Символічно, що зустріч скликано саме в Хіросімі – рідному місті голови японського уряду Фуміо Кішіди, яке першим у світі зазнало ядерного бомбардування з боку США у 1945 році. Вона відбувається в момент, коли Росія дискредитує режим нерозповсюдження і шантажує світ застосуванням ядерного озброєння. Сам Кішіда активно просуває концепцію глобального нуля, яка передбачає ліквідацію ядерного арсеналу, а минулого року вперше в історії японський премʼєр представив Hiroshima Action Plan – дорожню карту для скорочення ядерного потенціалу і ліквідації ризиків.
На саміті, як передбачається, обговорюватимуть кілька тем: російсько-українську війну, запровадження санкцій щодо країни-агресора та її союзників, а також питання економічної та гуманітарної допомоги Києву, заявив радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван. При цьому, як він зазначив, питання тотальної заборони експорту з Росії порушувати не будуть.
Намагання США розширити санкції та експортний контроль щодо Росії наштовхуються на протидію з боку деяких європейських країн, зокрема, негативно до цієї ініціативи поставився канцлер Німеччини Олаф Шольц. Салліван також заявив, що лідери, вірогідніше за все, обговорюватимуть не нові санкції проти РФ, а механізми дотримання вже запроваджених обмежень і боротьбу з ухиленням від них. Крім того, за його словами, йтиметься і про російські активи.
Очікується, що премʼєр-міністр Великобританії Ріші Сунак закличе лідерів посилити підтримку України. Цілком імовірно, йтиметься про надання нашій державі винищувачів F-16.
За попередніми даними, лідери G7 обговорять економічну та гуманітарну підтримку, а також відновлення України після завершення війни. Також пропозицію проведення міжнародного мирного саміту щодо України у відповідь на прохання президента Зеленського. До речі, український президент особисто візьме участь у засіданні G7 у неділю, 21 травня. Він, таким чином, зможе не лише поспілкуватися з лідерами Сімки і долучитися до обговорення питань посилення санкцій щодо РФ чи надання озброєння. Він зможе переговорити з керівниками держав, які ведуть справи, торгівлю з Росією та мають чималий вплив на Москву - в першу чергу йдеться про прем'єра Індії Моді та президента Бразилії Лулу.
Також очікується, що країни Сімки виступлять з єдиною позицією щодо неприпустимості територіальних претензій, які демонструє Китай щодо Тайваню, подальшого нарощення обороноспроможності КНР, що викликає занепокоєння, зокрема, в Токіо. Поза тим, видається, що лідери не мають єдиної чіткої позиції, як реагувати на дії Китаю, зокрема в Тайванській протоці. Нагадаємо, президент Франції Емманюель Макрон після квітневого візиту до Пекіна та зустрічі із Сі Цзіньпіном заявив, що Європа має будувати «стратегічну автономію» (від США) і не ставати частиною конфлікту навколо Тайваню. Макрон виступає за те, щоб ЄС не ставав «васалом» США, та залишає відкритим питання, що робити, якщо КНР зважиться на інтервенцію.
Водночас можна не сумніватися, що G7 засудить наміри Пекіна щодо потенційно силового вирішення тайванського питання, а також активну мілітаризацію Національно-визвольною армією Китаю акваторій Південно- та Східнокитайського морів. «Сьогоднішня Україна може стати Східною Азією завтра», – часто повторює прем’єр-міністр Кішіда, маючи на увазі, що неспровоковане вторгнення РФ до України може слугувати поганим прикладом для КНР.
Штучний інтелект – нова тема в порядку денному цьогорічної зустрічі. Група семи має напрацювати регулювання штучного інтелекту. Зазначають, що воно має «зберігати відкрите та сприятливе середовище» для розвитку технологій штучного інтелекту та базуватися на демократичних цінностях. Особливу увагу приділять популярності генеративних інструментів штучного інтелекту, таких як ChatGPT, чат-бот, розроблений за підтримки Microsoft Corp (MSFT. O) OpenAI. На тлі зростання популярності AI-технологій і сервісів на їхній основі, таких як ChatGPT, країни G7 вивчають способи припинення поширення дезінформації, порушення авторських прав тощо.
Паралельно в китайському місті Сіань (провінція Шеньсі, КНР) 18–19 травня триває саміт «Китай – Центральна Азія». Сі Цзіньпін приймає лідерів Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану в місті, яке було відправною точкою стародавнього Шовкового шляху. У Пекіні назвали захід «вкрай важливою віхою» на початку «нової ери співробітництва» КНР з країнами регіону. Ця зустріч відбувається не просто так: Пекін, з одного боку, поступово відбирає в Росії важелі контролю над регіоном, а з іншого – створює умови для безперебійних постачань енергоресурсів суходолом у разі відкритої конфронтації зі США та морської блокади.
