готовність сил буде величезним завданням. У 2022 році НАТО погодилася привести у стан підвищеної бойової готовності 300 000 військовослужбовців проти 40 000 у минулому.
Прогалини у спроможності альянсу виробляти достатню кількість зброї та боєприпасів проявилися під час намагання не відставати від потреб України. НАТО також має оновити матеріально-технічне забезпечення, яким довго нехтували, необхідне для швидкого розгортання військ залізничним або автомобільним транспортом.
Необхідність фінансування регіональних планів є однією з причин, чому Столтенберг закликав лідерів підвищити цільовий показник військових витрат альянсу, що є ще однією темою, яка обговорюватиметься у Вільнюсі.
Посадовці НАТО підрахували, що на повну реалізацію планів знадобиться кілька років, хоча вони наголошують, що за потреби альянс може негайно розпочати бій.
Нагадаємо, Столтенберг очікує, що Альянс погодить “багаторічну програму” допомоги Україні в її прагненні приєднатися до організації, однак обговорювати членство Києва у НАТО без його перемоги у війні як суверенної нації сенсу немає.
Американська газета Washington Post написала, що зараз тривають перемовини членів НАТО щодо визначення наступних кроків на шляху приєднання України до Західного альянсу. Країни-члени намагаються подолати розбіжності щодо того, як швидко Київ має стати членом організації Північноатлантичного договору. Однак посадовці блоку заявили виданню, що, попри підтримку, члени досягли консенсусу − у липні Україна запрошення про приєднання до блоку не отримає.
Вчора парламент Естонії ухвалив заяву на підтримку вступу України до НАТО і закликав запланувати конкретні кроки щодо приєднання країни до альянсу у Вільнюсі.