ГлавнаяПолитика

Святослав Вакарчук: "Я не маю жодного стосунку до Пінчука"

Партія «Голос» стрімко набирає політичної ваги, нещадно з‘їдаючи рейтинг партії Петра Порошенка. Одне з соціологічних опитувань дає Вакарчуку та його соратникам 8,1%. І це ще геть не межа, враховуючи темпи росту підтримки партії. 

Сприятимуть цьому в тому числі й концерти, які Вакарчук дає у рамках передвиборчого туру і які наполегливо не визнає агітацією. «Якщо це є агітація за якісну європейську музику, то я готовий агітувати так скільки завгодно», - відповідає Вакарчук на будь-які звинувачення щодо політичного концерту. 

Фракція «Голос» у парламенті має всі шанси стати важливим гравцем, що приковує суспільний інтерес до планів політика-співака. LB.ua зустрівся зі Святославом Вакарчуком, аби поставити питання, від яких може залежати остаточне рішення виборців, - який вплив має олігарх Віктор Пінчук на кампанію «Голосу», як партія працюватиме зі «Слугою народу» у парламенті, як політичне сила розв‘язуватиме найгарячіше українське питання - окупацію територій Росією.

Фото: Макс Левин

«Концерт групи «Океан Ельзи», на якому немає жодної агітаційної продукції, не є політичною агітацією»

Соня Кошкіна: Почнемо з останнього – агітаційного концерту 18 червня у Львові. Скільки там людей було, до речі?

За моїми оцінками, приблизно 50. Точно не менше, аніж у фан-зоні Олімпійського, а там 40 тисяч.

Діана Буцко: Львівські медіа писали про 10 тисяч.

С.К.: Так це був концерт чи агітація?

Спочатку відбувалося коротке знайомство з командою «Голосу», потім ми прибираємо усю символіку, партійні гасла і даємо концерт без жодної агітації.

С.К.: Подвійні стандарти.

Чому?

С.К.: Зеленський чинив аналогічно. Не бачу жодної різниці.

Ні. Вони спеціально роздавали запрошення тим, хто не може собі дозволити прийти на концерт. У нас же все вільно: будь-хто може відвідати виступ.

С.К.: Звісно, хто відмовиться безкоштовно прийти на Вакарчука?

Якщо це є агітація за якісну європейську музику, то я готовий агітувати так скільки завгодно. Чому мені ніхто не розказував про «безкоштовну агітацію», коли ми самі, за свої гроші давали концерти в Маріуполі, Сєвєродонецьку, Краматорську?

Концерт у м.Рівне, 22 червня 2019
Фото: facebook/Святослав Вакарчук
Концерт у м.Рівне, 22 червня 2019

Д.Б.: Тому що тоді ви не йшли в парламент.

Я розумію, але я це робив тоді за власні кошти і зараз так роблю, вважаю це абсолютно нормальним. Під час концерту у нас немає агітації. Це по-перше.

По-друге, нас поставили в умови, коли до виборів є лише два місяці. Ми тільки встигли заявити, що балотуємося у парламент і тут зразу з усіх сторін нам вказують, чого не можна робити. Скажіть, а можна проводити вибори за мажоритарною системою? Можна, не чекаючи рішення Конституційного суду, говорити, що вибори конституційні (розмова записувалася іще до рішення КСУ, - ред.)?

Я вважаю, що концерт групи «Океан Ельзи», на якому немає жодної агітаційної продукції, коли за весь вечір не звучить жодного лозунгу, не є політичною агітацією.

Д.Б.: Тобто безкоштовний концерт «Кварталу» є агітацією, а ваш - ні?

Ще раз: ми не роздаємо запрошення тим, хто не може купити квиток.

С.К.: Просто під час президентської було ще холодно, тому «Квартал» і роздавав запрошення на концерт у приміщенні, щоб люди на вулиці не мерзли.

Я не хочу когось оцінювати. Те, що робив «Квартал» - їхня справа, що робить «Океан Ельзи» - наша справа. Коли ми виступали на Майдані, хтось з Антимайдану теж міг назвати це агітацією. Зараз же, навіть під час знайомства з нашою командою, ми не закликаємо за нас голосувати - лише розказуємо про себе.

Фото: Макс Левин

«Я готовий до будь-якої посади в уряді»

Д.Б.: Ви знаєте, що багато хто очікував від вас участі у президентських і коли цього не сталося, люди в вас розчарувалися.

Це ми ще подивимося.

Д.Б.: Чи до балотування у парламент вас підштовхнуло усвідомлення того, що до влади прийшов несистемний, недосвідчений кандидат?

Я ухвалив рішення, що маю йти в парламент, набагато раніше. Чому про нього не говорив? Тому що казати про це під час президентської кампанії вважав недоречним.

Я вирішив іти у парламент, тому що саме Рада вирішує ті питання, на які є запит суспільства. Люди насправді хочуть змін, вони голосували за них на президентських виборах. Але серед іншого українці прагнуть справедливості, боротьби з корупцією, підвищення пенсій, зарплат, покращення системи охорони здоров’я - це все компетенція парламенту та уряду.

Ми не просто йдемо у парламент, аби постояти на трибуні і сказати, що хтось поганий. Ми готові брати владу. Нас цікавлять посади в виконавчій владі. Ми готові брати на себе колективну чи персональну відповідальність

Д.Б.: Ви себе в виконавчій владі ким бачите?

Я готовий до будь-якої посади. Як політична ситуація складеться

Д.Б.: Нині виборець асоціює партію «Голос» перш за все з вашою особистістю.

Це - початок. Нам треба було три тижні, щоб розігнатися. Більше наших спікерів надалі буде з'являтися у засобах масової інформації, на ефірах, зустрічатися з виборцями. Я сподіваюсь, що 21 липня партія вже буде асоціюватися з кількома людьми, а не лише зі мною.

Д.Б. Але поки виходить, що ви будуєте партію лідерського типу. Чого вартий «Голос» без Вакарчука?

Абсолютно ні. У нас є номінаційний комітет, який визначає список партії та мажоритарників. До нього входить семеро людей. У кожного з нас - один голос. Рішення приймається більшістю. Було кілька випадків, коли я голосував за включення людини до списку, а більшість виступала проти і кандидат не потрапляв до партії. Траплялося й навпаки: я не хотів включення когось до списку, але рішення ухвалювала більшість.

Фото: Макс Левин

С.К.: Як ви в Раді працюватимете з людиною, включенню якої в список противилися? Вона ж про це знає.

У команді завжди є компроміси, домовленості - саме тому що це не є партія лідерського типу.

Більше того, ця людина не порушила наших критеріїв, але мені здавалося, що для списку це буде або недоречно, або не так його підсилюватиме. Колеги вирішили інакше. Тож будемо працювати. Час покаже. Може, я помилявся.

Д.Б.: Як давно ви почали будівництво регіональних осередків?

Стара і нова політична кон'юнктури поставили нас перед ситуацією, де у нас немає вибору. Стадіон так стадіон. Вибори 21 липня, так 21-ого. У нас є два місяці. Зараз ми зосереджені не на розбудові партії, а на розгортанні передвиборчого штабу й отриманні максимального результату на виборах. Як тільки вибори 21 липня закінчаться, ми прийдемо у наш партійний офіс і почнемо спочатку увесь процес створення партійних осередків, підготовки до місцевих виборів і так далі. Зараз ми не займаємося розбудовою партії як такої. Ми не можем одночасно і вибори вигравати, і партію будувати.

С.К.: Це лукавство, бо ви сказали, що давно вирішили йти на парламентські вибори. Ви мали розуміти, що потрібна партія, чому ж раніше нею не займалися?

Ми займалися. Але для побудови серйозної партійної структури потрібні роки, а не місяці.

С.К.: Тим паче. Почати партійне будівництво півроку тому було б ефективніше, ніж за два місяці.

Півроку тому ще цього рішення не було.

С.К.: Але за два місяці до виборів - це те ж саме, що створення нашвидкоруч «Народного фронту» чи «Опоблоку» у 2014 році.

Не порівнюй, будь ласка, нас з старими політичними силами.

С.К.: За формою ви нічим не відрізняєтеся.

Головне - зміст, а не форма. Головне - люди та принципи, мораль, які стоять за ними. Форма може бути різна. Нас поставили у політичну кон’юнктуру, у якій ми мусимо діяти. Наша задача сьогодні - донести голос до виборців.

Фото: Ірена Скуратовська

Д.Б.: Чесно кажучи, не розумію, чому ви так критикуєте дострокові вибори, адже нещодавно казали, що підтримуєте цю ідею.

Ми підтримуємо ідею дострокових виборів.

Ми вважаємо, що вибори мають бути якомога швидше. Потрібно було зробити це ще позавчора, бо старі правила в Верховній раді повинні бути знищені.

Ми не скаржимося. Ми просто пояснюємо, чому чинимо так, а не інакше. Парламент треба змінювати якомога швидше, люди зачекались змін.

Д. Б.: Ви не хочете, щоб вас порівнювали зі старими силами...

Ви можете порівнювати. Це я не порівнюю.

Д.Б.: Тоді давайте поговоримо про нові партії. Чим «Голос» відрізняєтся від «Слуги народу»?

Я знаю, чим ми відрізняємся від усіх партій, які декларують одне, а роблять інше. Ми першого дня після партійного з’їзду повністю відкрили списки та критерії набору людей. Після того, як було декілька звернень від громадськості про те, що двоє кандидатів не відповідають критеріям, ми одразу виключили їх.

Ми сказали, що будемо прозоро фінансуватися, і тиждень за тижнем називати донорів. У списку на багатомандатних округах не маємо жодних старих політиків. 

Фото: Макс Левин

Д.Б.: Є кілька нардепів на мажоритарці.

Я вважаю, що було б набагато краще, якби президент дотиснув Верховну раду і зробив так, щоб парламент ухвалив закон про відкриті списки. Але ми змушені грати за старими правилами.

Д.Б.: Все ж таки, ми не зрозуміли. Ви йдете в парламент з гаслами будувати нову політику. Чому нова політика - це ви, а не Володимир Зеленський?

Якщо Володимир Зеленський буде пропонувати і підтримувати ті речі, про які говорить партія «Голос», тоді президент - це нова політика. Ми з радістю готові його у таких починаннях підтримати, і тоді нашою задачею буде підштовхувати президента до ще більших радикальних змін.

Якщо раптом Володимир Зеленський не буде відповідати тим справжнім змінам, то наша задача - робити все, щоб за дані виборцям обіцянки він все-таки відповідав.

Д.Б.: Ваша позиція - не брати у партію нардепів. Чому ж тоді список очолює колишній парламентар?

Тому що він єдиний, хто вийшов з парламенту, зрозумівши, що за старими правилам грати не може. Я інших таких людей не знаю.

С.К.: Злата Огневич.

Вона зараз не йде в парламент.

Фото: Макс Левин

«Дуже небезпечно, коли політична сила в парламенті, користуючись коротким періодом часу, може отримувати абсолютну більшість»

С.К.: Давай поговоримо про стратегію передвиборчої кампанії. У Порошенка був базовий слоган «Армія, мова, віра». На півдні та сході країни він не спрацював чи навіть викликав відторгнення, що підтверджують результати голосування у першому турі. Славу Вакарчука точно підтримають захід і центр. Але чи є у вашої політичної сили спеціальні меседжі чи підходи для півдня і сходу? Чи розраховуєте вдосталь зібрати голоси на заході й у центрі?

Ми не ділимо українських виборців на Схід, Південь, Захід і Центр. Ми йдемо до людей з однаковими слоганами як у Харкові, так і у Львові, як в Одесі, так і в Чернігові. Нам потрібно змінювати правила в політиці, відновити справедливість і ставитися до людей з повагою.

Безумовно, певні речі людина на сході і заході сприймає під іншим кутом, під іншою призмою. Але всюди ми будем говорити до людини, індивідуально звертаючись до кожного громадянина. Для мене Європа - це коли держава для людини, а не людина для держави. З цими словами і діями ми зможем достукатись і до сходу, і до заходу.

С.К.: Це, звісно, чудово, але ж ви визнали, що на сході і на заході у виборців трішки різні інтереси - не ліпші чи гірші, а просто інакші. Уніфіковувавши підхід, ви можете повторити помилку Петра Порошенка.

З кожним регіоном потрібно розмовляти зрозумілою для нього мовою, але якщо частина нашої програми - інтеграція в ЄС і НАТО, то ми будем говорити це і в Харкові, і в Краматорську, і у Львові.

С.К: З 2004 року існує умовне розділення на біло-блакитний і демократичний електорат.

Нам потрібно це змінювати.

С.К.: Суті це не змінює. Біло-блакитний електорат лишається.

