Відставка трьох суддів: чи справді за власним бажанням?
7 грудня судді КСУ проголосували за відставку за власним бажанням трьох своїх колег: Ірини Завгородньої, Сергія Саса та Ігоря Сліденка. Як відомо, усі звільнені судді були призначені за квотою Верховної Ради. Цікаво, що Сергій Сас та Ігор Сліденко мали скласти повноваження вже в березні 2023 року, адже були призначені відразу після Революції Гідності, у 2014 році. Однак Ірина Завгородня мала б ще п'ять років перебувати на посаді члена КСУ. Зараз 5 з 18 місць в КСУ вакантні (13 суддів залишилися, 10 необхідні для прийняття рішень).
13 грудня Верховна Рада проголосувала за нову процедуру обрання суддів КСУ (детально про неї нижче).
«З таким законом уже до кінця весни 2023 року Банкова контролюватиме більшість у КСУ. Четверо чинних суддів у КСУ прямо призначені президентом або за поданням «Слуги народу». Плюс ще п'ять суддів за новим законом – і це більшість… Це означає, що ОП зможе будь-що: провести дочасні вибори, розпустити Антикорупційний суд», – вважає голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Він також звертає увагу, що три судді якось дуже «вчасно» залишили посади «за власним бажанням».
«Мені важко уявити, з якогось дива судді КСУ добровільно йдуть у відставку. Мені важко уявити цю ситуацію без якогось впливу ззовні», – зазначає він LB.ua.
Колишній представник президента в КСУ, нардеп фракції «Слуга народу» Федір Веніславський запевнив LB.ua, що жодного тиску (на цих суддів) точно не було. «Я знаю ситуацію та мотиви цих суддів. Вони були абсолютно прозаїчні. Люди (ці судді) боялися, що в результаті внесення змін до закону про КСУ можуть бути переглянуті гарантії суддів КСУ у відставці. Вони боялися, що потім можуть бути проблеми з відставкою та довічним утриманням суддів КСУ. Тому вони обрали шлях, щоб не було ніяких ризиків для їхнього майбутнього пенсійного життя», – запевняє він.
Звісно, на Банковій «примус до відставки» теж заперечують. Джерело в ОП у спілкуванні з LB.ua наголосило, що «наші судді КСУ настільки захищені законодавством з погляду імунітету та своїх гарантій, що в принципі більш недоторканних людей у нас немає».
«У них гарантії крутіші, ніж у президента. Тому чинити на них якийсь тиск, коли не буде наслідків, це як мінімум дивно. Ну, такий собі «збіг»! (сміється). Однак у Сліденка та Саса строки повноважень і так підпирали. По правді, їм залишалося пару місяців. Тиск на них не мав сенсу. Щодо Завгородньої, то це креатура та людина Олександра Грановського, він її тягнув у КСУ», – каже співрозмовник LB.ua.
І додає, що КСУ без п’яти членів буде все одно працювати: «Як і працював останнім часом. Насправді для нас, як і для країни, КСУ – це не критичне питання порядку денного. У КСУ різні форми роботи: Сенатом, палатами. Але так, скоріше за все, вже не буде більшості (10) для прийняття рішень до формування повноцінного нового складу».
Натомість голова Комітету ВРУ з питань правової політики, нардеп фракції «Слуга народу» Денис Маслов стверджує, що кворум є і Конституційний Суд може працювати. «З 18 суддів, як це передбачено Конституцією, на сьогодні з повноваженнями залишаються 13. Для розуміння, засідання Великої палати КСУ є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше 12 суддів, а засідання Сенату КСУ – якщо присутні 6 суддів. Тож КСУ може ухвалювати рішення», – наголошує він у розмові з LB.ua.
Чи оберуть нового голову КСУ
Утім, за прогнозами джерела в ОП, цей склад КСУ точно не зможе обрати нового голову КСУ (ще 15 травня минули повноваження скандального втікача до Відня, голови КСУ Олександра Тупицького). Судді вже декілька разів намагалися, але безрезультатно.
«Сьогодні серед суддів КСУ немає лідера, який зможе зібрати більшість голосів (10). Сергій Головатий, по суті в.о. голови, нормально працює. Та для нього більш пріоритетно зберегти крісло почесного члена у Венеціанській комісії. Президент України минулого року продовжив його повноваження у ВК. І він трусився за цю посаду більше, ніж у КСУ. Щодо амбіцій Ольги Совгирі (колишня нардепка «Слуги народу»), то це цікавий варіант. Але прямо скажемо, що вона не в авторитеті в КСУ», – визнає він.
