У колишній столиці Казахстану Алмати біля будівлі адміністрації, яка напередодні була захоплена озброєними протестувальниками, сталася інтенсивна перестрілка.
За інформацією російського агентства ТАСС, на площу прибули війська, які розпочали операцію із "зачистки" території від "призвідників заворушень". Через деякий час на БТР та вантажівках прибули близько 300 військових та оточили площу по периметру, витісняючи цивільних за оточення.
Усередині кільця почалася стрілянина, при цьому військові начебто стріляли у повітря.
Водночас офіційний представник міського департаменту поліції Салтанат Азірбек заявив, що під час штурму адміністративних будівель в Алмати та околицях було вбито десятки протестувальників. Їхні особи встановлюють.
Як повідомляє агентство "Интерфакс", поліція Алмати також підтвердила розграбування магазину зброї в місті.
Раніше очевидці розповідали, що автоматами озброєні не лише поліцейські та військові, а й протестувальники. У месенджерах та соціальних мережах викладаються відеоролики, на яких чітко чути автоматні черги.
ЗМІ з посиланням на пресслужбу міністерства внутрішніх справ раніше повідомили, що під час заворушень у Казахстані зазнали поранень 317 співробітників поліції та військовослужбовців Нацгвардії, 8 – загинули.
За даними МВС, зафіксовано випадки перешкоджання госпіталізації поранених.
Наразі, за даними відомства, органи внутрішніх справ вживають усіх необхідних заходів для недопущення зростання погрому.
"Низка підбурювачів та учасників заворушень, які порушили закони, притягуються до кримінальної та адміністративної відповідальності. МВС закликає мешканців не піддаватися на провокації та попереджає про відповідальність за протиправні дії", – додали в міністерстві.
Нагадаємо, протести в Казахстані спалахнули 2 січня на тлі підвищення після Нового року ціни на зріджений газ для автомобілів до 100-120 тенге (десь 6,3 грн) за літр. Мітинги з вимогою знизити ціни почалися в кількох населених пунктах на заході Казахстану, в тому числі у місті Жанаозен, де у 2011 році поліція застосувала вогнепальну зброю для розгону акції протесту.
Учасники акцій вимагали зниження вартості газу на АЗС удвічі, а також усунення дефіциту цього палива.
Протести за один день не припинилися і місцями тривали і вночі. Найбільший мітинг зібрався в Актау; за словами очевидців, вдень 3 січня там одночасно протестували кілька тисяч людей. Серед їхніх вимог з'явилися й політичні. Люди скандували "Уряд у відставку" та "Старий, іди", вимагаючи від Нурсултана Назарбаєва остаточно піти з політики.
4 січня в Актау відправили урядову комісію для "пошуку рішення проблеми в інтересах стабільності країни". Мітинги поширилися на інші населені пункти. В уряді Казахстану погодились розслідувати дії АЗС на предмет цінової змови. Ціну вирішили знизити до 50 тенге.
В Алмати увечері 4 січня трапилися сутички протестувальників і силовиків. Президент Токаєв оголосив у місті комендантську годину та надзвичайний стан. У результаті після масових зіткнень мітингарів із силовиками уряд Казахстану пішов у відставку.
Президент Казахстану також доручив ввести держрегулювання цін на соціально значимі товари, бензин і дизель. Також він запропонував мораторій на підвищення комунальних тарифів строком до 180 днів.
5 січня у МВС Казахстану повідомили, що під час масових протестів за порушення громадського порядку затримали понад 200 людей. Постраждали 95 співробітників органів внутрішніх справ, ушкоджено 37 службових автомобілів. Протести в містах Казахстану спалахнули з новою силою – мітингарі чинили спроби штурму і захоплення адміністративних будівель, зокрема акіматів – місцевих адміністрацій. Акімат Алмати захопили, він загорівся. Пожежа також трапилася в будівлі прокуратури і алматинської резиденції президента.
Паралельно з протестами по всій країні вимкнули Інтернет, були перебої з телефонним звʼязком. Казахстанські ЗМІ перестали відкриватися з-за кордону.
Протести не мають єдиного лідера. Лідер руху "Демократичний вибір" Мухтар Аблязов в ефірі "Настоящего времени" озвучив вимоги мітингарів. Серед економічних вимог – не лише знижена ціна на газ, а й двократне підняття зарплат, пенсій та інших виплат. Серед політичних – відхід першого президента Нурсултана Назарбаєва від політики, де він фактично лишається і при іншому президенті. Також вимагають зміни конституції і більшого розділення влади.
Токаєв виступив зі зверненням до народу, де повідомив, що замість Нурсултана Назарбаєва очолив Раду безпеки республіки, і заявив про намір "діяти максимально жорстко".
Протести не принипилися, і ввечері 5 січня на території всього Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану на тлі заворушень.
Також увечері Токаєв звернувся до держав-членів Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Таджикистан та Казахстан, з проханням про допомогу. ОДКБ ухвалила рішення направити "колективні миротворчі сили" до Казахстану.