Європа стикається з кількома групами інфекційних захворювань, які спричинятимуть занепокоєння найближчим часом, сказав він в інтерв’ю Дзеркалу тижня.
1. Кір. Європа розглядає кір як захворювання, що точно матиме спалахи щонайменше 5–10 років. Зараз у багатьох європейських державах він має досить високі показники. Тому 2023 року Україна провела наздоганяючу вакцинальну кампанію, щоб щепити від нього дітей. Більш як 160 000 дітей надолужили пропущені щеплення.
За словами Кузіна, це дозволило знизити ризик спалаху кору, який узимку фіксували в сусідніх країнах. Але Європа розглядає кір як захворювання, що однозначно матиме спалахи щонайменше 5–10 років.
В Україні від кору, паротиту та краснухи вакциновані 92,4% дітей віком 1 рік та 87,3% дітей віком 6 років. Для колективного імунітету від кору потрібно не менше 95% вакцинованих.
2. Грип. Ніби сезонне захворювання, однак кожен сезон є унікальним. Упродовж останніх років ростуть випадки пташиного грипу, який часто призводить до мутацій. Відповідно, пояснює Кузін, може бути нова хвиля високопатогенного грипу. «Гадаю, всі пам’ятають епідемічний сезон-2009, коли в нас був високопандемічний грип, тобто показники летальності були досить високими. Це означає, що країна має пережити один сезон за максимальним, так званим ковідним сценарієм. Коли вживаються препарати терапії, визначаються лікарні, застосовуються обмежувальні протиепідеміологічні заходи».
Кузін додає, що циркуляція такого високопатогенного грипу відбувається раз на 7–10 років. А впродовж п’яти-шести років ані Європа, ані світ не спостерігали його циркуляції.
«Напевно, це той ризик, який для європейського регіону, для України ми маємо розглядати серйозно в найближчі 5–10 років», – каже заступник міністра.
3. Холера. У світі реєструють все більше випадків. ВООЗ непокоїть, що рівень смертності від холери підвищується в багатьох країнах, і до цього процесу залучається більше нових регіонів. З огляду на зміну клімату, глобальне потепління деяка частина регіонів України — під більшим ризиком щодо холери. Цей ризик зберігатиметься впродовж мінімум 5–10 років.
4. Поліомієліт. Багато країн європейського регіону відмовилися від вакцини ОПВ (оральна поліомієлітна вакцина). Незважаючи на всю її ефективність, ця вакцина досить часто може призводити до циркуляції штамів поліовірусу в популяції тієї чи тієї країни. Тому застосовувати ОПВ доцільно тоді, коли країна досягає досить високих показників охоплення щепленням. Україна цим похвалитися не може. Тому європейський регіон і Україна впродовж 2024-го і частини 2025-го, можливо, намагатимуться частково відмовитися від вакцини ОПВ задля зменшення ризику спалаху поліомієліту.
Нагадаємо, що в Україні був спалах поліо наприкінці 2021 - у 2022 році.
5. Хвороба «Х» – тобто нові захворювання або ті, що повертаються. Будь-які нові або невідомі інфекційні захворювання, будь-який виток мутацій можуть призвести до ситуації, аналогічної ковіду, тільки з невідомими рівнями смертності.
6. Сказ. В Україні є ще й власна специфіка – досі є проблема сказу. З боку ветеринарної медицини зараз заборонено використання дронів, робота в лісополосах. А це вкрай важливо для проведення оральної вакцинопрофілактики тварин. Через обстріли в прифронтових територіях зростає кількість бродячих тварин. І хоча загальна кількість покусів наразі істотно не збільшилася, ризик сказу для України залишатиметься протягом іще декількох років.
Актуальною ще буде проблема захворювань, які можуть передаватися через воду. Це спалахи вірусного гепатиту. Особливо це актуально для регіонів, у яких є проблеми з водопостачанням.
Проблемою для України є і ботулізм. Кількість нових випадків зростає через вживання продуктів, куплених на стихійних ринках.
І маємо враховувати туляремію, захворювання, пов’язане з гризунами (мишами, щурами). За останні два-три роки вона трохи активізувалася через ускладнену дератизацію (винищування та захист від синантропних гризунів у будівлях і спорудах населених пунктів, на транспорті та в довкіллі) в деяких регіонах. Оскільки їх проводять зараз не сповна, це ризики.