Щось змінилося високо в атмосфері
Океан нагрівається й поглинає вуглекислий газ, а льодовики безперервно тануть. 2015–2025 роки були найспекотнішим періодом за всю історію спостережень. 2025 рік десь на другому чи третьому місці в топі спекотних — на 1,43 °C вище за середній показник 1850–1900 років. Про це розповідає Всесвітня метеорологічна організація у звіті «Стан глобального клімату».
Організація вважає, що глобальні температури у 2026–2029 роках залишатимуться рекордно високими. Ймовірність того, що мінімум один рік з них стане найспекотнішим за всю історію спостережень — 80 %. Навряд чи 2026-й випаде з тенденції.
До того ж незабаром може стартувати фаза Ель-Ніньйо. Це кліматичний феномен аномального підвищення температури поверхневих вод у тропічній частині Тихого океану на 5–9 °C, що виникає раз на 2–7 років і може тривати до року. У цей період на Землі фіксують хвилі спеки, повені, посухи тощо.
Саме про зв’язок Ель-Ніньйо з високими температурами говорила синоптикиня Укргідрометеоцентру Наталія Птуха. Її слова підхопили медіа й поширили як прогноз «аномальної спекотного літа». Насправді поки що ймовірність Ель Ніньйо — близько 40%, кажуть у гідрометеоцентрі: «Це не прогноз погоди, а глобальний кліматичний сигнал».
А тенденції на +40 не вказують. Погодні умови склалися виняткові порівняно з попередніми роками: відбуваються серйозні зміни в великомасштабній атмосферній циркуляції (переносить тепло і вологу, визначаючи клімат регіонів, проявляється через циклони й антициклони), говорить Вазіра Мартазінова, професорка Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України (відділ фізики атмосфери).
«Йдеться про взаємодію океану і атмосфери — загальної системи. І вона цього року (складно точно сказати, в зв’язку з чим) — змінила свій “настрій”», — говорить вона.
Нещодавно відбулося раптове стратосферне потепління (значне і різке підвищення температури у стратосфері, що порушує звичну циркуляцію повітря). Циркумполярний вихор, що на висоті 16+ кілометрів обертається навколо полюса із заходу на схід і відокремлює холодне полярне повітря від помірних широт, цього року розділився на дві частини. «І одна з них закрила нашу територію, за рахунок чого могла змінитись великомасштабна атмосферна циркуляція», — міркує Мартазінова.
А вона формує атмосферну циркуляцію регіональну — систему повітряних течій, що формується над материком чи країною і визначає клімат і погоду. Саме її зміни спричиняють катаклізми. Чому саме відбуваються зараз глобальні зміни в атмосфері, міг би відповісти ґрунтовний дослідницький проєкт. Та його в Україні ніхто й не планував, каже професорка. Вчені лише бачать, що над нами зараз — геть не ті циркуляційні процеси, що ще років зо два тому. І поки вони не змінились знову, орієнтуються на погодні умови, які спостерігалися протягом попередніх півтора року.
Чи вплине безпосередньо на Україну Ель Ніньйо
Ймовірність, що стартує нова фаза Ель Ніньйо з усіма його наслідками для клімату, дійсно досить висока. Але нам, українцям, не зовсім правильно орієнтуватися на це явище, пояснює Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології (Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України), кандидатка географічних наук. Цей процес відбувається в екваторіальних широтах Тихого океану, надто далеко від нас і дуже впливає на американський континент, Австралію, східну частину Євразії, що близька до узбережжя Тихого океану. А для Європи цей зв’язок значно слабший, для України — й поготів. «Прямого зв’язку між коливаннями температури поверхні Тихого океану в його центральній і східній екваторіальній частині з погодою в Україні немає», — йдеться й у заяві УкрГМЦ.
«На нас більше впливає те, що відбувається в Атлантиці, в північних широтах, Північно-Льодовитому океані, — пояснює експертка з метеорології та кліматології. — Як саме ці процеси пов’язані з Ель-Ніньйо, мене теж цікавить, але щоб це з’ясувати, треба проводити фундаментальні дослідження».
А їм останнім часом в Україні приділяють мало уваги, нарікає Віра Балабух. Фінансуються здебільшого прикладні дослідження, завдяки яким можна швидко отримати економічний ефект. Глибокого ж розуміння атмосферних процесів, що змінюються, бракує. І, наприклад, вчені бачать, що темпи підвищення середньої за рік температури в Україні втричі вищі, ніж зростання глобальної температури, а чому — тільки гадають. «Це важливо розуміти, бо процес створює ризики для різних галузей», — говорить Віра Балабух.
Україні потрібна безшовна система прогнозування
Україна дещо відстала в сфері прогнозування погоди. Зараз короткострокові, середньострокові, місячні, сезонні, кліматичні прогнози використовують різні методи, чисельні моделі прогнозування і часто не стикуються між собою. В системі є розриви: немає офіційних прогнозів на другий, третій, четвертий тижні, на рік і 5–10 років наперед. «Всесвітня метеорологічна організація визначає в своїй Стратегії до 2030 року, що дуже важливо створити “безшовну” систему прогнозування. Таку, що дозволяла б побудувати ланцюжок від прогнозування погоди на дві години і аж до століття наперед», — пояснює кліматологиня. Різні моделі у «безшовній» системі мають узгоджуватися. Бо зараз усі ці моделі враховують різні процеси, і в прогнозах на п’ять днів і на місяць можуть бути розбіжності.