Маслов додає, що формально для обрання голови КСУ суддів достатньо: «Для цього необхідна більшість, тобто 10 голосів. Але якщо складнощі існують, то вони в іншій площині. Відповідно, немає консенсусу серед суддів КСУ».
Нардеп Веніславський підтверджує цю інформацію. «За моєю інформацією, навіть відставка трьох суддів була дещо активізована певними іншими суддями, які бачать себе головою. Там почалися різні інсинуації, голоси цих трьох суддів могли б бути вирішальними для обрання нового голови. Тому найближчим часом очікувати обрання нового голови малоймовірно. З двох причин: з 13 суддів набрати 10 голосів – це складно. Друге – я бачу як мінімум 7 суддів, які залишилися та хотіли б бути головою. Тому буде жорстка конкурентна боротьба. Плюс мені повідомляли, що превалює думка в самому КСУ, що доцільним вважають обрати голову, вже коли буде максимальний склад (18). А обирати зараз, коли вакантні 5 посад, це не зовсім правильно з погляду перспективи діяльності суду», – вважає депутат.
Довга дорога до нової процедури обрання суддів КСУ
Ще 2 червня 2016 року Верховна Рада минулого скликання внесла зміни до Конституції (№ 1401- VIII), за якими статтю 148 було викладено в новій редакції та встановлено, що відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку.
У липні 2017 року Рада проголосувала за Закон України «Про Конституційний Суд України» (№ 2136-VIII), яким були запроваджені нові засади роботи КСУ та новий порядок відбору кандидатур на посаду судді суб’єктами призначення.
Натомість Венеціанська комісія в декількох висновках вказувала на необхідність удосконалити процедуру призначення суддів КСУ. Передусім прозорий і відкритий порядок відбору кандидатур на посаду судді КСУ суб’єктами призначення.
23 вересня 2021 року посли країн G-7 у спільній публічній заяві зазначили, що реформа КСУ повинна забезпечити прозорий, конкурентний відбір нових суддів. А у висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, прийнятого в Брюсселі 17 червня 2022 року, вказано, що ухвалення законодавства про конкурсний порядок добору суддів КСУ «стане одним із показників, виконання якого буде оцінюватися та враховуватися Комісією до кінця 2022 року».
З цією метою 12 серпня авторський колектив нардепів на чолі з головою профільного правового комітету Денисом Масловим подав до Ради законопроєкт, яким запропоновано до проведення конкурсного відбору кандидатур на посаду судді КСУ залучити новий спеціальний орган – Дорадчу групу експертів. У першому читанні цей євроінтеграційний закон ухвалили 6 вересня. Потім його декілька разів включали до порядку денного, однак знімали з розгляду.
Лише 13 грудня Рада таки ухвалила закон 7662 щодо відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах.
Як стверджує співрозмовник на Банковій, «не треба шукати зраду із затягуванням часу ухвалення закону в цілому. Просто ми чекали на висновок Венеціанської комісії». До речі, ВК його надала ще 23 листопада.
Утім, на думку Шабуніна, зволікали з ухваленням в цілому зовсім з іншої причини – аби переписати проєкт до другого читання, щоб на практиці максимально понизити вплив міжнародних експертів і громадськості в цій Дорадчій групі експертів.
Що таке Дорадча група і чи переписали закон?
Цей новий орган буде «сприяти суб’єктам, які призначають суддів Конституційного Суду, в оцінці моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду», – зазначено в законі.
Ще 28 листопада Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував прийняти його в цілому. Та до другого читання було внесено ряд принципових змін.
Зокрема, з приводу порядку формування Дорадчої групи експертів.
На перші 6 років пропонують установити такий склад Дорадчої групи експертів, яка буде відбирати суддів для Конституційного Суду:
1 член Дорадчої групи від Президента;
1 від Верховної Ради;
1 від З’їзду суддів України;
1 від Кабінету Міністрів за пропозицією Венеційської комісії;
2 від Кабінету Міністрів за пропозицією міжнародних та іноземних організацій, які, відповідно до міжнародних або міждержавних угод, протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері конституційної реформи та/або верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або запобігання і протидії корупції.
