Що таке молитовний сніданок?
Традиції молитовних сніданків уже майже 70 років. Вона зародилася у США як зібрання представників і представниць різних політичних поглядів ― на зустрічах вони не сперечалися, а молилися разом. Зустрічі стали регулярними і тривають досі, проте раз на рік група організовує великий Молитовний сніданок. Власне, він є основним заходом у комплексі інших, менш помітних і відомих, але важливих нетворкінгових подій. Традиційно Молитовний сніданок відбувається у Вашингтоні, у готелі «Hilton» ― датою є зазвичай перший четвер лютого.
Хоч такий сніданок і започаткували для спільної молитви, наразі це перетворилося на поле для політичного і культурного діалогу ― наприклад, у США Молитовні сніданки обов’язково відвідує президент. Для спільної молитви об’єднуються голови різних конфесій, що нагадують не тільки про релігійні, а й передусім про загальнолюдські цінності. Присутні ж обговорюють і політичні, й економічні виклики, проблеми впливу на природу та науку.
Важливо, що Молитовні сніданки є майданчиком для діалогу між країнами, адже організатори запрошують представників і представниць закордонних урядів, бізнесу і громадських організацій.
Про що говорили на Молитовному сніданку
На IX Національному молитовному сніданку цьогоріч зібралося понад 1000 людей з 15 країн, були присутні народні депутати та депутатки з різних фракцій, священнослужителі різних релігій, ветерани, капелани та працівники й працівниці сфери культури і спорту. Основною темою їх виступів переважно були об’єднання і 30-річчя Незалежності.
Почався Молитовний сніданок зі спільної молитви глави ПЦУ Епіфанія, протоієрея УГКЦ Олекси Петріва та старшого єпископа Української церкви християн віри євангельської Михайла Паночка.
«Молитовний сніданок дозволяє людям об’єднатися, щоб засвідчити одне з фундаментальних прав людини ― публічно сповідувати віру з іншими. Ми засвідчуємо, що віра не є чимось минулим, не є музейним експонатом, а є живою, діяльною ― це потреба змінювати людину і світ навколо неї. Віра спонукає до активної громадянської позиції, бо Господь закликає нас бути свідками правди його перед людьми. Тож закликаю нас бути такими свідками», ― сказав у вступному слові Епіфаній.
«Бог дав можливість кожній людині звертатися до нього. Ми його не бачимо, не можемо торкнутися, але можемо звертатися нашим серцем до нього. І дуже важливо, щоб ми вірили, у що мовимо, щоб у нас було чисте серце, щоб у нас були чисті руки. Бо ніхто не хоче чути свої твори так, як Творець», ― додав Михайло Паночко.
Відтак зі сцени почалися виступи політиків.
Першим мав слово Голова Верховної Ради Дмитро Разумков: «Національний молитовний сніданок ― це давня традиція, направлена на об’єднання людей шляхом діалогу. На таких майданчиках ми можемо зустрічатися, говорити і знаходити спільноті точки дотику, щоб рухатися вперед. Відкладати чвари, щоб досягти успіху. Діалог важливий між людьми, між політиками, між собою. І я сподіваюся, що діалог буде панувати в Україні і світі».
Завершив промову власним баченням глобальних викликів для України ― ковід, війна та зростання економіки.
Давид Арахамія, керівник фракції «Слуга народу», говорив про важливість зміни негативних уявлень про політиків: «Ми знаємо, що за годину поїдемо до ВР і будемо обговорювати, хто що зробив або ні. Люди не люблять політиків. Ми маємо це всіляким чином змінювати. Яким чином ― це питання, від якого залежить наша боротьба і тривалість боротьби за незалежність. Українці добре об’єднуються проти чогось, а об’єднуватися за щось ― це навичка, у вивченні якої ми ще в першому класі. І треба пам’ятати про це не раз на рік, коли приїжджають гості з-за кордону, а щодня».
Слово також мав екс-президент і очільник «Європейської солідарності» Петро Порошенко, що згадував про Томос і перемоги України: «Тут немає політики ― тут є ті, хто любить Україну, хто вірить у Бога і молиться за український народ. Господь чує нашу молитву, він проводить Україну через дуже важкі випробування, але ми їх проходимо. Як у 2014 країна об'єдналася, коли на нас напав агресор ― і наші воїни, волонтери, капелани врятували і зберегли країну. Я щасливий, що Господь чує наші молитви. Він чув молитви поколінь, що боролися, і тепер ми святкуємо 30 років Незалежності. Сьогодні тут у нас одна молитва і, я сподіваюся, Бог її почує ― за мир, за майбутнє, за те, щоб Господь відкрив нам наші серця вірі, надії і любові. І привів нас до перемоги України».
Останніми серед політичних кіл виступали голова «Батьківщини» Юлія Тимошенко та керівниця «Голосу» Кіра Рудик.
«В українській і багатьох інших мовах є такі поняття як правда й істина. Це різні речі. Правда у всіх своя, і може роз’єднувати через суб'єктивність. Нам потрібно щось вище від правди ― істина», ― говорила Тимошенко.
Натомість Кіра Рудик згадувала про відчуття свята на параді до Дня Незалежності: «Відчуття свята і світлої надії ― те, з чим ми маємо йти вперед. Я хочу сподіватися, що не дивлячись на те, що ми знаємо, що нас роз’єднує, ми також знаємо, що нас об’єднує. Наприклад, те, що ми не повинні робити ні кроку назад і не здаватися. Як те, що, попри величезну підтримку по всьому світу, все залежить від нас самих».
Після виступів політиків і політикинь, поміж якими відбувалися молитви, настала черга для культури та спорту. Слово мав чемпіон Олімпійських ігор і народний депутат Жан Беленюк, що розповів про складнощі підготовки до змагання і травму напередодні: «Дві людини вселили в мене віру, що все можливо: мама, що сказала, що я в Божих руках, і тренер, який сказав, що все буде добре, що ми, незважаючи на діагноз, виправимо ситуацію і головне ― не боятися і вірити в перемогу». Він розповів про власний виступ на знеболювальних препаратах і одержаний урок ніколи не здаватися: «Наша країна зараз теж у стані боротьби, і я хочу побажати всім нам, щоб перемогла справедливість, процвітання ― щоб перемогли ми».
Також під час сніданку виступали представники і представниці Німеччини, Канади, Швейцарії, Бразилії, делегація конгресменів зі США.