Я з «Океаном Ельзи» збирав стадіони і в Донецьку, і в Криму, і в Харкові, і у Львові. Я добре знаю, як і що думають люди і на сході, і на заході країни. У нашому списку є багато людей з Маріуполя, з Донецька, зі Львова, з Одеси, вони будуть їхати у свій регіон і говорити з людьми на тих вулицях, на яких виросли, зустрічатися з однокласниками з тих шкіл, у яких навчалися. Але у нас однакові програмні меседжі для всієї України.

Фото: Макс Левин

Д.Б.: Хто серед партій ваш головний електоральний конкурент?

Відповідь на це питання поступово покаже виборча кампанія. Конкуренти з плином часу можуть змінюватися. Поспішних висновків в українській політиці краще не робити. З одного боку, ми не вважаємо нікого своїми конкурентами, а з іншого - всіх.

Д.Б.: Ви ж бачили нові рейтинги? Розумієте, хто росте, а хто падає і чиї рейтинги ви «з’їдаєте»?

Через два тижні буде зовсім інша ситуація, і ви скажете, що ми «з’їдаємо» рейтинг геть інших політичних сил.

С.К.: Але ми говоримо про нинішній момент.

Це некоректно. Сьогодні рано робити висновки - це можливо буде 21 чи 22 липня.

Д.Б: Невже ви думаєте, що можете «з’їсти» рейтинг партії «Опозиційна платформа - За життя»?

Якщо лозунги партії пов’язані з тим, що Україні потрібно об’єднуватись із Росією, то не думаю, що за три тижні ми зможемо достукатися до їхніх виборців настільки, щоб вони проголосували за нас. Але ми будемо намагатися, тому що і їм потрібна справедливість.

Д.Б.: Якщо ви хочете брати на себе відповідальність, то чи бачите себе в коаліції?

Поживем - побачим.

С.К.: Якщо ж «Слуга народу» створить монокоаліцію, що тоді?

В Україні повинен бути баланс влади і система стримувань і противаг. Україна, як казав Леонід Данилович Кучма, не Росія. Парламент завжди був, є і буде відігравати важливу роль. Дуже важливо, щоб у Раді були ті сили, які завжди могли б допомогти президенту, а за необхідності і зупинити його. Дуже небезпечно, коли політична сила в парламенті, користуючись коротким періодом часу, може отримувати абсолютну більшість. Це не тільки велика відповідальність, але й це велика небезпека. У випадку успіху, безумовно, це буде прекрасний момент і для країни, і для цієї політичної сили, але у випадку неуспіху - це значний ризик для України. Завдання партії «Голос» - зробити так, щоб жоден політик в цій країні не наробив дурниць.

С.К.: Уявімо, що більшість отримує «Слуга народу». Такого в історії незалежної України ще не було. Ми розуміємо, що це велика загроза.

Я би сказав не лише загроза, це…

Д.Б.: Узурпація?

Ні. Український народ не допустить узурпації. От у цьому я впевнений. Але навіщо доводити ситуацію до такого сценарію? Ми з партією «Голос» налаштовані на конструктивну роботу. Я зацікавлений в успіху тих реформ, про які говорив президент своїм виборцям. Я буду перший радіти від того, що настане кінець епохи бідності. Але епоха бідності закінчиться тільки тоді, коли закінчиться епоха безкарності. Епоха безкарності закінчиться, коли в нас буде здоровий баланс влади.

Д.Б.: Як думаєте, президентська партія буде прислухатись до думки «Голосу»?

Це питання до них. Але ми зробимо все для того, щоб вони прислухалися.

С.К.: Якщо все ж «Слуга народу» візьме монобільшість, ви готові до опозиції? Мало хто розуміє, що опозиція - це певна програма, альтернатива, а не просто «баба Яга против».

25 років тому я був студентом, який почав займатись музикою. Мене питали, чи розумію я, що це таке? Я до всього підходжу грунтовно, серйозно і надовго.

Фото: Макс Левин

«У нас немає грошей на фінансування передвиборчої кампанії мажоритарників»

Д.Б.: Давайте поговоримо про команду і мотиви. Заробітна плата народного депутата в середньому коливається в межах 20-40 тисяч гривень. У ваших списках є багато успішних бізнесменів, зокрема зі сфери ІТ, які заробляють набагато більше. Як ви їх мотивували відмовитися від такого заробітку?

Більшість тих людей, про яких ви говорите, розуміють і усвідомлюють, куди йдуть. Є кандидати, які планують займатися викладацькою чи творчою діяльністю, що дозволено законом.

