Кому в Україні можна робити аборт
Переривання вагітності за бажанням жінки в Україні дозволене до 12 тижня, до 22 тижня — за медичними показами.
Міністерство охорони здоров'я вказує, що 2022 року в Україні офіційно виконали приблизно 45 000 абортів. Це втричі менше, ніж 2013 року, однак навряд чи ця статистика може претендувати на вичерпність. Вона включає не лише аборти за медичними показами або бажанням жінки, а й викидні; і не враховує даних з тимчасово окупованих територій.
Чому жінки зважуються на аборт
Кожна має власні причини — від психологічної неготовності стати мамою до медичних протипоказів чи навіть вагітності внаслідок зґвалтування.
Опитування свідчить, що ключовий чинник, чому жінки схиляються до аборту — фінансова неспроможність забезпечити дитину.
Результати дослідження 2022 року демонструють, що брак грошей був основною причиною рішення про аборт для 40 % респонденток. 31 % послався на проблеми у стосунках з партнером, 29 % прагнули приділити більше ресурсів уже наявним дітям. Лише 3 % вказали, що не хочуть народжувати дітей узагалі.
«Визнати небажання своєї вагітності жінці завжди важко: тут впливають моральні переживання й тиск соціуму. Від страху жінка часто закривається. Соціум диктує, що дар материнства є цінним, тому виникає почуття провини, коли ти начебто знехтувала цим даром. Це змушує варитися в цій психологічній травмі. Завданням медика — допомогти жінці визнати аборт як своє право на рівні закону. Це допоможе уникнути віддалених наслідків», — каже психологиня Анастасія Цибровська.
Де в Україні можна робити аборт
Інформації про це бракує. На анонімні анкети LB.ua відгукнулися 46 жінок. І хоч вибірка нерепрезентативна соціологічно, та все ж сигналізує про проблему. 57 % учасниць було складно знайти відомості про процедуру, а 26 % не отримали потрібних даних до самого аборту.
Ситуація ускладнюється для мешканок менших міст: якщо у Києві, Харкові, Дніпрі реально знайти сайт клініки з прайсом на такі послуги, то в регіонах максимум — згадка в блозі установи, чи є в них така процедура. З відповідей на анкету:
Я працювала в медзакладі. Прямо про можливість медикаментозного аборту говорив тільки лікар. Якщо плід виходив частково і починалася кровотеча, то в закладі не було належних умов провести чистки: не забезпечувалася належна стерилізація інструментів. Одні лікарі скеровували до своїх знайомих у державні клініки, а інші проводили такі чистки нелегально. У нашому центрі пацієнткам забезпечували повну анонімність, відсутність будь-яких записів про аборт у медичних документах. Тому і погоджувалися на низьку якість медпослуг. Стигматизація — занадто висока ціна для здоров\'я.
«Я спостерігалася багато років у гінекологині, якій довіряла. Коли дізналася про завмерлу вагітність на 11 тижні, лікарка була збентежена. Виписала скерування в державну лікарню, хоча у її приватній клініці є хірургія та пологовий. Гінекологиня відповіла, що вони «таких» операцій не проводять. На прохання скерувати у приватну клініку відповіла, що не може радити конкурентів. Увечері я обдзвонювала їх сама. На фразі про «чистку завмерлої вагітності» хтось кидав слухавку, хтось зневажливо казав: «Мы такого не делаем!». Врешті на одному жіночому форумі знайшла згадку про потрібну клініку. Подзвонила туди й домовилася. Довелося ще раз заплатити за УЗД й огляд. Операція пройшла успішно: за три години чоловік забрав додому. Я отримала виписку про «медичний аборт». Так уперше дізналася, що аборт — це будь-яке переривання вагітності, не лише за бажанням жінки».
Акушер-гінеколог і кандидатка медичних наук Олена Павлова пояснює, що приватний заклад самостійно визначає, які послуги надавати. Існує кілька методів аборту: медикаментозний, вакуум-аспірація та вишкрібання. Залежно від терміну вагітності й стану здоров'я пацієнтки вирішують, який метод їй підійде.
Які є способи перервати вагітність до 12 тижня і який кращий для здоров’я
Медикаментозний — під наглядом лікаря пацієнтка приймає міфепристон, який блокує прогестерон, через що зупиняється розвиток плоду. Другу таблетку — мізопристол, що стимулює скорочення матки й провокує викидень, — пацієнтка приймає за якийсь час удома. За тиждень-два потрібне УЗД. Цей спосіб популярний через простоту, але найдієвіший він до 8 тижня вагітності. Адже що більше плідне яйце, то важче медикаменту впоратися із задачею.
Раніше на ринку переважав російський препарат. Зараз аналогів багато, переважно це Індія та Китай, але працюють вони не так якісно, додає лікарка: «Чому досі ми не зробили аналог або не сертифікували будь-який інший препарат — хороше питання».
Мінус медикаментозного аборту — біль під час скорочення матки. Лікар має про це попередити й пояснити, чим можна знеболити. Не підходять препарати, які стимулюють розширення судин (зокрема, но-шпа), бо підвищують ризики кровотечі. Тому спазмолітиками і під час менструації користуватися не бажано.
«Якщо в жінки було декілька кесарських розтинів або багато втручань на матці, то з високою ймовірністю плідне яйце закріпиться саме в зоні рубця. Прикріплення там більш інтенсивне і, як наслідок, вищий ризик, що аборт не спрацює (не відбудеться чи відбудеться не повністю, що потребуватиме додаткових втручань)», — пояснює Павлова.
За статистикою, ефективність медикаментозного аборту — 93–98 %. Якщо після процедури все-таки залишився матеріал у матці, виконують додаткове втручання: вакуум-аспірацію або кюретаж.
З анонімних анкет:
«У мене був невдалий досвід медикаментозного аборту. До кінця лікар не пояснила, що зі мною буде. Місяць кровотечі, і в результаті все одно довелося робити вакуум».
«У мене їх було три. Перший у 18, хірургічний. Я не знала, які бувають альтернативи, і лікарі про це не розповідали. У державній лікарні на Борщагівці нас оперували конвеєром, на це дивилися студенти-медики. Другий — у 21 рік, вакуумний, теж у держлікарні. Поки лежала під наркозом, мою сумку обікрали, навіть вирвали підкладку. Третій — у 28, медикаментозний у приватній клініці. Якби я зі самого початку знала, що буває медикаментозний…»
Вакуумний метод високоефективний і безпечний. Процедура відбувається в стаціонарі, триває до пів години і під знеболенням. Після цього ще кілька годин жінка проводить у медзакладі, лікарі дообстежують її: перевіряють, чи відсутні ознаки запального процесу або інфекції. Тоді пацієнтку можна відпускати.
За допомогою спеціального аспіратора створюють вакуум, яким лікар прибирає плідне яйце. Якщо цей метод недопрацював, можна провести остаточний кюретаж, щоб забрати залишки матеріалу.
Перед тим, як братися за цю процедуру, лікарі мають знати, які в жінки супутні захворювання, її групу крові, чи можна їй робити внутрішньовенний наркоз, як реагує на препарати тощо. Спираючись на ці дані, лікар погоджує з пацієнткою спосіб аборту.
Третій спосіб — кюретаж, або вишкрібання. Він найбільш інвазивний, його все рідше застосовують через порівняно високий ризик травм і виникнення спайок (між стінками матки формуються так звані сполучні тяжі). На це треба зважати, якщо жінка планує завагітніти. Під час вишкрібання лікар вводить у порожнину матки інструмент, що створює ризик її перфорації та кровотечі. Цей метод застосовують частково, якщо погано спрацював медикаментозний або вакуумний варіант. Тобто лікар дозбирує матеріал, а не виконує процедуру з нуля, пояснює Олена Павлова.
Аборт, як і будь-яке втручання, має певні ризики. Кровотеча — одне з можливих ускладнень фармаборту. За даними ВООЗ, ризик оцінюють у 0,1 %. Не кожен медзаклад, який виписує медикаменти, що переривають вагітність, має достатні потужності: медперсонал, знеболення, належні ліки, — щоб якісно допомогти, якщо виникнуть ускладнення.
Під час вакуумного аборту й вишкрібання ризик перфорації матки сягає 0,3 %. Якщо це станеться, потрібна операційна, де можуть виконати лапароскопічну або лапаротомну екстирпацію (видалення) матки.
Виписати медикаменти може гінеколог у кожному закладі, а от чи проводять там операцію, залежить від потужностей установи.
«Усі приватні заклади, в яких є відділення акушерства та гінекології, можуть працювати із завмерлою вагітністю терміном до 12 тижнів. Але щоб надавати послуги з переривання вагітності, що розвивається, потрібна акредитація», — пояснює Павлова.
Звертатися до гінеколога в державних закладах охорони здоров'я можна без скерування сімейного лікаря, зазначає вона. Найкраще йти в поліклініку чи мультипрофільну лікарню, де є потужності для таких операцій.
Як аборт впливає на можливість завагітніти в майбутньому
Безпечним вважають аборт, який виконав фахівець у медустанові, застосувавши відповідні засоби: інструменти, медикаменти тощо.
