ГоловнаСвіт

Лукашенко: радгосп без масок

Всебілоруські народні збори, оголошені Олександром Лукашенком у розпал протестів проти фальсифікації підсумків президентських виборів у країні, покликані були продемонструвати, як багато у Білорусі прихильників її «вічного» правителя, нагадати, що «простий народ» - зовсім не з тими, хто виходить на вулиці Мінська та інших білоруських міст, а з очільником держави. Але поки до зборів готувалися, виявилося, що ніякого сенсу в них просто немає.

Фото: EPA/UPG

За час підготовки масовий протест проти підсумків виборів президента Білорусі став такою самою сторінкою політичної історії, як і всі попередні протести проти підсумків виборів – хіба що зараз Лукашенку довелося відстоювати свою владу за допомогою куди більш запеклого застосування сили, та й протест явно набув загальнонародного характеру. Але не зміг при цьому вплинути на стійкість диктатури, яка із самого початку ґрунтувалася саме на силі, а не на народній підтримці. І в цьому, звичайно ж, головна особливість протесту 2020 року – те, що його учасники нарешті зрозуміли, що сила Лукашенка – у силовиках і підтримці з Кремля, а не в народній любові. І що мирний протест здатний, звичайно ж, пошарпати владі нерви, але аж ніяк не може призвести до відставки Лукашенка або хоча б до діалогу з опозицією.

Тому чергові Всебілоруські народні збори зовсім не виглядали спробою нагадати суспільству про «легітимність нелегітимного». Лукашенко був упевненим у собі, продемонстрував, що у відставку не збирається, ніяких змін у країні допускати не буде, ніякою владою зі зборами ділитися не збирається. І це при тому, що ще в грудні він називав Всебілоруські народні збори органом, якому готовий навіть – косметично, зрозуміла річ – передати якісь там свої повноваження. «Якщо ми знімаємо деякі обов'язки з президента, їх же треба кудись передавати. В уряд і парламент ці повноваження не годяться. Куди їх пересувати? Треба шукати такий орган. А в нас є Всебілоруські народні збори...»

Фото: EPA/UPG

Але тепер Лукашенко, схоже, про це просто забув. Ще одним доказом його впевненості у власних силах стало успішне повернення до гасел про суверенітет Білорусі – незважаючи на те, що білоруський диктатор у своїй війні із власним народом готовий стояти спина до спини з російським диктатором, ніякими повноваженнями він поступатися не має наміру і на користь Кремля.

Цікаво, що це фактично визнав і сам Володимир Путін, який під час зустрічі з головними редакторами російських медіа досить ухильно відповів на питання про російсько-білоруську інтеграцію і дав зрозуміти, що не буде ніякого «удосконалення» Союзної держави Росії і Білорусі.

Можна сказати, що Путін у своїх відносинах з Лукашенком опинився в парадоксальній політичній пастці. Він зобов'язаний підтримувати правителя сусідньої країни в його сутичці з народом, тому що повалення Лукашенка – навіть якщо на місце диктатора прийде проросійськи налаштований президент – стане небажаним прецедентом для самої Росії. З кремлівської точки зору, влада на пострадянському просторі може передаватися тільки «по-єльцинськи»: від правителя – спадкоємцю, від Єльцина – Путіну, від Назарбаєва – Токаєву і так далі. А участь у цьому процесі обуреного народу – це очевидний непорядок, ось чому Путіна завжди так дратували українські Майдани. Але після того як білоруський правитель захищає свою владу, він знову згадує про незалежність – не стільки білоруську, скільки власну й починає захищати її з подвоєною силою.

Фото: EPA/UPG

Що й відбувалося на Всебілоруських народних зборах, які перетворилися на безглуздий і непотрібний навіть самому Лукашенкові ритуал. Ритуал, що нагадує про те, що білоруський президент сприймає свою країну як великий радгосп, у якому він постійно наводить порядок на власний розсуд. Тільки після народних протестів і розуміння того, що більшість білорусів більше не підтримує Лукашенка і змушена поки що просто змиритися з грубою силою, яку режим кидає на громадян, це вже не просто той пересічний сірий пострадянський радгосп, яким Білорусь була всі лукашенківські роки.

Це озброєний до зубів радгосп без масок.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram