Монголія повинна заборонити в'їзд президенту Росії Володимиру Путіну або заарештувати його, якщо він в'їде в країну 3 вересня. Про це заявила старший радник з питань міжнародного правосуддя правозахисної організації Human Rights Watch Марія Олена Віньолі.
Президента Путіна розшукує Міжнародний кримінальний суд (МКС) з 17 березня 2023 року, коли судді видали ордери на арешт проти нього та його уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової за через незаконну депортацію дітей з окупованих територій України.
“Монголія порушить свої міжнародні зобов’язання як члена МКС, якщо дозволить відвідати її російському президенту Володимиру Путіну, не заарештувавши його. Приймання Путіна, що ховається від МКС, було б не тільки образою для багатьох жертв злочинів російських військ, але й підірвало б важливий принцип, що ніхто, попри свою могутність, не стоїть вище закону”, ‒ додала Віньолі.
Монголія стала членом МКС у 2003 році. Згідно з установчим договором суду, Монголія зобов’язана співпрацювати з судом, зокрема шляхом арешту та видачі будь-яких підозрюваних, які потрапляють на її територію. Не маючи власної поліції, МКС повинен покладатися на допомогу держав і міжнародної спільноти в арештах.
Якщо Путін відвідає Монголію, це буде перший випадок, коли країна-член МКС прийматиме його після того, як суд видав на нього ордер. У серпні 2023 року Путін мав відвідати щорічний саміт лідерів БРІКС – групи держав, до якої входять як Південна Африка, так і Росія – в Йоганнесбурзі, але його візит зрештою скасували через тиск з боку громадянського суспільства та рішення південноафриканського суду, яке підтвердило зобов'язання ПАР виконати ордер.
У Human Rights Watch заявили, що всі члени МКС повинні наслідувати приклад Південної Африки та виконувати свої зобов’язання згідно з угодою суду.
"Коли Путін планував відвідати саміт БРІКС у Південній Африці минулого року, Південна Африка зіткнулася з тим самим вибором, що й Монголія, але дала зрозуміти, що визнає свої зобов'язання заарештувати його, і зрештою він залишився вдома. У влади Монголії тепер є шанс продемонструвати на конкретних умовах свою прихильність до правосуддя за міжнародні злочини, відмовивши Путіну у в'їзді або заарештувавши його, якщо він в'їде в країну”, ‒ каже Віньолі.
Дозвіл на візит Путіна також означатиме відмову від підтримки Монголією МКС. 15 червня Монголія приєдналася до заяви 94 країн-членів суду, які заявили про свою “непохитну підтримку” МКС на тлі зростання кількості погроз щодо суду та його посадових осіб. У заяві також закликали всіх членів “забезпечити повну співпрацю з Судом для виконання ним свого важливого мандату щодо забезпечення рівного правосуддя для всіх жертв геноциду, воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину агресії, тяжких злочинів, які загрожують миру, безпеки та добробуту світу”.
У 2023 році Монголія також висунула одного зі своїх суддів Верховного суду, суддю Ерденебалсурена Дамдіна, до лав МКС. Унаслідок він був обраний першим монгольським суддею Міжнародного кримінального суду.
Окрім того, разом із примусовою депортацією українських цивільних осіб до Росії, включно з дітьми, Human Rights Watch задокументувала численні порушення з боку російських військ після їхнього повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році, які слід розслідувати як потенційні воєєних злочини. До них належать незаконні напади на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру; невибіркові атаки, включаючи широке використання забороненої зброї, такої як касетні боєприпаси; а також свавільне затримання, тортури та незасуджені страти цивільних осіб і українських військових, які намагалися здатися.
Розслідування суду наразі призвели до видачі ордерів на арешт шести осіб за звинуваченням у військових злочинах та злочинах проти людяності.
- Комітет Верховної Ради з питань зовнішньої політики звернувся до Великого Державного Хуралу Монголії ‒ законодавчого органу країни зі закликом, аби влада виконала обов'язковий міжнародний ордер на арешт та передала Путіна до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
- Раніше передати Путіна до Міжнародного кримінального суду в Гаазі владу Монголії просило українське МЗС.
- Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомив, що Путін отримав запевнення, що під час візиту до Монголії у вересні його не заарештують за воєнні злочини за ордером Міжнародного кримінального суду.
- Президент РФ має прибути до Монголії 3 вересня на святкування "спільної перемоги радянських та монгольських військових над японцями".
- Проте раніше російський лідер не ризикував зробити такий візит. Він пропустив минулорічний саміт у Південній Африці лідерів групи БРІКС, до якої також входять Китай, Бразилія та Індія, після того, як Кейптаун дав зрозуміти, що їй доведеться виконувати ордер МКС як держави-члена.
- Путін також вирішив не їхати на саміт “Групи двадцяти” (G20) минулого року в Індію, хоча Нью-Делі не є членом МКС. Бразилія запросила Путіна на саміт G-20, який вона прийматиме в листопаді. Водночас президент Луїс Інасіо Лула да Сілва заявив, що рішення про арешт російського диктатора має ухвалити судова влада.