Жінка, яка наважилася на безпечний аборт, може завагітніти вже під час наступної овуляції. Штучне переривання вагітності не впливає на перебіг наступних вагітностей.
Ризик померти внаслідок безпечного аборту нижчий, ніж від ін'єкції пеніциліну чи виношування вагітності до терміну пологів, свідчать дослідження. Однак як і кожне медичне втручання, аборт може мати небажані наслідки й ускладнення.
Знайте, що це порушення медичної етики
З анонімних анкет:
У 21 я робила медикаментозний аборт. Зараз розумію, що лікарка чинила щодо мене репродуктивне насильство — постійно переносила дату «вручення» медикаментів і намагалася відмовити. Потім через цей тиск я роками не могла оговтатись і жити далі.
«Коли я дізналася про вагітність, у мене був прийом у стоматолога. Я там розплакалася, розповіла про причину. Стоматолог почала вмовляти мене не робити цього. Я на той момент не хотіла народжувати, бо була молода й неодружена, а чоловік випадковий. Але слова стоматолога сильно вплинули. Якщо до цього я не сумнівалася у своєму рішенні, то після почала. Вона ще сказала, що є ризик не мати дітей потім. І я завжди після аборту боялася цього».
«Медики провели зі мною дві профілактичні бесіди, вмовляли залишити. Одна була у зверхньому тоні, казали: "Он что, женат? Ну все ясно". Я не хотіла спілкуватися далі, мені пригрозили, що напишуть бумажку з протипоказами, щоб не допустити на аборт».
Лікар може відмовити у виконанні аборту через свої етичні чи релігійні переконання, пояснює Павлова: «Але якщо йдеться про поліклініку чи велику лікарню, найчастіше там будуть інші лікарі. Один може відмовитися через особисті переконання, інший допоможе. Перетнути рубіж у 12 тижнів, коли суто юридично аборт за бажанням жінки вже не можна проводити, дуже некоректно з боку персоналу».
Не травмуйте жінку після переривання вагітності
З анонімних анкет:
Я б хотіла, щоб у медичному середовищі забули словосполучення «великий гріх». І не варто приводити жінку після аборту в палату до жінок, які народили. Я перенесла завмерлу вагітність і багато плакала після чистки, особливо коли інші ходили годувати дітей, а я свою щойно втратила.
«Напружували фотографії усміхнених малюків на стінах. Це відчувалося як тиск — ніби це єдино можлива і правильна опція жінки, і якщо ти йдеш не народжувати того малюка, а робити аборт, з тобою щось не так».
Жінки по-різному переживають досвід переривання вагітності, пояснює психологиня Анастасія Цибровська: «Якщо жінка була впевнена в рішенні, може відчувати полегкість. Для декого це доволі травматичний досвід. Аборт може бути так само травматичним досвідом для партнера або партнерки жінки, тобто всі члени сім'ї можуть потребувати допомоги».
Рідні й друзі теж можуть не знати, як адекватно підтримати в такій ситуації. Де тоді шукати допомоги?
LB.ua не вдалося знайти неупереджену організацію, яка б безкоштовно консультувала жінок з незапланованою вагітністю або тих, хто планує аборт і шукає вичерпну інформацію. Гаряча лінія helpline, на сайті якої вказано, що консультанти допомагають жінкам з незапланованою вагітністю, виявилася місцем, яке переконує жінок зберегти вагітність. Про це ми дізналися, коли зателефонували особисто. Представники helpline обіцяють особисту підтримку, фінансові консультації, допомогу з житлом тощо.
За словами психологині Анастасії Цибровської, якщо жінка вирішила перервати вагітність, лікарю варто їй запропонувати: можливо, буде легше, якщо разом з нею на процедуру піде подруга/партнер/мама?
Адже саме лікар має нагоду першим підтримати: «Варто запитати "як ви?" і дати можливість сказати про те, що болить. Потрібно виключити наявність депресивного розладу — легко виміряти за шкалою HADS. Віднедавна майже всіх медиків, зокрема акушерів-гінекологів, навчають користуватися нею. Також лікар має пояснити пацієнтці її стан, психологічні й гормональні зміни тощо».
Якщо лікар помітив, що жінці некомфортно спілкуватися про це, може порекомендувати після процедури консультацію психолога, каже Цибровська. «У перший тиждень [після аборту] жінка може відчувати полегшення, але невдовзі може наздогнати відчуття провини, регрес у переживанні аборту. Ідеальний варіант: зустрітися з психологом через два тижні й місяць. Аборт не повинен бути основною темою консультації, це має бути скринінг психологічного стану загалом», — пояснює спеціалістка.