Комітет виборців України проаналізував, у які країни найчастіше їздять депутати Верховної Ради по досвід.
Про це повідомила пресслужба КВУ у фейсбуці.
Зазначають, що Комітет проаналізував персональний і кількісний склад депутатської групи з міжпарламентських зв'язків із зарубіжними країнами - у групи яких країн найчастіше записуються нардепи. Усього в Раді діють 47 різних груп (кожна група - окрема країна).
Найпопулярнішими напрямками для міжпарламентських зв'язків є США, Канада і Великобританія. У США входять 176 народних депутатів, Канади - 144, Великобританії - 135. Також популярними напрямками є Польща, Німеччина, Італія, Швейцарія, Ізраїль, Франція та Литва.
Також одним з лідерів за кількістю депутатів є міжпарламентська група зв'язків з Об'єднаними Арабськими Еміратами, до складу якої входять 118 парламентаріїв. Також популярним напрямком є Японія, яка налічує 117 нардепів. Крім того, в переліку екзотичних країн - Куба (48 депутатів), Сінгапур (48), Республіка Корея (41), Саудівська Аравія (21) і Монако (17).
"Інститут депутатської групи з міжпарламентських зв'язків часто використовується народними депутатами як різновид політичного туризму. Адже завдяки приналежності до певної групи народний депутат має можливість відвідати ту чи іншу країну. Тому не дивно, що в переліку найпопулярніших напрямків є не тільки сталі парламентські демократії, а й досить екзотичні країни, такі як Монако, ОАЕ, Японія, Куба чи Сінгапур", - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.
При цьому він зазначив, що практична цінність деяких таких візитів часто сумнівна.
"Адже складно зрозуміти, які саме елементи парламентаризму цих держав могли б бути використані в умовах України. Наприклад, 21 депутат входить до групи міжпарламентських зв'язків із Саудівською Аравією. При тому що Саудівська Аравія - це абсолютна монархія на чолі з королем, зі слабким парламентом без серйозних повноважень. Ще 17 депутатів входять до групи зв'язків із Князівством Монако, в парламенті якої взагалі працюють тільки 24 депутати. Схожа ситуація з ОАЕ, де роль парламенту також далека від українських реалій. Зрозуміти, як такі приклади можуть бути використані в роботі Верховної Ради України дійсно складно", - додав Кошель.