Наші юристи вже шукають законні способи для того, щоб команда партії «Голос», яка допомагає штабу, могла би публічно показувати «білу» зарплату. Ми не збираємось робити усілякі там «чорні каси», та в нас і нема звідки брати.

Коли добровольці йдуть в АТО, вони теж не думають про те, чи дадуть їм погони, квартири. Добровольці йдуть захищати країну.

Я думаю, більшість людей в нашому списку готові до таких умов. Якщо ж ні, то у них буде вибір - підлаштуватись під ситуацію, стиснути зуби, кулаки і йти вперед разом зі всіма, або публічно визнати, що не готові до такого способу життя, і просто піти. Подвійних стандартів нікому не дамо.

С.К.: У списку є чимало моїх знайомих. Вони розповідали, що коли питали про джерела фінансування, то Святослав Вакарчук не відповідав, але казав, що гроші на вибори є. Поясніть свої слова.

Усе буде публічно і прозоро.

С.К.: За 18 років журналістської кар'єри я чула фразу про те, що «нас фінансують малі й середні підприємці» аж надто часто. Надто

Якщо будуть конкретні факти, що це неправда, будь ласка, покладіть їх на стіл.

Д.Б.: Хто платить за мажоритарників заставу у 41 730 гривень до ЦВК?

Чесно кажучи, не готовий відповісти. Це питання до голови партії Юлії Клименко. Можемо зараз зателефонувати і запитати.

С.К.: Давайте.

Юлія Клименко (телефоном): Платить партія. За всіх заплатили сьогодні (19 червня, - ред) і понесли документи до ЦВК для реєстрації.

Д.Б.: Хто фінансує передвиборчу кампанію мажоритарників?

Клименко: Передвиборчу кампанію вони самі фінансують, ми даємо їм агітаційні логобуки, інколи агітаційні матеріали.

Вакарчук (тут і далі): У нас немає таких грошей.

С.К.: Тобто ви даєте їм бренд, а вони проводять кампанію під вашим логотипом?

«Даєте бренд» звучить трішки зверхньо і принизливо.

Фото: Макс Левин

Д.Б.: Особливо після останніх заяв президента.

Не ми їм даємо бренд, а вони, розуміючи, що в нас спільні цінності і програмні засади, пропонують разом працювати в парламенті. Тоді певний мажоритарник, який є авторитетом в своєму окрузі, допомагає партії «Голос», а партія, яка є авторитетом для виборців, допомагає мажоритарнику. Це не продаж франшизи - це спільна і взаємовигідна допомога. Фактично це наші агітатори, які також мають право, відповідно до законодавства, балотуватися в парламент.

С.К.: Є ще й інша можлива проблема - ви недосидите у парламенті п'ять років. Занадто хитка конструкція.

Це залежить від вибору українського народу. По-перше, від того, хто насправді прийде в парламент і в якій кількості. По-друге, як потім український народ буде реагувати на роботу парламенту і президента.

С.К.: Повернімося до мажоритарників. Фактично на будь-якому окрузі навіть нікому невідомий кандидат від «Слуги народу» (назвімо його Вася Пупкін) на старті вже має 30%. Бо тренд цієї кампанії, як і 2012 року, ненависть до влади. Будь-який опозиційний кандидат може перемогти у провладного опонента навіть з хорошою репутацією.

Саме тому партія «Голос» має бути в парламенті.

С.К.: Саме тому партія «Голос» може не потрапити туди, навіть виставивши порядного кандидата.

Ми прийшли всерйоз і надовго. Ми розуміємо, що на цих виборах життя справжніх змін не закінчується, а тільки починається. Я звик підійматися вгору поступово.

С.К.: Як ви будете пояснювати виборцям, що ваш хороший, достойний кандидат кращий за Васю Пупкіна з «Кварталу 95»?

Я проїхав за ці 10 днів всю західну Україну і трішки Поділля, зустрічався з людьми в маленьких районних центрах. У Кам’янці-Подільському зірвав голос, бо на галявині зібрав 200 людей і говорив без мікрофона. Я свій голос в буквальному сенсі увесь віддав людям.

Люди чують, якщо з ними говорити. Якщо з ними спілкуватися, то вони не проголосують за Васю Пупкіна, хто б за ним не стояв. Якщо ж лишати все на відкуп телереклами, таргетингу у Facebook чи Instagram, то Вася Пупкін виграє.

