Після Stand up for Ukraine
Третього травня 2022 року Мінфін опублікував інфографіку з надходженнями до держбюджету після 24 лютого 2022 року. Від МВФ, Світового банку, ЄС та ЄІБ сумарно одержано більш ніж 3,8 мільярда доларів. Ще понад 1,3 мільярда доларів – зі США, з Франції, Канади, Німеччини й Італії. Найбільше ж у держбюджет залучено завдяки НБУ та військовим облігаціям — по 2,3 і 2,2 мільярда доларів відповідно.
Однак навіть сумарно це набагато менше, ніж зібрали під час акції Stand up for Ukraine. У приблизному перерахунку Stand up for Ukraine вдалося надонатити понад 282 мільярди гривень, що становить орієнтовно 5% ВВП України.
Як повідомляють на сайті Global Citizen, 4,1 мільярда євро, зібраних завдяки Stand Up for Ukraine, у вигляді грантів мають піти на підтримку низових організацій та агентств ООН, що працюють з біженцями та внутрішньо переміщеними людьми. Ще пʼять мільярдів скерують на позики, які повинні «підтримати українців житлом і надати економічну безпеку». ООН закликала зібрати ще 1,7 мільярда доларів на «вирішення багатогранної кризи біженців, але через масштаби кризи може знадобитися значно більше».
Щоб уточнити, про які саме позики, гранти та організації, що їх можуть отримати, йдеться, LB.ua тиждень тому подав запит до Global Citizen й очікує відповіді. Тож зараз важко сказати, куди конкретно пішли чи підуть оті 9,1 мільярда євро.
Окрім коштів, зібраних Global Citizen, в екстреному заклику ООН, оприлюдненому в березні 2022 року, йдеться також про 20 мільйонів доларів США на гуманітарну допомогу Україні, що їх виділив Центральний фонд реагування на надзвичайні ситуації (CERF). Ще 18 мільйонів доларів мав надати Гуманітарний фонд для України (UHF). Ці гроші точно підуть на створення нових гуманітарних програм ООН для українців.
Але тут слід зазначити, що швидкість і екстреність — поняття відносні. І для людей в Україні та ООН час біжить по-різному. Саме тому в перший місяць війни про роботу ООН в Україні було чути так мало. ООН — глобальна організація з велетенською кількістю інших дочірніх глобальних структур, які працюють у всьому світі. Як і всі глобальні організації, вона неповоротка, повільна і забюрократизована.
То на що ж в ООН планують витратити гроші і на що витратили вже?
Щоб це дізнатися, LB.ua вирішив проаналізувати звітність різних організацій, які повʼязані з ООН і працюють в Україні. Їхня мережа дуже розгалужена. Кошти, зібрані для ООН, розпорошуються між ними всіма. Переважно їх витрачають не на пряму, адресну підтримку, хоча такі проєкти також є, а на довгострокові програми. Крім того, організації ООН працюють не самі по собі, а у співпраці з українським урядом, а також з неурядовими організаціями-партнерами в Україні. Безпосередньо на місцях послуги надають переважно саме партнерські організації, тобто українці українцям.
Найбільш зрозумілою наразі є багатоцільова грошова допомога постраждалим — простіше кажучи, виплати на картки українців. На ці виплати піде 288,6 мільйона доларів. Однак тут не слід очікувати на гігантські статки. Сума, яку можна отримати — 2220 гривень на кожного члена родини протягом трьох місяців, тобто по 74 долари щомісячно. Їх уже отримала 131 тисяча українців, а сумарно на програму зареєструвалися лише 215 тисяч осіб, хоча підтримка розрахована на 1,3 мільйона людей.
