Якщо коротко, США і НАТО, як свідчить стаття El País, погодилися обговорити з Росією ряд її пропозицій, що стосуються розміщення ракет, нового договору про стратегічне озброєння, прозорості в навчаннях, перевірки окремо взятих військових об'єктів як на території окремих країн – членів Альянсу, так і на території самої Росії. І що буде саме так, від самого початку писав LB.ua.
Щодо України, якщо вірити тексту та вважати його аутентичним, США заявили, що готові обговорити з РФ взаємні зобов'язання обмежити розгортання наступальних ракетних систем і сил на території нашої держави. Але це рішення, як зазначили у Вашингтоні, може бути ухвалене лише під час консультацій з Україною. Оскільки американці та сили НАТО спочатку не планували розміщувати в нас бази, цей крок Сполучених Штатів і їхніх союзників можна сприйняти як надану Путіну опцію виходу з конфлікту зі збереженим лицем.
При цьому і США, і НАТО відмовилися від ідеї російського президента заблокувати для України можливість вступу в Альянс, узагалі від самого договору, де йшлося б про обмеження для нашої держави і про підрив безпеки в низці країн Східної Європи.
Водночас сама по собі заява Путіна під час переговорів з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном є досить виразною і показовою – вона підтверджує, що для глави Кремля найважливіше – це стримування України.
«НАТО має сказати Україні: «Ми хочемо забезпечити вашу безпеку, ми цінуємо її, ми поважаємо ваші прагнення, проте ми не можемо вас прийняти, тому що в нас є інші вже ухвалені міжнародні зобов'язання. Що тут незрозумілого чи навіть образливого для України?» – запитав Путін. Водночас він попросив гарантувати нашій країні таку безпеку, яка влаштувала б Росію.
Росія – це чітко дав зрозуміти глава МЗС РФ Лавров після нещодавніх телефонних переговорів з держсекретарем США Блінкеном – готова зараз рухатися дипломатичним шляхом. Але це не означає, що вона відчепиться від України, прибере від наших кордонів війська, не спробує дестабілізувати ситуацію так чи інакше, послабить тиск на різних треках, зокрема в «Нормандії».
У цій ситуації непокоїть інше – як змінюються заяви деяких наших західних союзників і партнерів.
Якщо раніше Німеччина та США нам надавали певні, у тому числі фінансові гарантії запуску «Північного потоку – 2», якщо раніше велися кулуарні розмови про продовження російського газового транзиту через територію України терміном на 10-15 років, то зараз ми чуємо приблизно таке: якщо Росія не нападе на Україну, то ми запустимо "ПП-2".
Дуже бентежить історія з Мінськими домовленостями. Вашингтон раніше підтримував Київ у його прагненні модернізувати чи видозмінити цей документ. Нині ж усі, зокрема й США, говорять про те, що тільки «Мінськ» й треба виконувати. При цьому ми знаємо позицію таких країн, як Німеччина, які сплять і бачать, щоб швидко вирішилося політичне питання Донбасу, аби забути про антиросійські санкції.
Секретар Ради безпеки і оборони Данілов в інтерв'ю Associated Press заявив, що виконання Мінських домовленостей призведе до руйнування України. Ба більше, він натякнув, що наші західні партнери тиснуть на нас якраз у цьому питанні.
«Якщо вони (західні країни. – LB.ua) наполягатимуть на виконанні Мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді, це буде дуже небезпечно для нашої країни, – сказав секретар РНБО. – Якщо суспільство не схвалить цих документів, це може призвести до дуже складної внутрішньої ситуації, і Росія на це розраховує».
Що ж, незабаром ми побачимо, чого хочуть від України і якою буде відповідь Києва. І, до речі, я не думаю, що вона сподобається багатьом. Водночас очевидно одне: Путін від нас не відчепиться, він і далі тиснутиме, граючи із Заходом у свою гру про гарантії безпеки. Хто кого переграє – невідомо, головне – щоб Україна не програла.