НОВІ ПАКЕТИ ДОПОМОГИ
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що в березні Україна отримає від Євросоюзу 3,5 млрд євро допомоги.
За її словами, Євросоюз і держави-члени підтримали Україну на суму 134 млрд євро. Це більше, ніж надав будь-хто інший. «Завдяки нашому інструменту Ukraine Facility та кредиту Великої сімки ми закрили дефіцит бюджету України на весь 2025 рік», — наголосила Урсула фон дер Ляєн. Вона також зазначила, що потрібно прискорити невідкладне постачання зброї та боєприпасів і це буде «в центрі діяльності» Єврокомісії найближчими тижнями.
Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив, що Канада надасть Україні ще 25 бойових машин піхоти LAV III.
Українські війська пройдуть підготовку на цих машинах у Німеччині. Окрім ББМ, Канада надасть системи посадки літаків F-16.
«Також ми надамо чотири авіаційні тренажери F-16 <...> у найближчі місяці. Це на додачу до мільйонів додаткових боєприпасів, аптечок першої допомоги та спорядження», — сказав Трюдо.
Канада також надасть першу частину допомоги — 5 млн доларів — з надходжень від заморожених російських активів. Україна отримає і грант на підтримку енергетичної безпеки.
За словами прем'єр-міністра Іспанії Педро Санчеса, його країна впродовж року забезпечить новий пакет військової допомоги на 1 млрд євро.
Іспанія долучатиметься до відновлення України, створюватиме нові структури й заохочуватиме до участі свої компанії.
Педро Санчес також висловився за якомога швидше приєднання України до Євросоюзу, що, на його думку, стане для українців важливою перемогою.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що у 2025 році його країна надасть Україні 1 мільярд євро на гуманітарні й цивільні потреби.
Допомога буде розподілена за напрямками: енергетична безпека й енергопостачання, включно з ядерною безпекою та закупівлею газу; гуманітарна допомога; оперативна підтримка та реабілітація; розвиток бізнесу та приватного сектору; громадянське суспільство.
Також виділено 4 млн євро фінансових гарантій.
«Я почув ваш запит про підтримку у сфері енергетики, про що ви говорили мені кілька днів тому. Буде 300 млн євро — пакет стосовно запиту підтримки енергетики», — також зазначив норвезький прем'єр.
А голова Європейської ради Антоніу Кошта в інтерв’ю Суспільному зауважив, що країни Європейського Союзу не вимагатимуть від України природних ресурсів в обмін на допомогу.
«Упродовж останніх трьох років Європейський Союз був великим донором України, і ми робимо це для України, для українців, а також для європейської безпеки, і ми не повертаємо собі нічого з природних ресурсів в Україні», — наголосив Кошта.
КРОКИ ДО ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ
Президент України Володимир Зеленський на пресконференції за підсумками засідання висловив сподівання, що війна в Україні завершиться до кінця цього року.
Він також наголосив, що агресор може повернутися в будь-який момент, тому дуже важливо зміцнювати безпеку.
«Вони не повернуться, якщо ми повернемо їх на їхнє місце, на їхню територію і якщо Україна буде в ЄС та НАТО в найближчому майбутньому. Вони не повернуться, якщо в нас будуть міцна армія, Альянс і єдність», — сказав президент.
Зеленський також наголосив, що Україна готова до обміну всіх на всіх полонених і Росія має відпустити українців, які перебувають у полоні не лише з 2022 року, а й з 2014-го.
Завершення війни, на його думку, має починатися з кроків, «що відновлюють довіру до самої ситуації, бо довіри до Росії немає».
«І зараз таким кроком може стати звільнення полонених — тисяч, саме тисяч людей, які утримуються в Росії. І частина з них не тільки з 22 року, а значно раніше, ще з 14 року. Росія повинна відпустити українців. Україна готова до обміну всіх на всіх, і це справедливий варіант», — сказав Зеленський.
Щодо ймовірних перемовин, то Володимир Зеленський переконаний, що Україна має бути за столом перемовин разом з Європою.
«Стратегічною мішенню Росії є саме Європа, європейський спосіб життя, а отже, безпека й доля Європи не може визначатися без Європи... Україна, Європа разом з Америкою — ми маємо бути за столом перемовин навпроти Росії, щоб необхідність миру не була знову заговорена обіцянками про нормалізацію, перезагрузку чи замирення», — сказав він.
На думку президента Фінляндії Александра Стубба, Європа має сформувати конкретний план і стратегію, щоб брати участь у переговорах з Росією щодо закінчення війни в Україні.
«На мою думку, такий план або хоча б драфтова версія плану має бути з трьох фаз. Це попередня фаза до переговорів. Ми зараз на цій стадії, і тут треба думати про те, як більше тиснути на Росію, і фактично як підтримувати краще Україну, які домовленості про безпеку можуть бути», — зазначив пан Стубб.
Другою фазою, за його словами, має стати припинення вогню. Саме на цьому етапі слід розглянути модальності і план переговорів.
«І третя фаза — це вже мир. Отут ви говорите про основні питання територіальні, і отут ви говорите про фактичну компенсацію, справедливість, про яку говорив президент Зеленський раніше. Тож ми в Європі маємо зібратися разом і діяти разом, а для цього має бути план для американців. Якщо ви не показуєте план американцям, то ви не будете долучені до перемовин — а зараз перемовини відбуваються без нас, без жодного плану, стратегії. І саме тому, на мою думку, ця зустріч надзвичайно важлива, і наступні два тижні також дуже важливі для майбутньої безпеки Європи», — підкреслив президент Фінляндії.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що рано говорити про послаблення або зняття антиросійських санкцій, допоки триває її агресія проти України.
«Якщо Росія продемонструє фактами своє справжнє бажання миру, тоді можна буде говорити про зняття санкцій. Спочатку ми маємо бачити справжнє прагнення РФ до миру. Наразі немає довготривалої угоди про мир. Тому ще зарано говорити про потенційне зняття санкцій», — сказала очільниця Єврокомісії.
Президент Литви Гітанас Наусєда запропонував надати Україні членство в Європейському Союзі з 1 січня 2030 року, а розпочати переговори впродовж кількох тижнів.
На підсумковій зустрічі з представниками медіа пан Наусєда наголосив, що Україна показує значні результати в підготовці до початку переговорів про вступ до Європейського Союзу, і підтвердив, що вважає 2030 рік реалістичним терміном вступу.
«Ви знаєте, тут питання політичних зобов'язань. Якщо ми говоримо про членство в НАТО, то тут ми розуміємо, що не все в наших руках. Тут рішення залежить від рішень інших союзників. Але членство України в Європейському Союзі в руках членів Європейського Союзу і, звичайно, в руках України. І українці зараз виконують неперевершену роботу, навіть за таких дуже складних обставин. Тож я справді сподіваюся, що це реалістична дата. Амбітна, але реалістична», — сказав президент Литви.
Водночас президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна може стати членом Євросоюзу навіть раніше від 2030 року, якщо продовжить реформи з нинішньою швидкістю та якістю.