На другому місці витрати, повʼязані з житлом та основними предметами побуту. Йдеться про підтримку як переміщених людей, так і тих, хто лишається в гарячих точках. Цим займається Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. На тимчасовий ремонт житла, підтримку шелтерів і тримісячну фінансову підтримку оренди житла передбачено 242,3 мільйона доларів на 2,8 мільйона людей, тобто по 86,5 доларів на кожного потребуючого. Відповідно до звіту УВКБ, з 24 лютого ремонти зробили у 24 домівках Луганської та Донецької області, також там отримали більш ніж 23 тисячі наборів для екстрених ремонтів, куди входять брезент, пластикова плівка, рейки, монтажна піна та інші матеріали. Додаткові непродовольчі товари отримала 271 тисяча осіб в інших областях.
Даних про те, скільки людей змогли отримати компенсації за оренду житла, наприклад, немає. Водночас на початку травня УВКБ повідомило, що в 149 шелтерах створено більш ніж 35 тисяч спальних місць. Це лише 8,75% від загальної кількості ВПО у Львівській області станом на березень 2022 і тільки 0,25% від загальної кількості ВПО в Україні.
Ще один сектор, який перебуває в підпорядкуванні УВКБ ООН — це захист. Йдеться про соціальний супровід, правові консультації, психосоціальну допомогу тощо. Такі послуги надають у Києві, Донецькій, Одеській, Львівській, Закарпатській та інших областях. З 24 лютого їх змогли отримати, відповідно до даних УВКБ, 125 тисяч людей. Загалом заплановано надати допомогу 2,8 мільйона людей, і на це мають витратити 218 мільйонів доларів, тобто по 77 доларів на людину. Враховуючи теперішні темпи, щоб покрити потребу УВКБ, знадобиться мінімум чотири з половиною роки.
Ще 183,5 мільйони доларів необхідні для закриття видатків на продовольчу безпеку та засоби до існування. За це відповідає Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), дочірня організації якої – Всесвітня продовольча програма ООН – наразі закликає розблокувати українські порти, щоб відновити постачання українського зерна. 11 квітня FAO опублікувала короткий звіт про те, що їм вдалося зробити в Україні за два місяці повномасштабної війни. З конкретних пунктів — постачання насіннєвої картоплі фермерським господарствам у східних областях України та паковань овочів.
Однак решта пунктів стосуються моніторингу та оцінки ситуації, збільшення штату FAO та глибокої занепокоєності нестачею їжі в Україні. У планах FAO є також розподіл продовольчих пакетів і гарячих обідів для ВПО, однак наразі незрозуміло, наскільки вдалося реалізувати цей пункт.
ЮНІСЕФ — це ще одна організація в структурі ООН, яка підтримує освіту в Україні, а також забезпечує різні регіони питною водою, предметами санітарії та гігієни. Відповідно до екстреного плану ООН, потрібно 25,1 мільйона доларів на програми, що стосуються освіти, і 83 мільйони доларів на ВГС. Однак працюють й інші програми. У першому звіті ЮНІСЕФ розраховує на загальне фінансування у 276 мільйонів доларів, в останньому план зріс до 624 мільйонів доларів на рік. Так, звісно, поступово зростають і обсяги допомоги, адже налагоджуються логістичні ланцюжки постачань. Але чи зможе організація швидко та ефективно реагувати у кризовій ситуації?
Важко сказати, що ЮНІСЕФ робила в перший місяць повномасштабної війни, адже стартовий публічний звіт про діяльність організації датовано 5 квітня. У ньому йдеться про психосоціальну підтримку людей у Донецькій і Луганській областях, постачання аптечок, хірургічних наборів та основних ліків у медзаклади, а також доставку бутильованої води та очищувачів для водоканалів, освітніх наборів для дітей тощо. В останньому звіті допомога розширилася, наприклад, зʼявився пункт про те, що станом на 20 квітня ЮНІСЕФ надав допомогу більш ніж 9 тисячам осіб, евакуйованим з Маріуполя та прифронтових районів, у тому числі 115 евакуйованим з Азовсталі.