Фото: Макс Левин

Д.Б.: Крім «Слуги народу», у вас є ще й інші конкуренти. Ви не домовилися з умовними «демократами» щоб виставити єдиних кандидатів на мажоритарних округах.

Що означає «демократи»?

Д.Б.: Я маю на увазі Садового, Гриценка і вас. Чому не вдалося домовитися?

Це люди, які були у владі багато років. Партія «Голос» каже, що нам потрібні нові люди в політиці. Ситуативно можливо мати спільні інтереси для того, щоб вороги України не пройшли до парламенту.

С.К:. Об'єднання вимагають люди.

Д.Б.: Ви розпорошуєте голоси і підіграєте тим самим іншим партіям.

Я чую вас, дякую за пропозицію. Візьмемо до розгляду цей запит.

С.К.: Так часу вже не лишилося.

По-перше, якщо в партії «Голос» є кандидати на той чи інший передвиборчий округ, то це нормально, що ми хочемо їх просувати. По-друге, ми нікого знімати або зливати не збираємося. Але якщо зрозуміємо, що на одному окрузі є наш кандидат і кандидат від іншої політичної сили, з якою будемо союзниками у майбутньому парламенті, і з іншого боку - політик, який тягне країну в минуле, то ми готові сідати і вирішувати, як діяти. Але робити це не таємно, а публічно, тому що інакше - зрада виборців. Ти можеш говорити високопарні слова про об’єднання, але виборці хочуть голосувати за конкретного кандидата.

Д.Б.: З вами вели переговори так звані «єврооптимісти». Чому ж зрештою вийшло так, що на мажоритарці балотуються нардепи Вікторія Войціцька і Леонід Ємець, а не Світлана Заліщук чи Мустафа Найєм?

Я не пам’ятаю від них жодної пропозиції стати кандидатами від партії «Голос». У нас були розмови про спільну політичну конфігурацію у майбутньому, але не пригадую предметної розмови.

Д.Б.: Тобто Ємець і Войціцька прийшли до вас і попросились? Заліщук і Найєм - ні?

На номінаційний комітет надійшли такі заявки. Ми не віддавали перевагу чинним депутатам. Ми звертались в першу чергу до нових людей, які не мали за ці 5 років можливостей проявити себе.

Д.Б.: Нардеп від БПП Павло Різаненко як до вас потрапив ?

Через номінаційний комітет, який проголосував за включення його як мажоритарника.

С.К.: Як контролювати депутатів? Ось ви заходите в парламент, і одразу ж у фракції знайдеться якась кількість «поганих овець». Що з ними робити? Який формат фракційної дисципліни?

Ми працюємо зараз над цим питанням. Навіть у Євангелії серед 12 апостолів був зрадник. У будь-якій компанії є 10-12% людей, які тримають дулі в кишенях. Я не хотів би вірити, що так і в нашій команді, але до цього треба бути готовим. Я не наївний хлопчик, який, розчарувавшись у людині, втратить віру у людство. Але вовків боятися - в ліс не ходити. Ми знайдемо дієвий спосіб, який би з одного боку тримав максимальну партійну дисципліну, а з другого - робив би нас максимально відкритими щодо так званих зрадників перед виборцями.

Фото: Макс Левин

«Релігія має бути поза політикою»

С.К.: Давно хотіла спитати, але якось соромилася..

Ви? Не вірю

С.К.: Це просто доволі інтимна штука. Так ось: ви - вірянин?

Я дуже вірую у Бога і в те, що добро і справедливість переможуть. Це для мене є віра в Бога.

С.К.: Ви є парафіянин якоїсь церкви?

Я хрещений як православний. Але заходжу до всіх християнських храмів і молюся абсолютно щиро. Часто молюся не в храмі, а на самоті. Для мене віра в Бога - дуже персональна й інтимна річ. Я намагаюся лишати віру саме в собі.

Я абсолютно щиро вважаю, що дуже важливо, щоб Україна, де більшість людей - християни, врегулювала це питання. Те, що держава має певний голос в цьому сенсі, правильно. З іншого боку я абсолютно проєвропейська і сучасна людина. Україна є секулярною державою, релігія має бути поза політикою. Абсолютно неправильно, коли релігійні діячі втручаються в політику чи політики в релігію. Питання релігії може поставати виключно в контексті національної безпеки.

С.К.: Як було з Томосом.

