Ще 2018 року Україна передала до секретаріату Асоціації офіційний запит на приєднання до її головного документу, Договору про дружбу та співробітництво у Південно-Східній Азії. Дипломати нині інтенсивно просувають цю ідею, і я сподіваюсь, результат не забариться.
Торговельні зв’язки України та АСЕАН вже динамічно розвиваються. Наведу кілька фактів. Переконаний, вони здивують вас, як раніше здивували мене.
Чи знали ви, що кожне 100-те імпортоване до Малайзії яблуко – українське? Це справді багато. 2019 року на полиці малайзійських супермаркетів поїхали українські яблука та груші на загальну суму у понад мільйон дол. США.
Співпраця з АСЕАН не обмежується традиційним продовольчим експортом, до важливості якого ми ще повернемося у цій статті. Україна постачає також технології та продукти з високою доданою вартістю: від смарт-лічильників до літаків і космічних ракет.
Чи знали ви, наприклад, що Національна енергетична компанія Малайзії Tenaga Nasional Bhd планує до 2026 року встановити у малайзійських домогосподарствах 9,1 млн. (!) цифрових смарт-лічильників виробництва української компанії «НІК-Електрика»?
Чи про українську компанію «Біофарма», яка вже започаткувала стратегічну співпрацю з окремими країнами АСЕАН у сфері переробки плазми крові та виготовлення з неї фармацевтичної продукції. Українські фармацевти вже здійснюють експорт імуноглобуліну до Філіппін, вивчають можливості відкриття заводу з переробки плазми на території В’єтнаму та налагоджують співпрацю з флагманами фармацевтичної галузі Малайзії, компаніями «Pharmaniaga», «Duopharma» та «Zuellig Pharma».
Перспективи авіаційної та ракетобудівної галузі України у Південно-Східній Азії заслуговують на окрему увагу. На 53-му Паризькому авіасалоні у Ле-Бурже у червні 2019 року українське держпідприємство «Південмаш» та малайзійський Аерокосмічний консорціум «TIJUAN-Galaxy» підписали меморандум про співробітництво. Наші фахівці планують узяти участь у розробці та експлуатації в Малайзії ракетно-космічної системи з авіаційним типом старту для орбітальних пусків мікро- та нано-супутників.
А у грудні 2019 року українське держпідприємство «Антонов» та малайзійський Орган імплементації проєкту «Північний коридор» домовилися про реалізацію програми будівництва національного літака. Ця стратегічна співпраця здатна вивести нові розробки «Антонова» на ринок держав Південно-Східної Азії.
Азійські країни відомі масштабом своїх проєктів. Українські компанії можуть заробляти непогані гроші, беручи у них участь.
Наприклад, минулоріч Індонезія запустила масштабний проєкт: Президент країни запропонував парламенту план перенесення столиці з Джакарти (о. Ява) на сусідній острів Калімантан. Роботи мають початися у 2021 році. За попередніми підрахунками, Індонезія витратить на переїзд столиці близько 33 млрд. дол. США на умовах співфінансування державного та приватного сектору. Цей концепт несе великі можливості для залучення українських будівельних, логістичних та конструкторських субпідрядників.
АСЕАН також є цікавою Україні з огляду на утвердження нашої держави у ролі гаранта світової продовольчої безпеки.
За прогнозами авторитетних фахівців, найближчі 10-15 років саме ринки країн Південно-Східної Азії будуть формувати додатковий попит на продукти харчування. Зійшлися два фактори: високі темпи економічного зростання АСЕАН та чисельність населення регіону у понад 650 млн. осіб.
Я впевнений, що українські виробники аграрної продукції можуть позмагатися за цей ринок та стати гарантами продовольчої безпеки у цьому регіоні. До речі, окремі українські компанії вже крок за кроком виходять на ринки країн АСЕАН на взаємовигідних умовах.
Чи знали Ви, що у 2019 році Україна була найбільшим постачальником зернових до Таїланду, випередивши таких світових гравців, як США, Канаду чи Австралію? Кожна 3-тя тонна зернових, які імпортував Таїланд, виросла на українських ланах.
Цьогоріч МЗС допомогло відкрити суттєві додаткові можливості на ринку Республіки Сінгапур для українських виробників термічно оброблених продуктів з м’яса птиці, свинини і столових яєць.