Ще один кластер на 89 мільйонів доларів — охорона здоровʼя та харчування. Ним опікується ВООЗ, але долучені до нього різні структури ООН. Спектр потреб – велетенський, заплановано допомогти силами ООН шістьом мільйонам людей. У грубому перерахунку – це 15 доларів на людину.
Припустімо, що ті програми, які повʼязані з охороною здоровʼя і працювали раніше в Україні, діятимуть і надалі. Так, лікарні все ще отримують виплати від НСЗУ і можуть деякі потреби самостійно закривати. Але число поранених збільшується щодня, кількість медперсоналу в Україні зменшується, лікарні постійно потерпають від обстрілів, багато медзакладів зруйновано. ВООЗ могла б діяти і реагувати вже, підтримуючи заклади та персонал або хоча б припинивши діяльність свого офісу в Росії. Але навіть щоб винести таке питання на розгляд, ВООЗ знадобилося майже три місяці повномасштабної агресії.
Окремо планують витрати на логістику, комунікацію та координацію — на це сумарно мають намір виділити ще 10,4 мільйона доларів.
Важливо розуміти, що коли йдеться про фінансування гуманітарних програм ООН, то не слід чекати миттєвого результату. Саме через неповороткість і забюрократизованість допомога від структур ООН часто розтягується в часі. Тобто коли йдеться про плани витратити гроші на гуманітарні потреби українців, то може йтися про терміни мінімум до серпня 2022 року, а то й до його кінця, навіть якщо мається на увазі екстреність. Глобальні організації — це про довготерміновість, певну системність, відносну стабільність, але аж ніяк не про кризу.
Міжнародне Товариство Червоного Хреста
На початку повномасштабної війни було дуже багато запитань до цієї організації, зокрема, через нечітку позицію стосовно війни в Україні, зустрічі президента комітету Петера Маурера із Сергієм Лавровим у Москві, повідомлення про відкриття офісу в Ростові-на-Дону, щоб приймати українців тощо. Чи не найбільше обурень викликав той факт, що 15 березня місія покинула Маріуполь.
Що ж зараз? Зараз сайт МТЧХ рясніє повідомленнями про допомогу в евакуації людей з Маріуполя, зокрема з Азовсталі. Разом з представниками ООН вони справді залучені до організації гуманітарних колон.
Як інформує Forbes, МКЧХ жертвували кошти LVMH (пʼять мільйонів доларів), ісландська харчова компанія Marel (250 000 євро), великий американський ритейлер Southeast Grocers Inc (250 000 доларів) тощо. Щоб зʼясувати, як ці кошти витрачали і які конкретно програми підтримки України та українців зараз має МКЧХ, LB.ua надіслав запит і очікує відповіді.
Певні висновки можна зробити з попередніх фінансових звітів МКЧХ. Загальний польовий бюджет МКЧХ у 2020 році — 1,69 мільярда франків, ще 246 мільйонів витрачається на штаб-квартиру в Женеві. Як пише Forbes, у 2020 році МКЧХ витратив на Україну 68 мільйонів доларів. З них 73% фінансування були направлені на гуманітарні потреби, ще 16% – на фінансування програм пошуку зниклих людей на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. У 2022 році МКЧХ планує витратити на Україну 267 мільйонів доларів.
9 травня МКЧХ опублікував інфографіку про свою роботу в Україні з 24 лютого по 24 квітня. З неї можна виснувати, що загалом Товариство робить те саме, що й гуманітарні місії ООН: надання їжі, води, допомога ВПО, психологічна підтримка, допомога з ремонтом житла та критичної інфраструктури тощо. Є ще одна частина роботи — евакуація людей. За два місяці повномасштабної війни Росії проти України МКЧХ сприяв евакуації 9900 людей із Сум і з Маріуполя. Більша частина роботи стосується матеріальної підтримки родин зниклих безвісти, поранених чи загиблих. Однак про які саме суми виплат йдеться і скільки людей таку допомогу отримали – не вказано. Ще частина роботи зосереджена на проведенні різноманітних тренінгів з безпеки, вибухових травм тощо.