До другого читання внесли правки, за якими, коли мине 6 років, формувати Дорадчу групу експертів, окрім Президента, Верховної Ради та З’їзду суддів, зможуть ще декілька суб’єктів. Замість Венеційської комісії одного члена Дорадчої групи експертів буде призначати Національна академія правових наук. Ще одного члена Дорадчої групи зможе делегувати З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ.
Також одного експерта зможе делегувати в Дорадчу групу громадськість. Мова про збори представників громадських об'єднань, які протягом останніх п’яти років здійснюють діяльність у сфері конституційної реформи та/або верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або запобігання і протидії корупції.
Отже, через 6 років міжнародних іноземних експертів у складі Дорадчої групи може взагалі не бути.
На думку Шабуніна, така «нова редакція замість прозорого і незалежного відбору кандидатів знов пропонує кулуарні призначення, де ключова вимога не доброчесність, а лояльність до президента, монобільшості чи суддівської мафії».
Складна процедура відбору суддів Конституційного Суду
Нова редакція законопроєкту № 7662 пропонує достатньо складну процедуру відбору кандидатів. На першому етапі кандидатів перевірятимуть власне суб’єкти обрання суддів КСУ. А вже потім долучиться Дорадча група експертів. Остання буде проводити відбір у два етапи з різними оцінками на кожному.
Перший етап передбачатиме оцінку моральних якостей кандидатів, з конкретними оцінками:
– оцінку «відповідає» отримує той кандидат, який отримав від Дорадчої групи щонайменше чотири голоси;
– оцінку «не відповідає» отримує той кандидат, який отримав від Дорадчої групи три голоси та менше.
Кандидати, які отримали від Дорадчої групи оцінку «відповідає» за критерієм високих моральних якостей, допускаються до другого етапу – оцінювання на відповідність критерію рівня компетентності у сфері права.
За критерієм рівня компетентності у сфері права кандидати зможуть отримати три оцінки: «найбільше відповідає», «відповідає», «не відповідає»:
– «найбільше відповідає» отримує той кандидат, який отримав від Дорадчої групи щонайменше п'ять голосів;
– «відповідає» отримує той кандидат, який отримав від Дорадчої групи не менш ніж чотири голоси;
– «не відповідає» отримує той кандидат, який отримав від Дорадчої групи три голоси та менше.
Коли Дорадча група визначить відповідність кожного кандидата, за справу візьметься конкурсна комісія. Вона має бути створена Президентом, профільним комітетом ВРУ, Радою суддів України. Комісія буде проводити співбесіди з кандидатами.
За результатами цих співбесід комітет ВРУ, Рада суддів України мають ухвалити рішення щодо рекомендації про призначення на посаду судді Конституційного Суду. Далі Верховна Рада, З’їзд суддів будуть обирати суддів КСУ теж у декілька етапів.
І тут важлива принципова новація, яка з’явилася під час розгляду у другому читанні. Якщо кандидати на посади суддів КСУ з оцінкою «найбільше відповідає» не наберуть необхідної кількості голосів під час процедури голосування, то наступне голосування вже буде відбуватися за кандидатів, які отримали оцінку «відповідає». Якщо і на цьому етапі не вдасться обрати суддів КСУ, то далі передбачена ще одна спроба. Однак обирати доведеться вже серед кандидатів, які отримали оцінку «не відповідає». Тобто в теорії суддею КСУ зможе стати навіть кандидат, який отримає від Дорадчої групи експертів оцінку про невідповідність посаді.
«Це означає, що експертна група з міжнародниками у складі голосує за те, що кандидат «не відповідає» вимогам Конституції, але потім його все одно можуть призначати суддею КСУ. Чим це відрізняється від процедури, за якою призначали Тупицького? Хіба тим, що в Януковича не витрачали час на танці з бубнами і зразу пхали свого. При цьому передбачена участь аж одного представника громадськості, і то не зараз, а через 6 років. І жодних гарантій, що це буде незалежний експерт чи що в нього будуть якісь реальні важелі впливу», – вважає Шабунін.
Він же підкреслює, що фактично рішення Дорадчої групи будуть прийматися простою більшістю, де троє з шести членів Дорадчої групи (Президента, З'їзду суддів і ВРУ) будуть «призначенцями політиків та самої мафії – З'їзду суддів, а отже, в сам КСУ зможуть потрапити лише ті, хто їх влаштовує… Ця нова процедура, прийнята парламентом, майже не залишає шансів на незалежність майбутніх суддів КСУ. Бо ця процедура легко дозволить заблокувати будь-якого кандидата, який не влаштовує владу», – прогнозує він.