Індонезія, найбільша мусульманська держава світу з населенням у 270 млн. людей, нині посідає перше місце у Південно-Східній Азії за обсягами торгівлі з Україною. У 2019 році вони перевищили 1,03 млрд. дол. США. Індонезія є найбільшим імпортером української пшениці в регіоні, придбавши 2,6 млн. т. за липень-грудень 2019-2020 маркетингового року.
Аби збільшити торгівлю з регіоном, просувати Україну у ролі гаранта світової продовольчої безпеки та створювати нові можливості для українських компаній, МЗС домовилося про проведення 15 вересня першої онлайн-конференції українського та малайзійського бізнесу за участі близько трьохсот компаній. Вона буде присвячена саме харчовій промисловості та аграрним технологіям. Участь візьмуть компанії-члени Ради експортерів та інвесторів при МЗС України та малайзійські бізнес-кола, які входять до організації Matrade. Це національне агентство з промоції торгівлі Малайзії, ключовий орган, який спеціалізується на просуванні експорту та відкритті зовнішніх ринків.
В онлайн-конференції візьмуть участь головний виконавчий директор Matrade Ван Латіф Ван Муса з малазійського боку і керівництво РЕІ та МЗС з українського. Компанії презентують ринки своїх країн, обговорять потенціал співпраці та налагодять прямі контакти.
МЗС стимулює збільшення обсягів торгівлі та інвестицій як на міжурядовому рівні, так і на рівні прямого діалогу бізнесів, створюючи майданчики для їхнього спілкування. Уряди України та Королівства Таїланд планують провести у листопаді цього року перше засідання міжурядової Спільної комісії з питань торгівлі та українсько-тайський бізнес-форум на її полях.
Україна вже стала ключовим постачальником бронетехніки для Збройних Сил Королівства Таїланд. За попередні 12 років країни виконали угод та контрактів у сфері військово-технічного співробітництва на загальну суму понад 500 мільйонів доларів США. Зокрема, Україна поставила до Королівства Таїланд понад 200 БТР-3Е1 та 49 танків “ОПЛОТ”. Українці та тайці спільно розробили і виготовили в Таїланді командно-штабу машину БТР-3Е1КШ. У листопаді минулого року віце-прем’єр-міністр Таїланду Правіт Вонгсуван урочисто презентував стенд із нею на відкритті найбільшої в регіоні оборонної виставки «Defense & Security 2019».
Підтримка вітчизняних експортерів передбачає також формування сприятливих торговельних режимів. Україна планує переговори з рядом країн регіону, серед яких В’єтнам та Індонезія, щодо укладення двосторонніх угод про режим преференційної торгівлі, які передбачають поступове усунення технічних бар’єрів у торгівлі, гармонізацію митних процедур, тарифну лібералізацію тощо.
Наступний етап – створення зон вільної торгівлі. Це дасть можливість не лише збільшити обсяги та розширити номенклатуру українського експорту, а й забезпечити найсприятливіші умови для розвитку співробітництва в інвестиційній сфері.
Водночас вихід української продукції на нові ринки Південно-Східної Азії вимагає сучасних та гнучких підходів. Зокрема, максимального врахування специфіки культурних і релігійних особливостей споживачів. У цих чутливих питаннях посольства України будуть допомагати вітчизняним товаровиробникам, консультувати їх, забезпечувати результативний політико-дипломатичний супровід експортних контрактів.
Я бачу, що вітчизняний бізнес дедалі активніше шукає власну нішу на ринку країн АСЕАН, і можу лише вітати цю ініціативність. Як кажуть на Сході: «Той, хто зрушив гору, починав з перенесення з місця на місце маленьких камінчиків». За підтримки Ради експортерів та інвесторів і всієї дипломатичної системи, конкурентоздатні українські виробники та представники продовольчих асоціацій будуть надалі камінчик за камінчиком і крок за кроком поглиблювати економічне партнерство з АСЕАН, виводячи його на принципово новий рівень.
І тоді задекларована мною амбітна мета щодо доведення товарообігу з країнами АСЕАН до рівня 5 млрд дол. США стане цілком реалістичною.
Зусилля дипломатів з просування українського експорту у світі спрямовані навіть не стільки на допомогу самим експортерам, скільки на допомогу українській економіці в цілому та підвищення добробуту українських громадян. Саме вони відчують вигоду від відкриття нових ринків. Адже гроші від експорту повертаються в українську економіку, збільшують податкові надходження в бюджет, створюють нові робочі місця. Зміни на краще відчують і ті, хто безпосередньо працює на підприємствах українських експортерів.