Великий пласт роботи стосується співпраці з партнерськими організаціями, зокрема з Українським Товариством Червоного Хреста. Тут слід нагадати, що Міжнародний Комітет ЧХ і Українське Товариство ЧХ — це дві різні організації, які працюють окремо. У складі вітчизняної є загони швидкого реагування, які складаються переважно з волонтерів. Саме ці волонтери були тривалий час залучені до евакуації людей з Бучі, Гостомеля і Бородянки. Про їхню роботу можна почитати детально на сайті LB.ua. Водночас сам Міжнародний Комітет, який має штаб-квартиру у Женеві й роками залучає гігантські суми на свою діяльність, зокрема через благодійні пожертви, в цій роботі жодної участі не брав.
Але в інфографіці МКЧХ співпраця з УТЧХ вказана окремим блоком. Наприклад, допомогу з транспортуванням та евакуацією з Миколаївської, Донецької та Луганської області отримали 134 поранених і хворих, 30 людей евакуювали за кордон, для Маріуполя волонтери УТЧХ отримали аж три автомобілі від Міжнародного Комітету. Чи дійсно три автівки і кілька сотень евакуйованих при сумарній кількості біженців у п'ять мільйонів людей — це саме та підтримка, яку очікуєш отримати від організації, що збирає гігантські пожертви в усьому світі, має міжнародну підтримку та розгалужену мережу волонтерів?
Водночас, як і ООН, МКЧХ співпрацює з урядами. Тобто великою мірою ефективність їхньої роботи в Україні залежить від того, як наш уряд співпрацює з МКЧХ.
Наші за кордоном
LB.ua також вирішив подивитися, як працюють інші недержавні організації, що збирають кошти для України. Більшість із них допомагають ще з 2014 року, але з 24 лютого вони змогли мобілізувати ресурси на повну потужність й ефективно посилити українську армію та підтримати цивільних мешканців.
Найбільше коштів залучив фонд «Повернись живим», якому з 24 лютого вдалося зібрати для армії понад 2,9 мільярда гривень, а також більш ніж 24 мільйони доларів у криптовалюті. Як фонд витрачає і збирає кошти, читайте на LB.ua в інтервʼю з очільником фандрайзингового напрямку «Повернись живим» Олегом Карпенком.
Станом на 2 травня фонд Київської школи економіки зібрав 22,2 мільйона доларів пожертв, у тому числі від бізнесу. Ці кошти йдуть, відповідно до звітів фонду, на закупівлі дронів, аптечок, амуніції, бронеавтомобілів, пікапів та інші потреби військових. Також фонд допомагає цивільним, наприклад, з закупівлею генераторів для постраждалих міст. Повні звіти з 24 лютого можна подивитися на сайті.
Серед інших українських структур, які оперують меншими сумами, але також ефективно допомагають і військовим, і цивільним, – Фонд Сергія Притули, Help Ukraine.Center, «Голоси дітей», Армія SOS, Восток SOS та безліч інших.
Водночас є багато закордонних ініціатив, які також залучають чимало пожертв і вміють ними розпоряджатися. Наприклад, американський благодійний фонд Razom працює з 2014 року. Він залучив уже 36 мільйонів доларів, а витратив на кризову допомогу 20 мільйонів. Фонд доставляє зі США в Україну аптечки, турнікети, медичні рюкзаки, різне медичне обладнання, що потім їде в Київ, Суми, Полтаву, Харків. Також щотижня фонд надсилає понад 50 палет гуманітарної допомоги. Тільки за перший місяць війни в Україну завдяки Razom було доправлено більш ніж 218 тонн гуманітарки.
Ще одна американська неприбуткова організація – Nova Ukraine – теж працює з 2014 року. Фонд зосереджений на допомозі цивільному населенню. Співпрацює з ЮНІСЕФ у США і переважно збирає благодійну допомогу, орієнтуючись на американських громадян. За перший місяць війни Nova Ukraine вдалося накопичити понад 15 мільйонів доларів, і більшість цих коштів уже витратили на гуманітарну допомогу переселенцям і біженцям, набори тактичної медицини, медикаменти, воду тощо. Нині фонд далі збирає гроші на різні проєкти допомоги Україні. Ознайомитися з ними можна тут.
United Help for Ukraine співпрацює, зокрема, з Razom та Nova. У звіті за перший тиждень війни UHU пише, що вдалося зібрати понад чотири мільйони доларів допомоги і доставити в Україну бронежилети, тактичні аптечки, продуктові набори, медикаменти тощо. Далі обсяги допомоги тільки збільшуються. В останньому звіті за 1-18 квітня UHU сказано, що фонд доставив в Україну 16 машин швидкої допомоги, три пожежні машини, 18 VAC-систем для поранених, 1300 радіоприймачів, 14 дронів, 5000 IFAK-аптечок та понад 90 тонн гуманітарної допомоги. І для цього не знадобилися мільярди доларів щорічної підтримки.
Фонд Світового Конгресу Українців Unite with Ukraine зібрав понад 21 мільйон доларів для бійців, які захищають Україну. Більшість коштів уже витрачено на аптечки, бронежилети, шоломи, тепловізори, обладнання звʼязку тощо для збройних підрозділів у Києві, Дніпрі, Харкові, Краматорську та інших регіонах України.
Загалом таких ініціатив безліч. Вони набагато менші за кількістю співробітників, мають невеликі бюджети. Але вже довели, що в кризових ситуаціях готові швидко реагувати і підтримувати своїх.
Оновлення 23.05. Як повідомив LB.ua речник делегації МКЧХ в Україні Олександр Власенко, Міжнародний комітет Червоного Хреста у 2022 році збільшив фінансування своєї роботи в Україні до 250 мільйонів швейцарських франків на рік. До 24 лютого на роботу МКЧХ в Україні було закладено 70 мільйонів швейцарських франків.
«На початку року, коли ми планували нашу звичайну роботу, яка велася впродовж останніх 7 років на Донбасі, ми планували бюджет на 2022 рік у розмірі 70 мільйонів швейцарських франків, — розповів Власенко. — Звичайно, що після 24 лютого 2022 року цю суму було збільшено. Паралельно на наш заклик щодо кризи в Україні люди почали робити пожертви. На початку березня ми збільшити суму пожертв до 150 мільйонів швейцарських франків для фінансування та розширення наших операцій, щоб задовольнити величезні гуманітарні потреби людей, які постраждали від цього конфлікту. Таким чином, наш загальний бюджет на 2022 рік становить станом на сьогодні 250 мільйонів швейцарських франків».
Власенко також розповів, що наразі МКЧХ розвозить продуктові та гігієнічні набори в постраждалі населені пункти. Є програми на відновлення житла, допомогу комунальним підприємствам, постачання ліків до медичних закладів та отримання психологічної підтримки. Зараз також триває реєстрація на отримання грошової допомоги — 2500 гривень на кожну людину.
Загальна кількість співробітників, які працюють в Україні від МКЧХ, наразі становить 800 осіб. Це як ті, хто безпосередньо надають допомогу постраждалим, так і працівники логістики, транспортного відділу, HR, фінансового відділу тощо. Власенко додав, що МКЧХ не має волонтерів, а в тих випадках, коли є необхідність їх залучити, МКЧХ звертається до партнерів з Товариства Червоного Хреста України.
Загалом, в МКЧХ планують витратити 7% загального бюджету на рік на підтримку офісів, переміщення співробітників територією України та їх приїзд в Україну чи повернення додому. Це приблизно 17,5 мільйонів швейцарських франків.
«Ця цифра варіюється в залежності від делегації, й остаточну цифру можна буде назвати тільки за реальними підсумками року», — повідомив Власенко.