На Банковій гарантують, що конкурс буде прозорим, але не так швидко
Співрозмовник з ОП наголосив, що Дорадча група буде лише допоміжним органом трьох суб’єктів призначення суддів КСУ (Президент, ВРУ та З'їзд суддів): «Вони будуть перевіряти на доброчесність і моральність. Закон буде підписаний, і ми запустимо процес формування цієї ради. Профільний комітет мав би вже збирати документи від кандидатів, бо це займає багато часу. Усі подальші процедурні моменти з формуванням комісії можуть затягнутися до пів року. Основний строк займе якраз формування самої Дорадчої групи. Думаю, це займе менш як чотири місяці. Реально – шість».
«До цього часу нікому не буде ні холодно, ні жарко від того, що КСУ не зможе більшістю ухвалювати конституційні рішення. Якщо чесно, нам це навіть по кайфу. Ну, не виносять, і добре. Бо в них були вже, м’яко кажучи, сумнівні рішення. Наприклад, щодо церкви. Вони хотіли бахнути рішення на подання депутатів від ОПЗЖ на закон Порошенка про обов’язкове згадування патріархату церкви. Якщо країни агресора, то обов'язково вказувати, що це МП. Новинський (колишній нардеп ОПЗЖ) та інші хотіли це завернути через КСУ. І коли ми побачили певні рухи в КСУ з цього приводу ще місяць тому, прийняли, скажімо так, низку державницьких рішень про те, що не варто бавитися з цією історією. Вона знята з порядку денного КСУ», – додає співрозмовник LB.ua.
Важливо, що надалі можлива виключно конкурсна основа добору кандидатів у КСУ: «Макрофін Єврокомісії в документах, що надали нам, чітко вказав: далі може бути тільки конкурс по відбору кандидатів на посади суддів КСУ. У протилежному разі грошей ми не побачимо».
Водночас він визнає, що в остаточній редакції є різночитання: «Просто група хлопчиків Шабуніна та Жернакова (голова правління Фонду DEJURE. – LB.ua) кричали, що до висновку ВК закон ні в якому разі не варто ухвалювати. Після висновку ВК ми його проголосували, але закон їм знову не подобається, хоча ми передбачили участь громадськості в цій Дорадчій групі. Тому зараз усі їхні закиди – це спекуляції».
Веніславський також вважає, що «жодної зради тут точно немає. Насправді фінішний варіант закону був напрацьований комітетом спільно з іншими депутатами. Це консенсусна редакція. Яскравий приклад. Під час прийняття закону були виступи від двох опозиційних фракцій. «Батьківщина» взагалі заявила, що не слід торгувати державним суверенітетом, пропонуючи залучати міжнародних експертів і громадськості до такої Дорадчої групи. Хоча ми ж запропонували модель: по три представники від міжнародної спільності та три від української. Вони говорили, що навіть ці три міжнародні — це порушення засад суверенітету. А «Європейська солідарність», навпаки, говорила, що трьох міжнародних недостатньо, мають бути всі неукраїнські. Тому врешті знайшли збалансований варіант. Рекомендації ВК повністю враховані».
Депутат вважає, що нову конкурсну процедуру можна буде запустити вже за 2-3 місяці. «Переконаний, що майбутні кандидати на посаду суддів КСУ будуть відповідати вимогам морально-етичним і професійної кваліфікації цивілізованих країн».
Парламентар, один з авторів закону Маслов пообіцяв, що Комітет з питань правової політики ВРУ оголосить про прийом документів від кандидатів на посади суддів КСУ протягом 30 днів з дня підписання закону Президентом.
«Для утворення Дорадчої групи експертів достатньо призначення 4 членів із 6. Це цілком реально зробити за півтора місяця. Своєю чергою, конкурси на 3 вакансії суддів за квотою парламенту та 2 від З'їзду суддів України мають бути оголошені протягом 30 днів з моменту, коли закон підпише голова держави України. Тож не хочу забігати наперед, проте, за моїми очікуваннями, орієнтовно в лютому ми вже зможемо розпочати конкурсні процедури», — прогнозує голова профільного парламентського комітету.