Гриценко Анатолій Степанович

Міністр оборони України (2005–2007), народний депутат України VI і VII скликання

Місце народження

Народився 25 жовтня 1957 року у селі Багачівка Звенигородського району Черкаської області.

Освіта

Закінчив Київське суворовське військове училище, Київське вище військове авіаційне інженерне училище (кваліфікація - військовий інженер-електрик), а також ад’юнктуру у ньому ж, отримав ступінь кандидата технічних наук. Проходив підвищення кваліфікації у військових ВНЗ США та Академії ЗСУ України.

Кар'єра

Військову кар'єру розпочав в 809-му навчальному авіаційному полку (в/ч 19109) Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків у місті Охтирка, де з червня 1979 року по листопад 1981 року проходив службу на посаді начальника групи обслуговування авіаційного обладнання. 8 років (розпочинаючи з 1984-го) працював викладачем у Київському вищому військовому авіаційному інженерному училищі, на штабних посадах в Міністерстві оборони України.

У 1994—1997 роках був начальником Управління проблем військової безпеки і військового будівництва Науково-дослідного центру Генерального штабу Збройних Сил України.

Після закінчення військової служби працював керівником аналітичної служби апарату Ради національної безпеки та оборони України. З грудня 1999 року – президент Українського центру економічних та політичних досліджень ім.О.Разумкова. Крім того, з лютого 2000 року – позаштатний консультант комітету з питань національної безпеки та оборони Верховної Ради України, а з листопада 2000-го – член Громадської ради експертів із внутрішньополітичних питань за президента України. У 2004 році Гриценко працював у виборчому штабі Віктора Ющенка, брав найактивнішу участь у написанні програми опозиційного кандидата на пост президента.

2005 — 2007 обіймав посаду Міністра оборони України. Перше призначення на цю посаду отримав у лютому 2005-го в уряді Юлії Тимошенко. Потім керував відомством у Кабміні Юрія Єханурова. 4 серпня 2006 року призначений головою Міноборони в уряді Віктора Януковича Верховною Радою за квотою президента Ющенка. Другий в Україні (після Валерія Шмарова) – цивільний міністр оборони.

На позачергових парламентських виборах-2007 пройшов у Верховну Раду за №4 пропрезидентського блоку Наша Україна – Народна самооборона.

2012-2014 рр. – народний депутат України VII скликання, пройшов за списком партії Батьківщина (№3). Член комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією.

14 січня 2014 року Анатолій Гриценко написав заяву про вихід з фракції Батьківщина, "у зв'язку з неможливістю впливати на прийняті рішення".

Лідер партії Громадянська позиція. Полковник запасу ЗСУ.

У 2010 та 2014 роках балотувався на пост Президента України.

На виборах до Верховної Ради 2014 року очолив список альянсу Громадянська позиція (Анатолія Гриценко), який не зміг пройти до парламенту, посівши 10-те місце з 3,10% голосів виборців.

15 січня 2019 року Центрвиборчком зареєстрував Гриценка кандидатом на президентських виборах.

На позачергових парламентських виборах 2019 року очолив виборчий список партії Громадянська позиція. У результаті на виборах до ВРУ партія Громадянська позиція не подолала прохідний бар'єр у 5%.

Сім'я

Гриценко одружений. Дружина – Юлія Мостова – відома журналістка, заступник головного редактора впливової газети «Дзеркало тижня». Має чотирьох дітей (два сини та дві дочки).

Хобі

Одне із захоплень – гра у преферанс.

Посилання

05.07.2019