Увага до російсько-української війни
Дані першого глобального дослідження компанії Ipsos cвідчать: від 57% до 77% опитаних у 27-ми країнах в різних куточках світу слідкують за новинами про Україну. Виняток становлять японці (89%) і шведи (83%) на одному кінці спектру та малайзійці (49%) – на іншому.
Відносно невелика увага до подій в Україні прикута в таких історично пов'язаних з нами країнах, як Ізраїль (57%) та Канада (61%).
Демографічний портрет особи, що найбільш уважно стежить за оновленою інформацією з нашої держави, приблизно виглядає так: це чоловіки (72%) віком від 50 до 75 років (78%) з вищою освітою (73%) та із керівного складу (76%).
Згідно дослідження Eurobarometer, що провадилося виключно у країнах ЄС, понад дві третини респондентів стежать за новинами, пов’язаними з війною в Україні, кілька разів на день (41%) або раз на день (29%). Ще 19% слідкують за ними кілька разів на тиждень. Іншими словами, дев’ять з десятьох опитаних постійно тримають тему України в полі зору.
Порівняно меншій інформаційний інтерес до подій в Україні (згадують кілька разів на тиждень або рідше) спостерігається в таких країнах як Угорщина (45%), Словенія (45%), Бельгія (43%), Франція (40%) та Греція (37%).
Ризики для світу
У середньому 82% опитаних в 27 країнах кажуть, що війна в Україні представляє великий або значний ризик для світу в цілому; 61%, – що це стосується безпосередньо їхньої країни. Уявлення про те, що власна держава стикається із значним ризиком, найбільше поширене в Японії (87%), Польщі (77%), Південній Кореї (77%) та Швеції (75%) – всі вони географічно наближені до Росії.
В усьому світі близько третини опитаних стверджують, що війна в Україні становить принаймні значний ризик для них особисто (36%), їх родини (34%) та їхньої роботи чи бізнесу (37%).
Через війну Росії проти України найбільш вразливими відчувають себе громадяни Індії (56%), Польщі (50%), Японії (53%) та Італії (48%).
Водночас дослідження Eurobarometer засвідчило, що у всіх 27 державах –членах ЄС більше двох третин респондентів стурбовані війною в Україні. Частка тих, хто погоджується з твердженням «Мене особисто турбує війна в Україні», коливається від 69% у Словаччині до 95% у Португалії. Дев’ять із десяти респондентів стурбовані війною на Мальті (92%), а також в Естонії та Італії (обидві – 90%).
Проблеми відповідальності
78% європейців вважають, що влада Росії винна у ситуації, що склалася в Україні. Проте у деяких країнах, як-от на Кіпрі (51%) та у Болгарії (46%), суттєва частка населення з цим не погоджується.
Хоча більшість респондентів вважають Росію відповідальною за нинішню ситуацію, очевидна більшість європейців (81%) погоджується з небезпечним твердженням, що слід розрізняти російське керівництво та російський народ.
Опитування YouGov демонструє, що у Скандинавії, Великобританії, Польщі та Нідерландах понад 70% респондентів покладають головну відповідальність на Росію. Однак у Болгарії та Греції більшість вважає, що відповідальність несе або НАТО, або і НАТО, і Росія однаково. Більшість опитаних у Словаччині та Угорщині також не погоджуються з тим, що Росія відповідальна за війну.
У Болгарії, Греції, Словаччині та Угорщині люди віддають перевагу дипломатії та торгівлі з Росією, ніж інвестиціям у власну оборону. Досить вагома кількість адептів економічної співпраці з РФ залишається в Італії (33%), Іспанії (30%) та Хорватії (30%).
Підтримка санкцій щодо Росії
У середньому по всьому світу дві третини респондентів заявляють, що економічні санкції, запроваджені проти Росії, є ефективною тактикою – від 50% в Угорщині до 78% в Південній Кореї.
Разом з тим трохи більше половини з усіх 27 країн (54%) погоджуються, що платити більше за паливо та газ через санкції проти Росії варто для захисту іншої суверенної країни. Більше 75% підтримки у Південній Кореї та Польщі, менше ніж 40% – в Мексиці, Перу, Угорщині, Бразилії та Аргентині.
Лише 40% опитаних по всьому світу підтримують заборону імпорту нафти та газу з Росії до своєї країни, навіть якщо це призведе до подальшого зростання цін. Понад 50 % підтримують таку заборону лише у Великобританії, Канаді, Індії Швеції, Польщі, Австралії, США та Франції, а в Угорщині та Туреччині – таких не більше 20%. У Німеччині, яка дуже залежить від російського природного газу, 45% підтримують таку заборону, 30% проти, а 25% не визначились із позицією.
