Якщо порушується так звана вісь «мікробіота-кишківник-мозок», якщо не в порядку хоча б одна із ланок, то з ладу виходять усі.
Центр пояснює, як це працює.
Депресія чи дистимія (постійно поганий настрій), тривожні розлади, і навіть шизофренія подекуди мають спільний компонент – проблеми в кишківнику. Тобто закрепи, діареї, нетравлення, спазми, синдром подразненого кишківника і так далі.
Цей зв’язок – двобічний, тобто психічний розлад може робити внесок в розвиток нездорової травної системи, а проблеми з кишківником можуть провокувати чи посилювати психічні розлади.
Головний мозок передає сигнали внутрішнім органам і м’язам через черепні нерви та нерви спинного мозку.
Цією віссю може передаватися наш емоційний стан до внутрішніх органів – саме тому від страху може захотітися до вбиральні, а від тривоги – нудити.
Та є ще додаткова – власна нервова система кишківника. Вона контролює його скорочення, навіть якщо зв’язку з центральною нервовою системою немає. Її ще називають ентеральною нервовою системою.
Вона регулює функцію шлунково-кишкового тракту, не здатна думати, але взаємодіє з центральною нервовою системою через блукаючий нерв і може впливати на когнітивні функції, настрій і стан загалом.
Поруч з нею в товстому кишківнику є ще одна «автономія» – кишкова мікробіота. Це тисячі видів корисних бактерій. У нормі ця мікробіота дає поживу клітинам кишківника, стримує розвиток шкідливих мікроорганізмів, та налаштовує імунну систему не реагувати «дружнім вогнем» на їжу чи нешкідливі речовини, не спричиняти запалення без потреби.
Коли мікробіота в порядку з дитинства, то алергії, автоімунні хвороби (коли організм не може відрізнити власні клітини від чужих і атакує їх), цукровий діабет, ожиріння та депресивні й тривожні розлади мають значно менше шансів розвинутися.
Якщо мікробіота не в порядку – є дисбіоз – ризик розвитку хронічних, автоімунних захворювань, хронічного неспецифічного запалення в мозку, деменції істотно зростає. Сильнішає навіть прагнення солодкої та жирної їжі .
Що зробити, аби ця вісь «мікробіота-кишківник-мозок» справно працювала?
Добре харчуватися і спати, мати сталий режим та відмовитися від алкоголю. Збалансоване харчування дає корисним бактеріям поживу, там є різноманіття кишкової мікробіоти і переважають рослинні харчі: городина, садовина, гриби, бобові, горіхи, цільнозернові каші. Рослинні жири переважають над тваринними, а маргаринів немає. Кілька груп продуктів особливо корисні для вісі кишечник-мозок.
- Омега-3 жири: є в жирній морській рибі. Дослідження показують, що омега-3 можуть збільшити кількість корисних бактерій у кишківнику та знизити ризик розладів мозку.
- Ферментовані продукти: йогурт, кефір, квашена капуста та сир містять корисні мікроби, такі як молочнокислі бактерії. Доведено, що ферментовані продукти підвищують мозкову активність.
- Продукти з високим вмістом клітковини: цільні зерна, горіхи, насіння, фрукти та овочі містять пребіотичні волокна, корисні для кишкових бактерій. Пребіотики можуть знижувати рівень гормону стресу у людини.
- Продукти, багаті на поліфеноли: темнозабарвлені ягоди (чорна смородина, темний виноград, чорниця, лохина тощо), какао, зелений чай, оливкова олія та кава містять поліфеноли, які є рослинними хімічними речовинами, які перетравлюються кишковими бактеріями. Поліфеноли збільшують кількість здорових кишкових бактерій і можуть покращити когнітивні функції.
- Продукти, багаті на триптофан: Триптофан - це амінокислота, яка перетворюється на нейромедіатор серотонін. Продукти з високим вмістом триптофану включають м’ясо птиці, яйця та сир.
Нагадаємо, у 2023 році лікарі виписали 142,4 тис. електронних рецептів на препарати від розладів поведінки, психіки та епілепсії.
Нове дослідження, опубліковане уже в 2024 році, каже, що здорові звички можуть подовжити життя, незважаючи на «погані» гени