Правильно. Коли є питання національної безпеки, то задача політика, президента, Верховної ради - мати свій голос і захищати національну безпеку. Там, де це переходить питання особистого релігійного вибору, має бути червона лінія.

Фото: Макс Левин

«З Пінчуком я спілкуюсь виключно на дві теми»

Д.Б.: Поговоримо про олігархів. Ще Петро Олексійович обіцяв сам себе деолігархізувати.

Тільки барон Мюнхаузен міг витягнути себе за волосся з болота.

Д.Б.: Це досі актуальний порядок денний, про який говорить більшість партій, у тому числі ваша. Разом з тим ви часто з’яляєтеся на каналах Ахметова і Пінчука.

І Коломойського.

Д.Б.: Тим не менш першим інформацію про те, що ви збирається оголосити про створення партії, злив канал Пінчука.

Я вперше про це чую. Я не маю жодного стосунку до Пінчука. Крапка.

Д.Б.: Чому ж вас піарить канал ICTV, який робить замовні сюжети про ваш тур?

Тоді ставте в один ряд також ТРК «Україна», 1+1.

С.К.: Рінат Ахметов теж вам симпатизує.

Давайте тоді конкретне питання.

Д.Б.: Які у вас стосунки з Пінчуком?

Жодних.

Д.Б.: Ви не спілкуєтесь?

З Пінчуком я спілкуюсь виключно на дві теми. Перша - щодо форуму YES, друга - щодо музею Голокосту «Бабин Яр», ми входимо до наглядової ради. На цьому наше спілкування закінчується.

Святочслав Вакарчук та Виктор Пинчук
Святочслав Вакарчук та Виктор Пинчук

Д.Б.: Чому ж тоді у ваших списках є люди, які брали участь у програмі «Нові лідери», яка виходила на каналі Пінчука?

Хто, наприклад ?

Д.Б.: Сергій Замідра - селищний голова, Валентина Видровська - засновниця БФ «Українська галицька фундація», Ростислав Зауральський - лікар.

Давайте ще подивимося, скільки людей з нашого списку причетні до Інституту Аспена. Нас американська закулісна еліта фінансує чи що? Чому ж ви про Сороса не питаєте? Чи Фрідмана?

С.К.: Про Фрідмана дещо згодом.

Д.Б.: Вам не здається дещо іронічним, що ви говорите про деолігархізацію і ходите на канали олігархів?

Зрозуміло, що здається. А куди мені ще ходити? Мені треба ходити туди, де нас чують люди.

Ви розумієте, що я маю на увазі під «деолігархізацією»? Я ж не закликаю розкуркулити олігархів, відібрати у них все і запроторити за грати. Ми за те, щоб олігархи не мали визначального впливу на українську політику. Якщо ти так чи інакше впливаєш на 5-15 % українського ВВП, то маєш вплив на громадську думку. Олігархи мають бути усунені від впливу на політичні рішення. Нехай вони займаються бізнесом.

Має бути проведена червона лінія. Ми не можемо з'ясовувати, що було 20 років тому, бо тим самим почнемо розвалювати українську економіку. Але має бути точка, після якої буде сказано: є правила, вони однакові для всіх і всі на них погоджуються. Держава - брокер цих правил. Якщо хтось не готовий грати за правилами, то ми йдемо у суди. Я не вірю, що без судової реформи можна усунути олігархів від влади.

С.К.: Один мудрий чоловік каже, що будь-який артист звик до аплодисментів, захоплення публіки, а політика не щедра на оплески.

Два роки тому, коли хтось вирішив, що Слава збирається в президенти, я почав відчувати, що таке бути політиком. Два роки я повільно ложечкою їм цю отруту. І що? Усе, що не вбиває нас, робить сильнішими.

Д.Б.: Як часто ви зустрічаєтесь з російським бізнесменом Михайлом Фрідманом?

Останнім часом дуже рідко. Ми так само разом у наглядовій раді музею Бабиного Яру. І там тільки і зустрічаємося.

Д.Б.: Що вас з ним поєднує ?

Нас поєднує Львів. Нічого більше.

Фото: Макс Левин

«Мене деколи питають, чи потрібно розмовляти з Росією. Безумовно, потрібно»

С.К.: Останнім часом посилився медійний вплив Віктора Медведчука. Він купив три канали, можливо, їх буде більше. Що з цим робити?