Досить непевна кількість населення підтримує впровадження санкцій щодо закупівлі російських енергоносіїв в Іспанії (48%), Італії (44%) та Бельгії (42%).
За результатами окремого квітневого опитування в США, четверо з п'яти (81%) американців вважають, що Сполучені Штати не повинні купувати нафту або газ у Росії під час цього конфлікту, навіть якщо це спричинить зростання цін на американський газ.
Підтримка запровадження додаткових санкцій проти Росії в середньому становить 48% у всьому світі. Знову ж таки, такі заходи підтримує більшість опитаних країн ЄС, за винятком Угорщини. Найбільший рівень – у Великобританії (75%), Канаді, США, Австралії, Японії та Південній Кореї. В інших країнах підтримка додаткових санкцій коливається від 23% (у Туреччині) до 40% у Південній Африці та Індії.
Вісім з десяти респондентів в 27 країнах ЄС схвалюють економічні санкції проти Росії. Лише дві країни ЄС показали тут не дуже добрий результат – Болгарія (44%) і Кіпр (48%). На іншому кінці рейтингу – Фінляндія, Польща та Португалія: там рівень підтримки більше 90%.
79% громадян ЄС схвалює санкції проти російських олігархів. Частка тих, хто схвалює такі обмеження, коливається від 46% на Кіпрі, 53% у Греції та 58% у Болгарії, до 90% у Фінляндії та Португалії та 91% у Польщі.
Дві третини опитаних підтримують заборону мовлення державних російських ЗМІ в ЄС. Найменш схвально про це відгукуються жителі Кіпру (29%), Греції (32%) та Болгарії (33%).
Підтримка України
У всьому світі три чверті з числа опитаних (74%) погоджується, що їхня країна повинна приймати українських біженців, але шість з десяти опитаних (61%) стверджують, що не можуть дозволити собі фінансову підтримку України.
Згода на прийняття біженців особливо висока в Польщі (84%), а найвищий рівень фіксується у Швеції (89%), Нідерландах (86%) та Іспанії (85%). Найнижчий – у Туреччині (53%), яка вже прийняла чотири мільйони біженців переважно із Сирії.
Переважна більшість у всіх країнах, що розвиваються, погоджуються, що в умовах нинішньої економічної кризи їхня країна не може дозволити собі надавати фінансову підтримку Україні. Однак більше половини опитаних в кількох високорозвинених країнах, включаючи Швецію (67%), Нідерланди (63%) та Францію (55%), з цим не згодні.
Опитування показало, що 89% європейців відчувають співчуття до українців, 88% схвалюють ідею запросити до ЄС людей, які рятуються від війни, а 80% підтримують ідею надання Україні фінансової підтримки.
Частка респондентів, які задоволені тим, як їх національні уряди відреагували на війну в Україні, коливається від 28% у Болгарії, 31% у Греції та 38% на Кіпрі та Словаччині, до 75% у Данії, 76% в Естонії та 80% у Фінляндії.
Точки зору щодо військової допомоги розділилися
У середньому по всьому світу більшість дотримується думки, що їхня країна повинна підтримувати суверенні країни під час агресії (70%) і що бездіяльність в Україні спонукатиме Росію до подальших військових дій в інших місцях (68%). Разом з тим більшість також стверджує, що їхній країні слід уникати прямого військового втручання у війну (72%).
У Саудівській Аравії, Угорщині, Малайзії та Індії панує думка, що «проблеми України – це не їх справа, і вони не повинні втручатися». Це також поділяє половина опитаних у Мексиці, Ізраїлі та Аргентині. Натомість, за винятком Угорщини, від 65% до 80% у всіх восьми інших опитаних країнах-членах ЄС, а також у Великобританії, США, Канаді, Австралії, Японії та Південній Кореї з цим твердженням не згодні.
Відмінності ще сильніші, коли йдеться про безпосереднє надання військової допомоги або направлення військ в Україну. У середньому по всьому світу близько третини підтримують свою країну, яка надає українським військовим окремі види озброєння (36%), фінансує українські військові закупівлі (33%) і відправляє війська в сусідні з Україною країни НАТО (32%).
Явна більшість тих, хто підтримує постачання зброї Україні в Нідерландах, Великобританії, Швеції, США, Канаді, Польщі, Німеччині, Франції, Австралії.
В контексті надання фінансової допомоги найбільше підтримують британці, німці, канадці та американці.
Нідерланди, Велика Британія, Канада, Франція та Бельгія за направлення військ до сусідніх з Україною країн НАТО. Проте тих, хто підтримує відправку власних військ в Україну, є меншість опитаних у кожній із 27 країн (близько 17%). При цьому 67% громадян країн ЄС схвалюють фінансування постачання військової техніки в Україну.
