Спікер парламенту Дмитро Разумков доручив Регламентному комітету Верховної Ради перевірити можливе "кнопкодавство" під час голосування за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти та науки.
Про це домовилися на засіданні голів фракцій та груп.
Також домовлено до 15 січня розробити зміни до законодавства та ввести жорсткішу відповідальність за неперсональне голосування, щоб розглянути це питання одним з першим після Нового року.
Усі фракції звернулися з пропозицією встановити додаткові камери в залі, щоб фіксувати кнокодавство. Це стосується усіх лож парламенту.
Ще одна пропозиція - відключити від системи "Рада" резервні місця народних депутатів. Це незайняті місця, які утворилися через неможливість обрання нардепів на тимчасово окупованих територіях.
Нагадаємо, 17 грудня Шкарлет був призначений міністром освіти і науки мінімальною кількістю голосів - 226. Проти висловилися 43 парламентарії, утрималися 39. Не брали участі у голосуванні 35 нардепів. Джерела LB.ua у "Слузі народу" повідомили, що буквально незадовго до голосування достатньої кількості голосів за призначення не було, втім після цього був дзвінок від президента.
Після цього фракція "Голос" заявила про кнопкодавство. Як повідомив депутат від фракції Ярослав Железняк, відомо щонайменше про чотири випадки неперсонального голосування.
У грудні минулого року Рада ввела штраф до 85 тис. гривень за кнопкодавство. За таке рішення проголосував 261 депутат. Також зазначалося, що для фіксації голосування мають забезпечити відеоспостереження. Спікер Ради уповноважений повідомляти про факт неперсонального голосування, після чого він повинен буде доручити лічильній комісії вилучити картку такого депутата і провести голосування повторно.
Незважаючи на це, нардепи від "Опозиційної платформи - За життя" (ОПЗЖ) Сергій Ларін і Віктор Чорний "винайшли" спосіб, що дозволяє "кнопкодавити", не натискаючи на чужу кнопку пальцем.
21 лютого 2020 року Офіс генпрокурора відкрив першу кримінальну справу за "кнопкодавство".