У прогнозі на п’ять діб враховані процеси в атмосфері на планеті. У місячному — здебільшого вплив океану. Яка ситуація буде на середину століття, залежить від людської діяльності і, оцінюючи концентрацію парникових газів, можна обчислити температурні зміни. Перед вченими завдання — узгодити розрахунки і розробити методи і моделі, щоб розраховувати погоду на два-три тижні і кілька років наперед та дізнатися, що її визначає.
«У багатьох країнах світу зараз проводять відповідні дослідження і вже є перші результати», — розповідає Балабух. Географічні особливості кожної країни впливають на циркуляцію атмосфери. В Україні такий вплив створюють Карпати, моря, великі рівнини. Та досліджень циркуляційних процесів, які впливають на погоду протягом двох-трьох тижнів і кількох років, у нас не проводять. «В усьому світі напрям розвивається, а Україна — осторонь», — каже кандидатка географічних наук. Хоча кліматичні прогнози на 5–10 років наперед визначали б стратегію розвитку енергетики і економіки.
Як війна впливає на погоду
Вплив воєнних дій на клімат досліджують у ГО «Центр екологічних ініціатив “Екодія”» за підтримки Міністерства довкілля та природних ресурсів України. Вибухи, обстріли, навіть знешкодження бойових частин, що не спрацювали, впливають і місцево, забруднюючи навколишнє середовище, і на клімат — через посилені викиди парникових газів. «Працюємо з групою дослідників — кліматологів, географів, математиків, щоб вимірювати викиди, спричинених воєнними діями, — пояснює кліматологиня «Екодії» Анастасія Івашина. — За чотири роки додатково в атмосферу потрапило 311 млн тонн газів, це еквівалентно половині річних викидів Німеччини». Або річним викидам цілої Франції, каже Ірина Ставчук, координаторка програми European Climate Foundation. Для порівняння: глобально у 2024 році було викинуто 37 млрд тонн.
«Воєнні» викиди додаються до мільярдів тонн загальносвітових і до природного шару парникових газів, посилюють парниковий ефект і пришвидшують глобальні зміни клімату. «Ці викиди не впливають на зміни винятково в Україні, мають вплив загалом на планеті. Це проявляється аномальними погодними явищами, різкими коливаннями температур тощо», — пояснює Ставчук.
Складно прив’язати конкретний обстріл до певного природного катаклізму, але це не значить, що він минає безслідно, каже Анастасія Івашина. А вплив на клімат через руйнування екосистем (найперше — пожежі) — колосальний. Висушуються водойми, зникає тваринний світ, насадження. Протягом 2025 року, наприклад, палали 1,4 млн га лісів. «Зникає рослинність, яка вбирає парникові гази і регулює клімат. Виміряти рівень дестабілізації складно, але її негативний вплив очевидний», — говорить вона. Поки стоїть ліс — це бар’єр для вітру і поглинач газів, пилу. Виникає пустка — з нею приходять пилові бурі тощо. Наслідки втрати Каховського водосховища, лісів та лісосмуг в зоні бойових дій ще треба детально дослідити, говорить Віра Балабух.
«Збір і аналіз даних про вплив війни на клімат важливий, бо це один з екологічних наслідків агресії, за який Україна, теоретично, може вимагати в майбутньому від РФ компенсацію», — пояснює Ірина Ставчук. Міжнародне законодавство у сфері отримання виплат за завдану екологічну шкоду, по правді, не дуже розвинене. Але українські експерти спільно з міжнародними колегами вже займаються розробкою, по суті, нових процедур.
Дощів — достатньо, спека — в окремі дні
Доки великомасштабна атмосферна циркуляція не змінилась знов, у нинішніх прогнозах варто орієнтуватися радше на літо 2025-го, а не на попередні спекотні й задушливі, вважає доктор фізико-математичних наук Вазіра Мартазінова. «Стійких спекотних процесів, які спостерігалися ще два роки тому у липні-серпні, я не очікую», — говорить Мартазінова. Окремі дні, звісно, будуть спекотні, але тривало висока температура не триматиметься і загалом літо буде дуже схоже на минулорічне.
«Минулого року дощів вже було більше, ніж у 2024-му, і цього року теж розраховуємо, що їх буде немало. Бо виняткові атмосферні процеси тривають вже півтора роки і поки не закінчуються», — прогнозує експертка з геофізики.
Літо, за розрахунками Європейського центру середньотермінових прогнозів та Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, в Україні очікується теплим, середня за сезон температура повітря — ймовірно, на 1-2°C вище норми, найпомітніші аномалії ймовірні в північно-східних областях, розповідає Віра Балабух. Дуже ймовірно, що кількість опадів за сезон буде в межах кліматичної норми і лише на північному сході відчують дефіцит. «Але таку аномалію (+1–2 градуси) дають практично щороку, а насправді вона може бути значно вищою. Це поміркований розрахунок, часто дуже занижений», — зауважує вона.
Якщо якийсь довгостроковий прогноз має невелику ймовірність, це ще не значить, що такої аномалії не буде взагалі. Так, усі прогнози свідчили, що зима 2025-2026 буде теплою (30–40%), а ймовірність великих морозів становила усього 10–30%. «Для Закарпаття і південних областей прогноз аномального тепла справдився, але ж у північних спрацювала 10–30%-ва ймовірність», — наводить приклад Віра Балабух.
Прогнози оновлюються на початку кожного місяця, бо надходить свіжа інформація світових прогностичних центрів, попереджає вона. Тож прогноз на літо, зроблений у квітні і у травні, може суттєво відрізнятися.