Боротися в парламенті, на місцевому рівні, боротись публічно, інформаційно, боротись на пляжах, на морі. Про це говорив Вінстон Черчилль з нагоди вступу Британії у війну з нацистською Німеччиною.

С.К.: Медведчук має всі шанси стати першим віце-спікером парламенту.

Для чого ж «Голос» іде в парламент?

С.К.: Як ви завадите йому стати віце-спікером?

Можна ми спочатку зайдемо в парламент, тоді про це поговорим? Люди, які відкрито виступають проти європейського шляху України, не можуть бути нашими союзниками.

С.К.: Ви вважаєте Медведчука ворогом України?

Кожен, хто виступає проти європейського курсу України, не бажає їй добра. Європейський курс - це не просто Євросоюз чи НАТО, це вказівники на дорозі, якою ми рухаємося. Європейський вибір - це людина на вершині піраміди. Інший шлях - це коли людина - мураха, яка повзає внизу. Кожен, хто виступає проти, є як мінімум моїм політичним опонентом. Слово «ворог» я буду вживати тільки тоді, коли зрозумію, що ці люди починають стріляти в спину.

С.К.: Головний порядок денний - війна. Яким є бачення партії «Голос», що з цим робити?

Я абсолютно впевнений, що якщо ми не почнемо показувати якісну зміну всередині України, то ми війну на своїх умовах не закінчимо і не виграємо. Те, що ми зобов’язані закінчувати війну на наших умовах, не викликає сумніву. Я не готовий вставати на коліна. Більше того, той, хто між свободою і миром обирає мир, не отримає ні першого, ну другого. Задача – дійсно зробити так, щоб перестали вбивати наших хлопців, щоби гаряча фаза війни зупинилась, щоби людські життя не ставали розмінною монетою в політиці. Але робити це ціною великої жертви сорокамільйонного народу я не готовий. Позиція партії «Голос» - продовжити тиск на Росію і паралельно тримати лінію зіткнення, посилювати українську армію. Для цього потрібно, щоб «Укроборонпром» став більш прозорою і ефективною компанією.

Фото: EPA/UPG

С.К.: Що ви думаєте про обіцянки президентської команди закінчити війну за рік?

Якщо вони будуть готові закінчити війну на умовах капітуляції, то партія «Голос» буде робити все для того, щоб цього не сталось. Якщо вони будуть пропонувати правильні рішення для наближення закінчення війни на вигідних для України умовах, ми будемо це підтримувати. Поки що заяви президента під час міжнародних поїздок відповідають тій риториці, яку Україна має відстоювати. Ми не можемо відмовитись від мінського чи нормандського форматів, які дають можливість зупинити гарячу фазу війни. Без Німеччина і Франції, які є тримачами балансу інтересів всієї Європи, ми сьогодні не справимось. Також нормальна ідея - шукати інші формати.

Мене деколи питають, чи потрібно розмовляти з Росією. Безумовно, потрібно. І в телефонному режимі, і не телефонному, обмінюватися дипломатичними сигналами, переговорними позиціями. Починати з чистого аркуша дипломатично невиправдано. Я абсолютно впевнений, що якщо ми будемо рости не на 3,5%, а на 8% в рік ВВП, це буде зовсім інша розмова.

Д.Б.: Ви за чи проти амністії бойовиків?

Я проти того, щоб ми амністували тих, хто робив злочини проти українського народу.

Д.Б.: Особливий статус Донбасу потрібен?

Почути людей, які живуть за лінією розмежування, треба, але політичних речей, котрі би не просто підірвали незалежність України, а розірвали б країну на частини, ми не допустимо.

Д.Б.: Ви за вибори на окупованих територіях чи проти?

Спочатку встановити контроль над кордоном України, тоді перехідний період, потім встановлення нормальних правил гри і тоді вибори. Інакше - це втрата незалежності.

Ми за те, щоб питання Донбасу вирішувати на українських умовах. Це можливо тільки перемогою. Такі переговорні позиції ми зможемо мати за умов економічного росту. Коли люди з окупованої Горлівки казатимуть: «В Україні виросли зарплати, пенсії, дороги зробили», - і хотітимуть повернутися. От тоді в Україні будуть реальні шанси посилити переговорні позиції, в тому числі, щодо контролю над кордоном.

Соня КошкинаСоня Кошкина, Шеф-редактор LB.ua
Діана БуцкоДіана Буцко, Журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter