Детективи Національного антикорупційного бюро вдруге не змогли здійснити примусовий привід голову Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка до Антикорупційного суду, де мав відбутися розгляд клопотання про обрання йому 3 млн грн застави.
Про це інформує Центр протидії корупції.
"Детективи повторно виїхали за всіма відомими адресами його можливого проживання чи перебування, але Вовка там не виявилося. По місцю роботи в ОАСК він теж відсутній, бо перебуває у відпустці", - сказано в повідомленні.
Прокурор САП Олег Макар заявив клопотання про повторний, вже третій, примусовий привід голови ОАСК Вовка. Присутній на засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання, але слідчий суддя дозволив повторний примусовий привід Вовка.
Наступне засідання призначено на 18 лютого об 11:00.
Нагадаємо, 8 лютого детективи НАБУ не змогли примусово доставити голову ОАСК Павла Вовка на засідання суду, бо не застали його ані вдома, ані на роботі. У ВАСК планували обрати Вовкові запобіжний захід.Того ж дня суддю Вовка вдруге дозволили примусово доставити до суду.
Раніше суддя Вовк назвав рішення ВАКС про його примусовий привід "дивним" та "незаконним".
3 лютого 2021 суддя Вищого антикорупційного суду Андрій Біцюк з другої спроби задовольнив клопотання детективів Національного антикорупційного бюро щодо примусового приводу Вовка до суду. Напередодні детективи НАБУ намагалися вручити клопотання Вовку в ліфті. У грудні йому вручили повістку про виклик до суду під час свята в екснардепа Сергія Ківалова, однак голова ОАСК її порвав і викинув.
17 липня минулого року Вовку, його заступнику, п’ятьом суддям ОАСК, голові Державної судової адміністрації України та ще чотирьом особам було повідомлено про підозру. Їм інкримінують створення злочинної організації та захоплення влади. Підозри ґрунтуються на вивченні записів розмов у кабінеті Вовка, частина з яких була опублікована у 2019 році. Там на записах Вовк обговорює, як він збирається тиснути за допомогою судових рішень на різні органи влади, щоб отримувати потрібні собі рішення.
За версією слідства, підозрювані ухвалювали замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних та бізнес кіл. Зокрема, для цього голова ОАСК використовував схему з подання штучних адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи осіб до свого ж суду з подальшим їх розглядом із наперед визначеним результатом.