На питання «наскільки ви задоволені чи незадоволені тим, як на війну в Україні відреагувало НАТО та ЄС», респонденти 27 країн ЄС відповіли наступним чином: задоволені реакцією НАТО – 49%, реакцією ЄС – 51%.
Водночас квітневе опитування Ipsos показало, що три з чотирьох американців (73%) підтримують зусилля США щодо постачання Україні зброї .
Опитування YouGov виявило, що європейцям найважче погодитися з відправкою військ для участі у війні разом з Україною в межах операції НАТО (у середньому лише 31% підтримують цю опцію).
Відправлення озброєння та військової техніки Україні наразі підтримує 58% опитаних громадян в 17 країнах. Серед країн, які проти – Болгарія (71%), Угорщина (66%), Греція (65%), Словаччина (61%), Італія (47%) та Румунія (43%).
На питання чи бажаєте ви, щоб ваша країна надсилала збройні сили, щоб допомогти захистити Україну від гіпотетичного військового нападу (йдеться не про триваючу війну) 17 країн розподілилися на наступні групи (загалом 42% – за, 38% – проти):
- Абсолютна або відносна більшість підтримує направлення військ (Литва – 59%, Польща - 58%, Іспанія – 57%, Нідерланди – 53%, Фінляндія - 53%, Велика Британія – 47%, Швеція – 44%, Данія – 43%, Франція – 40%);
- Абсолютна або відносна більшість не підтримує направлення військ (Угорщина – 75%, Болгарія – 71%, Греція – 59%, Словаччина – 55%, Німеччина – 50%, Румунія – 44%, Хорватія – 42%, Італія – 40%).
У випадку необхідності надання безпосередньої військової допомоги країні, що зазнала акту агресії, європейські держави розподілилися на дві основні категорії. Перша – це країни, що схиляються до участі в межах спільної місії під проводом ЄС (Франція, Італія, Швеція, Фінляндія, Греція, Болгарія). Друга – держави, що віддають перевагу участі в спільній місії під егідою НАТО (Велика Британія, Німеччина, Нідерланди, Угорщина, Данія, Польща, Хорватія, Литва, Румунія), думка опитаних в Іспанії та Словаччини розділилася майже порівну.
Європерспектива України
Як свідчить опитування Flash Eurobarometer, 66% європейців підтримують вступ України до ЄС, коли наша Україна буде готовою до цього.
Найбільша підтримка України у Португалії, де «за» висловилися 87% респондентів. Далі йдуть Естонія (83%), Литва (82%), Польща (81%) та Ірландія (79%).
Найбільше незгодних з тим, що Україна має вступити до ЄС, коли вона буде готова, в Люксембурзі (38%), Греції (37%), Угорщині (36%), Австрії та Болгарії (по 35%), а також на Кіпрі та Словаччині (по 34%).
При цьому абсолютну згоду щодо членства України в ЄС висловили респонденти у Литві (58%), Ірландії (53%), Естонії (49%), Португалії (48%) та Швеції (47%).
Найбільш скептично до вступу України ставляться угорці, де цю ідею підтримують лише 48% респондентів (проти – 37%). Водночас в Угорщині найвища частка населення, яка не визначилась з цього питання – 16%. Стільки ж у Бельгії та Франції.
Дослідження ж YouGov показало, що за «прискорене» членство України в Європейському Союзі виступає 49% респондентів. Серед найбільших прихильників цієї ідеї – громадяни Литви (67%), Фінляндії (66%), Швеції (64%), Польщі (64%), Іспанії (61%). Серед опонентів – громадяни Словаччини (53%), Угорщини (49%), Німеччини (48%) та Болгарії (46%).
***
Кілька важливих висновків
По-перше, потрібно протидіяти тренду розділення вини між Росією та російським народом;
По-друге, в Європі, попри усю підтримку, бачення відповіді на агресивні дії РФ є поляризоване. Найбільшу увагу слід приділити Болгарії, Греції, Кіпру, Угорщині та Словаччині.
По-третє, в країнах світу поза G7 та ЄС підтримка додаткових санкцій проти Росії коливається від 23% (у Туреччині) до 40% у Південній Африці та Індії. Робота з громадською думкою в цих державах має великий невикористаний потенціал.
По-четверте, серед важливих інформаційних меседжів, що українській стороні варто донести аудиторії країн Азії, Африки та Латинської Америки, є наступний: напад Росії на Україну вплине на якість їхнього життя (від продовольчої безпеки до спаду рівня торгівлі).